Масельський Олександр Степанович

Масельський Олександр Степанович
Масельський Олександр Степанович
Народився	7 грудня 1936; Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР
Помер	12 квітня 1996 (59 років); Харків, Україна; ·атеросклероз
Поховання	Міське кладовище № 2
Громадянство	СРСР Україна
Національність	українець
Діяльність	державний службовець
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут (1963)
Науковий ступінь	кандидат сільськогосподарських наук
Посада	народний депутат СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	Заслужений працівник сільського господарства України
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Масельський.

Олекса́ндр Степа́нович Масе́льський (7 грудня 1936, Хмельове, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР — 12 квітня 1996, Харків, Україна) — український кандидат сільськогосподарських наук, суспільно-політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис

Народився 7 грудня 1936 в с. Хмельове Кіровоградської області в багатодітній селянській сім'ї. Батько був колгоспником, мати — Олександра Артемівна була із запорозького козацького роду. Мав четверо братів і двох сестер^[1].

Трудову діяльність розпочав у 1954 році колгоспником. Служив у Радянській армії, працював бригадиром колгоспу. У 1963 році закінчив Уманський сільськогосподарський інститут імені Горького за спеціальністю «рільництво», отримав кваліфікацію агроном-рільник.

Після інституту з 1963 по 1966 працював головним агрономом радгоспу «Комуніст» Краснолиманського району Донецької області.

Член КПРС з 1965 року.

У 1966—1969 роках — аспірант, молодший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту землеробства.

З жовтня 1969 по березень 1973 працював директором радгоспу «Червоний Жовтень» Балаклійського району Харківської області.

З березня 1973 року — 2-й секретар Балаклійського районного комітету КПУ Харківської області, з серпня 1974 року — голова виконавчого комітету Валківської районної ради депутатів трудящих Харківської області.

З листопада 1974 року — 1-й секретар Валківського районного комітету КПУ Харківської області.

З січня 1979 по липень 1982 року — заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів. У липні 1982 — березні 1983 року — перший заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

У березні 1983 — січні 1991 року — голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 січня 1991 — 21 квітня 1992 року — голова Харківської обласної Ради народних депутатів і голова виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів.

21 травня —-29 жовтня 1991 року — віце-прем'єр-міністр Української РСР (України) (з питань сільського господарства) в уряді Вітольда Фокіна.

20 березня 1992 — червень 1994 (офіційно 2 липня 1995) року — представник Президента України в Харківській області.

26 червня 1994 — червень 1995 року — голова Харківської обласної Ради і виконавчого комітету.

У червні 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної Ради.

7 липня 1995 — 12 квітня 1996 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.

Помер 12 квітня 1996 року у місті Харкові^[2].

Громадська діяльність

Сприяв передачі Успенського собору, Пантелеймонівського храму комплексу споруд на території Свято-Покровського чоловічого монастиря у власність Харківської єпархії^[3].

Родина

Був одружений з Софією Григорівною, мав доньку Ірину Олександрівну Ярославську, онука Олександра 1993 р.н.^[4]. Тесть Олександра Ярославського.

Пам'ять

29 квітня 2004 року станцію Харківського метрополітену «Індустріальна» було перейменовано в « Імені О. С. Масельського»;
В Харкові, на вході до 8 під'їзду Держпрому встановлена меморіальна дошка Олександру Масельському;
24 червня 2005 року у місті Валки Харківської області рішенням Валківської районної ради, на честь О. С. Масельського було названо ліцей.^[5].
У березні 2006 року у місті Валки відкрито меморіальну дошку на будинку районної ради О. С. Масельському^[6]

