Бездітко Андрій Павлович

Бездітко Андрій Павлович
Народився	8 червня 1919(1919-06-08) село Різуненкове, тепер Коломацького району Харківської області
Помер	26 грудня 2000(2000-12-26) (81 рік) місто Харків
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	агроном, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Андрій Павлович Бездітко (Бездєтко) (8 червня 1919(19190608), село Різуненкове, тепер Коломацького району Харківської області — 26 грудня 2000, місто Харків) — український радянський і компартійний діяч, голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання (з 1968 р.). Член ЦК КПУ в 1971—1986 роках.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка в селі Різуненкове (за іншими даними — в селі Крамарівці) Харківської губернії. Закінчив Коломацьку середню школу Харківської області. У 1938 році вступив на агрономічний факультет Харківського сільськогосподарського інституту імені Докучаєва.

З 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З жовтня 1941 по червень 1942 року навчався у Військовій академії хімічного захисту імені Ворошилова. Потім служив начальником хімічної служби батальйону, начальником хімічної служби полку. Воював на Калінінському, Степовому, 2-му Українському та 1-му Білоруському фронтах. З 1945 року був інспектором військової комендатури міста Тельтов окупованої Німеччини.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Після демобілізації, з 1946 року працював дільничним агрономом Коломацької машинно-тракторної станції (МТС) Харківської області і заочно навчався у Харківському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1947 році.

З 1947 року — головний агроном Шебелинської машинно-тракторної станції (МТС) Балаклійського району Харківської області.

З 1949 року — завідувач сільськогосподарського відділу Балаклійського районного комітету КП(б)У. У 1950—1955 роках — секретар Балаклійського районного комітету КП(б)У Харківської області.

У 1955—1961 роках — 1-й секретар Чугуївського районного комітету КПУ Харківської області.

У 1961—1962 роках — начальник Харківського обласного управління радгоспів.

У 1962 — січні 1963 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих і начальник Харківського обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної сільської Ради депутатів трудящих і начальник Харківського обласного управління виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів. У грудні 1964 — 15 лютого 1968 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих.

15 лютого 1968 — березень 1983 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих (народних депутатів).

Потім — на пенсії. З 1984 року очолював Харківське обласне відділення (Відкрите акціонерне товариство) «Сортнасіновоч».

Нагороди

• два ордени Леніна (26.02.1958, 1976)
• два ордени Жовтневої Революції (1973)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (1985)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (6.06.1969)
• орден Червоної Зірки (1944)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (28.12.1977)
• почесний громадянин міста Харкова (1999)

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР. Десятый созыв. — М. : Издательство «Известия Советов депутатов трудящихся», 1979. (рос.)