Бейс Аарон ве-Ісроель

Синагога Цорі Ґілод
Синагога на вулиці Братів Міхновських, 4 у Львові
49°50′17.0″ пн. ш. 24°00′16.0″ сх. д.
Тип споруди	споруда і синагога
Розташування	Україна, Львів
Архітектор	Альберт Корнблют
Початок будівництва	1912
Кінець будівництва	1925
Стиль	Стиль круглої арки
Належність	юдаїзм
Стан	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адреса	79018, м. Львів, вулиця Братів Міхновських, 4
Бейс Аарон ве-Ісроель (Україна)
Бейс Аарон ве-Ісроель у Вікісховищі

Синагога товариства «Цорі Ґілод» (івр. צרי גלעד‎, «Пахощі Гілеаду») — синагога у Львові на вулиці Братів Міхновських. Повернута єврейській громаді у 1989 році, прибулі для керування релігійною громадою представники карлінського хасидського напрямку стали називати синагогу «Бейс Аарон ве-Ісроель» («Дім Арона і Ізраїля»), проте для львів'ян вона залишилася відома під її історичною назвою — «Цорі Ґілод».

Історія

1897 року Мозес Гріфель звів одноповерховий будинок на ділянці між вулицями братів Міхновських і Хотинською. 1912 року його придбало товариство «Цорі Ґілод» (івр. צרי גלעד‎, «бальзам Гілеаду»), засноване 1899 року рабином Йоахимом Ґутманом. Приміщення було пристосовано під молитовний дім. Отримавши дозвіл від магістрату, у 1923—1925 роках товариство спорудило нову синагогу за проєктом Альберта Корнблюта. У радянський час використовувалась як склад. 1989 року передана єврейській громаді. При рабині Аврумі Розенталі при синагозі діяла єшива, очолювана Хаїмом Голубицьким. У 1990—1991 роках проведено ремонт. Прибудова синагоги, де знаходився верстат для виготовлення маци, була перебудована під гуртожиток для єшиви, кошерну кухню, мікве і кімнату для гостей.

В інтер'єрі збереглись одні з небагатьох в Україні синагогальних розписів, автором яких є Максиміліан Куґель.

Архітектура

Будівля прямокутна у плані, складається з молитовної зали 14,2×14 м і допоміжних приміщень. Поруч, зі сторони вулиці братів Міхновських має подвір'я. Східний фасад утворює єдину лінію із забудовою вулиці Хотинської. В обидвох фасадах високі вікна з півциркульними завершеннями. У фальшивому склепінні влаштовано ліхтар (зараз ошальований). В інтер'єрі влаштовано двоярусні галереї.

Галерея

• 
• 
• 
  Розписи інтер'єрів
• 
• 
  Світловий ліхтар
• 
• 
• 
  Східний фасад від вулиці Хотинської

Джерела

• Бойко О. Синагога Цорі Гільод // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 155—158. — ISBN 966-8849-30-2.
• Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама. — № 10—11 (34—35). — жовтень-листопад, 1997. — С. 6—9, 15.
• Кравцов С. Синагоги Західної України, стан і проблеми вивчення // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — № 2. — Львів, 1994. — С. 10—16.
• Пархомовський А. Становлення відродженої громади // Галицька брама. — № 10—11 (34—35). — жовтень-листопад, 1997. — С. 4—5.

Посилання

• Синагога Бейс Аарон ве Ісраель (Цорі Ґілод), Львів. karpaty.rocks. Процитовано 19 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Євгеній Іпатов (3 липня 2015). «Дім Аарона і Ізраеля», або дивом вціліла львівська синагога. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 19 березня 2023.
• Євген Гулюк, Оксана Бабенко (23 травня 2019). «Бальзам» для душі. Товариство «Цорі Ґільод» і діюча синагога у Львові. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». Архів оригіналу за 15 серпня 2022. Процитовано 19 березня 2023.