Нагороди та відзнаки

Звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (5 грудня 2006) — за визначні особисті заслуги перед Україною у державному будівництві, соціально-економічному та культурному розвитку Харківщини, багаторічну активну політичну та громадську діяльність (посмертно)^[7]
Почесна відзнака Президента України (7 травня 1995) — за значний особистий внесок у розвиток економіки області, організацію будівництва першої пускової дільниці третьої черги Харківського метрополітену^[8]
Заслужений працівник сільського господарства України (18 листопада 1993) — за значний особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, поповнення державних продовольчих ресурсів^[9]
Два ордени Трудового Червоного Прапора (1973, 1976)
медаль «За доблесну працю» (1970)
Орден Святого Благовірного Рівноапостольного князя Володимира першого ступеня УПЦ^[10]
Почесний громадянин Харківської області (2006)^[11]

Примітки

↑ до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... (українською). Харків: Фоліо. 2006. с. 13.
↑ До 70-річчя О. С. Масельского. «Господар — його звали у народі...» (укр.) / ТОВ «ПРОМЕЙКЕР». — Х.: Фоліо; ТОВ «ПРОМЕЙКЕР», 2006. — 255 с. — 3000 экз. — ISBN 966-03-3695-0.
↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 227.
↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 17.
↑ Рішення XXV сесії IV скликання Валківської районної ради від 24.06.2005, загальноосвітню школу I—III ступенів м. Валки реорганізовано у Валківський ліцей ім. Олександра Масельського.
↑ до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... Харків: Фоліо. 2006. с. 234. ISBN 966-03-3695-0.
↑ Указ Президента України № 1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
↑ Указ Президента України № 353/95 від 7 травня 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.
↑ Указ Президента України № 536/93 від 18 листопада 1993 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник сільського господарства України“ працівникам агропромислового комплексу». Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2012.
↑ До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 8. ISBN 966-03-3695-0.
↑ Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)

Посилання

Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С» [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
Масельський Олександр Степанович [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.]

Попередник:	Голова Харківської обласної ради 21 січня 1991 — 21 квітня 1992	Наступник:
Титов Юрій Іванович (17 квітня 1990 — 21 січня 1991)		Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994)

Попередник:	Голова Харківської обласної ради 26 червня 1994 — 12 квітня 1996	Наступник:
Тягло Володимир Миколайович (21 квітня 1992 — червень 1994)		Тягло Володимир Миколайович (липень 1996 — лютий 2002)

Попередник:	Голова Харківської обласної державної адміністрації 1996–1996	Наступник:
н/б		Дьомін Олег Олексійович (1996–2000)

Біографії Україна Харківщина

[1] до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... (українською). Харків: Фоліо. 2006. с. 13.

[2] До 70-річчя О. С. Масельского. «Господар — його звали у народі...» (укр.) / ТОВ «ПРОМЕЙКЕР». — Х.: Фоліо; ТОВ «ПРОМЕЙКЕР», 2006. — 255 с. — 3000 экз. — ISBN 966-03-3695-0.

[3] До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 227.

[4] До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 17.

[5] Рішення XXV сесії IV скликання Валківської районної ради від 24.06.2005, загальноосвітню школу I—III ступенів м. Валки реорганізовано у Валківський ліцей ім. Олександра Масельського.

[6] до 70-річчя О.С.Масельського. Господар - його звали у народі... Харків: Фоліо. 2006. с. 234. ISBN 966-03-3695-0.

[7] Указ Президента України № 1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України». Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.

[8] Указ Президента України № 353/95 від 7 травня 1995 року «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України». Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 23 вересня 2012.

[9] Указ Президента України № 536/93 від 18 листопада 1993 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений працівник сільського господарства України“ працівникам агропромислового комплексу». Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2012.

[10] До 70-річчя О. С. Масельського. "Господар - його звали у народі...". Харків: Фоліо. 2006. с. 8. ISBN 966-03-3695-0.

