Перейти до вмісту

Бачина

Координати: 49°27′42″ пн. ш. 23°2′6″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 23.03500° сх. д. / 49.46167; 23.03500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Бачина
Герб Бачини Прапор Бачини
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Тер. громада Старосамбірська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080150030045425 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 343
Площа 2,252 км²
Густота населення 152,31 осіб/км²
Поштовий індекс 82080
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°27′42″ пн. ш. 23°2′6″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 23.03500° сх. д. / 49.46167; 23.03500
Середня висота
над рівнем моря
339 м
Місцева влада
Адреса ради 82000, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Старий Самбір
Карта
Бачина. Карта розташування: Україна
Бачина
Бачина
Бачина. Карта розташування: Львівська область
Бачина
Бачина
Мапа
Мапа

CMNS: Бачина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бачина́ — село міського типу в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 343 особи. Орган місцевого самоврядування — Старосамбірська міська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

В історичних джерелах село Бачина згадується вже з 13 століття. Перекази стверджують, що в давні часи, на горі, званій Замчище, стояв замок, укріплення якого були земляні. У Бачині несла свою службу сторожа, яка наглядала за основною дорогою (звідси, можливо, і походить назва села — від слова «бачити») і, у разі потреби, відповідними сигналами попереджувала жителів замку про небезпеку.

За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі були корчма і по 1 лану (коло 25 га) оброблюваної землі у власності Петра Федоріва, Василя Котеля і Луки Юрковича[1].

У другій половині 17 століття у повіті Старого Міста (тепер — Старий Самбір) було тільки декілька сіл, у котрих шляхта становила окрему громаду, а начальником був префект. До таких належала і Бачина.

Село було вільним. Громада обирала із мужів раду на чолі з префектом, яка керувала всіма справами. У своїй власності громада мала 450 га лісу, 50 га поля, яке наділялось працьовитим малоземельним селянам. У селі була каса взаємодопомоги.

На території села був пивзавод. З 1902 року, коли була прокладена залізниця, селяни мали право продавати гравій зі станції Созань — Бачина. Раніше тут випалювали вапно, варили сіль.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 364 99.45%
російська 2 0.55%
Усього 366 100%

Архітектура

[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква Святої Трійці була побудована у 1868 році на місці старої дерев'яної церкви, яка існувала щонайменше вже у 1830 році. У 1954—1988 роках церква стояла зачиненою.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Каспер Несецький в своєму гербівнику вказує на походження прізвища руських шляхтичів Бачинських (польських Бачиньских) гербу Сас від назви села під Самбором.[3]

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 34. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …[недоступне посилання] — T. 1 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.— S. 26 (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Dmytro Blazejowskyj (1995). Historical Šematism of the Eparchy of Peremyšl Including The Apostolic Administration of Lemkivščyna (1828—1939). Історичний шематизм Перемиської єпархії включаючи Апостольські адміністрації Лемківщини (1828—1939). Львів, Каменяр сс.1008

Посилання

[ред. | ред. код]