Перейти до вмісту

Митрополичі палати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Палац греко-католицьких митрополитів
м. Львів, Площа Святого Юра, 5
Митрополичі палати
Архітектор Клеменс Фесінґер
Замовник Українська греко-католицька церква
Нинішній власник Українська греко-католицька церква

Початок будівництва 1761
Збудовано 1762
Реконструйовано XIX ст.

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі рококо

Пала́ц гре́ко-като́лицьких митрополи́тів — пам'ятка рококової архітектури у Львові. Знаходиться на площі Святого Юра, 5, навпроти Святоюрського Собору. Зразок палацової архітектури другої половини сторіччя, поєднує в собі пізнє бароко (рококо) з елементами класицизму.

Покої греко-католицьких митрополитів побудовані у 17611762 роках за проєктом архітектора Кантія Фесінґера (твердження Тадеуша Маньковського в ПСБ[1]) або Клеменса Фесінґера на місці дерев'яного палацу другої половини сторіччя. Львівський дослідник Володимир Вуйцик висловив альтернативну версію про те, що автором первинного проєкту у бароковому стилі міг бути П'єр Ріко де Тірргей, а Фесінґер лише перебудував палац надавши рис класицизму.[2] 1774 року сницар Іван Щуровський та каменяр Андрій Осовський збудували кам'яні каміни, а роком пізніше Щуровський виконав столи, ламбрекени, рами до трюмо. Проектодавцем і керівником робіт з оздоблення інтер'єрів був архітектор Франциск Кульчицький.[3] У Національному музеї у Львові зберігаються два проєкти Кульчицького — оформлення сходових кліток і головної зали другого поверху.[4] Палац реставровано 1885 року під керівництвом Сильвестра Гавришкевича і ще раз — 1922 року, керівник — Лев Левинський[5].

Будівля двоповерхова, цегляна, тинькована. В плані прямокутна, витягнута з півночі на південь, розташована окремо. Дах чотирисхилий. Акцентом фасаду є ризаліти: центральний ризаліт оформлений портиком та фронтоном з гербом в тимпані, бокові ризаліти прикрашені пілястрами. Пласкі пілястри, довершені ліпними гірляндами, використані вази, що розташовані по кутам фронтону, і люкарн є характерним для стилю архітектора Клеменса Фесінґера. Перед східним фасадом закладено сад митрополитів з квітником, які обнесено стіною. З західного боку палацу — парадний двір.

Внутрішнє планування будівлі анфіладне. В інтер'єрі збереглись фрагменти настінного живопису сторіччя, роботи художників С. Градолєвського та С. Угницького.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mańkowski T. Fesinger Kanty // Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1948.— t. VI/5, zeszyt 30.— S. 424. (пол.)
  2. Вуйцик В. С. Львівські барокові палаци. Палац Більських // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2003. — № 13 — С. 68. — ISBN 966-95066-4-10.
  3. Вуйцик В. С. Скульптор Іван Щуровський // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998 . — Т. CCXXXVI . — С. 307.
  4. Вуйцик В. С. Львівський архітектор Франціск Кульчицький // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 1996. — № 5. — С. 70, 72—73. — ISBN 5-7707-9955-2.
  5. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 175. — ISBN 5-7745-0358-5.

Література

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української ССР.— Київ, Будівельник, 1983—1986.— том 3.— С. 93.

Посилання

[ред. | ред. код]