[11] Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Словники та енциклопедії	Енциклопедія сучасної України
Довідкові видання	dovidka.com.ua
Нормативний контроль	GKG: /g/1231rqr5

п о р Уряд Вітольда Фокіна
Прем'єр-міністр	Валентин Симоненко (в. о.) • Вітольд Фокін
Віцепрем'єр-міністри	Володимир Лановий • Костянтин Масик • Олександр Масельський • Валентин Симоненко • Віктор Ситник
Міністри	Віктор Антонов • Віталій Бойко • Валерій Борзов • Микола Борисенко • Володимир Борисовський • Андрій Василишин • Анатолій Воронков • Віктор Гладуш • Микола Голушко • Георгій Готовчиць • Валерій Губенко • Аркадій Єршов • Анатолій Зленко • Іван Зязюн • Володимир Кампо • Михайло Каскевич • Орест Климпуш • Олександр Коваленко • Олексій Коваль • Валерій Кравченко • Євген Марчук • Анатолій Мінченко • Костянтин Морозов • Михайло Павловський • Володимир Пєхота • Олег Проживальський • Володимир Прядко • Григорій П'ятаченко • Віктор Сальников • Валерій Самоплавський • Віталій Скляров • Юрій Спіженко • Петро Таланчук • Володимир Тимофєєв • Олександр Ткаченко • Василь Ткачук • Лариса Хоролець • Роман Шпек • Олександр Штундель • Юрій Щербак

п о р Керівники Харківської області
Перші секретарі Харківського обласного комітету КПУ	Роман Терехов (1932—1933) Павло Постишев (1933—1934) Микола Демченко (1934—1936) Сергій Кудрявцев (1936—1937) Микола Гикало (1937) Олександр Осипов (1937—1938) Олексій Фролков (1938—1940) Олексій Єпішев (1940—1943) Ілля Профатілов (в. о., 1943—1944) Віктор Чураєв (1944—1948) Борис Коваль (в. о., 1948) Віктор Чураєв (1948—1950) Микола Підгорний (1950—1953) Віталій Титов (1953—1961) Микола Соболь (1961—1963) Микола Соболь (промисловий, 1963) Борис Вольтовський (сільський, 1963—1964) Григорій Ващенко (промисловий, 1963—1964) Григорій Ващенко (1964—1972) Іван Соколов (1972—1976) Іван Сахнюк (1976—1980) Владислав Мисниченко (1980—1990) Анатолій М'ялиця (1990—1991)
Голови Харківського обласного виконавчого комітету	Василь Кузьменко (1932—1933) Ілля Шелехес (1933—1934) Іван Федяєв (1934—1935) Григорій Прядченко (1935—1937) Микола Прокопенко (1937—1938) Григорій Бутенко (1938—1940) Петро Свинаренко (1940—1942) Артем Вахнюк (в. о., 1943) Дмитро Жила (в. о., 1943) Іван Волошин (1943—1954) Дмитро Піснячевський (1954—1963) Дмитро Піснячевський (сільський, 1963—1964) Костянтин Трусов (промисловий, 1963—1964) Дмитро Піснячевський (1964—1968) Андрій Бездітко (1968—1983) Олександр Масельський (1983—1990) Юрій Титов (1990—1991)
Голови Харківської обласної ради	Олександр Масельський (1991—1992) Володимир Тягло (1992—1994) Олександр Масельський (1994—1996) Володимир Тягло (1996—2002) Олексій Колєснік (2002—2004) Євген Кушнарьов (2004—2005) Олег Шаповалов (2005—2006) Васілій Салигін (2006—2008) Сергій Чернов (2008—2020) Артур Товмасян (2020—2021) Тетяна Єгорова-Луценко (з 2021)
Голови Харківської обласної державної адміністрації	Олександр Масельський (1992—1996) Олег Дьомін (1996—2000) Євген Кушнарьов (2000—2004) Степан Масельський (2004—2005) Арсен Аваков (2005—2010) Володимир Бабаєв (в. о., 2010) Михайло Добкін (2010—2014) Ігор Балута (2014—2015) Ігор Райнін (2015—2016) Юлія Світлична (2016—2019) Олексій Кучер (2019—2020) Айна Тимчук (2020—2021) Олександр Скакун (в. о., 2021) Олег Синєгубов (2021—)