Бекетови
| Бекетови | |
|---|---|
 | |
| Опис герба: Щит розділений діагонально до правого нижнього кута на дві частини, з яких у правій в червоному полі зображена рука, що виходить з хмари, в золоті лати, одягнена зі шпагою (див. Погоня Польська). У лівій частині в лазурному полі журавель має в лапі золоту кулю.
Щит увінчаний геральдичний шолом дворянський шолом і геральдична корона короною. Нашоломник: виходить рука на латах зі шпагою. Намет на щиті зелений і червоний, підкладений сріблом. Герб роду Бекетових внесений до Частини 4 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор 84. | |
| Гербовник: | IV, 84 |
| Маєтки: | Зюзіно, Степанковське[ru] |
| Замки / палаци: | Дача Бекетова, Особняк Бекетових |
Беке́тови (рос. Бекетовы) — дворянський рід.
Нащадки Федора Бекетова, який мав сина Андрія та онуків: Івана (прибл. 1590—1678) і Микиту (пом. 1628). Рід імовірно тюркського або черкеського походження.[1] Прізвище може походити або від назвиська «Бекет» — придворної посади вихователя або від черкеських беків.[2]
Першопочатково володіли землями в верхів'ях Хопра на теренах Пензенській губернії, через що при віднесені до давнього пензенського дворянства (VI частина родовідної книги). Втім пізніше також були землевласниками в Нижньогородській і Симбірській губерніях.
У середині XIX ст. в Харків разом з братом переселився один з нащадків роду, відомий хімік та член Петербурзької академії наук — Микола Бекетов, в якого там народився український архітектор Олексій Бекетов. Деякі з його спадкоємців мешкають в Україні донині.[3]
- Бекетов Петро Іванович[ru] — російський землепроходець, засновник сибірських міст — Нерчинська, Олекмінська, Чити, Якутська.
- Бекетов Микита Афанасійович[ru] — ад'ютант графа Розумовського, генерал-ад'ютант імператриці Єлизавети Петрівни, генерал-поручик, Астраханський губернатор, сенатор.
- Бекетов Платон Петрович[ru] — прем'єр-майор, голова Московського товариства історії та старожитностей російських.
- Олексій Матвійович Бекетов (1757—1822)
- Микола Олексійович (1794—1866)
- Андрій Миколайович (1825—1902) ∞ Єлизавета Григорівна Кареліна (1834—1902)[a]
- Микола Миколайович (1827—1911) ∞ Олена Карлівна Мільгоф
- Олексій Миколайович (1862—1941) ∞ Ганна Олексіївна Алчевська (1868—1931)
- Христина Олексіївна (1890—1972)[b] ∞ NN Юрковський
- Микола Олексійович (1891—1964)
- Марія Олексіївна (1893—1921)
- Олена Олексіївна (1895—1990)[c] ∞ Семен Семенович Рофе (1897—1952)
- Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932—2022) ∞ Валентина Іванівна Понирко (1933—2011)
- Олена Федорівна (1970) ∞ Дмитро Кирилович Милославський[d]
- Ірина Ігорівна (1998)[e]
- Олена Федорівна (1970) ∞ Дмитро Кирилович Милославський[d]
- Федір Семенович Рофе-Бекетов (1932—2022) ∞ Валентина Іванівна Понирко (1933—2011)
- Катерина Миколаївна
- Микола Миколайович[ru] (1868—1911)
- Володимир Миколайович
- Петро Миколайович
- Олексій Миколайович (1862—1941) ∞ Ганна Олексіївна Алчевська (1868—1931)
- Ганна Миколаївна (1828—1879) ∞ Михайло Єнішерлов
- Микола Олексійович (1794—1866)
- ↑ Їх донькою була Олександра Кублицька-Піоттух, а її сином був російський поет Олександр Блок.
- ↑ Художниця, графік. Спеціалізувалася в галузі офортних робіт. Авторка спогадів про свого дядька, видатного тенора Івана Алчевського.
- ↑ Секретар та помічниця свого батька, зберігачка архівів родин Алчевських та Бекетових. Похована на міському кладовищі № 2 (Харків).
- ↑ Старший науковий співробітник Національного інституту терапії ім. Любові Малої, кандидат медичних наук, лікар-кардіолог вищої категорії.[3]
- ↑ Українська легкоатлетка, учасниця командного чемпіонату Європи з легкоатлетичних багатоборств 2019, бронзова призерка чемпіонатів України з легкої атлетики в приміщенні.[4][5][6][7] Нині працює проєктною менеджеркою та очолює харківський осередок "Пласту" — "Станиця Харків".[3]
- ↑ Петров П. Н. История родов русского дворянства. Том I. СПб.: Герман Гоппе, 1886. - VIII, 400 с.
- ↑ Дворянские роды, внесенные в Общий Гербовник Всероссийской Империи: в 2-х т. — СПб, тип. М. М. Стасюлевича, 1890. Автор: Бобринский, Александр Алексеевич (1823—1903). Бекетовы. Часть I. стр. 738
- ↑ а б в "Харків спадковий". Алчевські-Бекетови — не знищений рід. Оповідь спадкоємиці
- ↑ Федерація легкої атлетики України. Рофе-Бекетова Ірина. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Став відомий склад збірної України на командний ЧЄ-2019 з багатоборства. Укрінформ. 20 червня 2019. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Іван Вербицький (7 липня 2019). Українська легкоатлетка виграла командний чемпіонат Європи в Луцьку!. Главком. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 29 березня 2020.
- ↑ Олександр Григоров (24 лютого 2020). Харківські легкоатлети увійшли в топ-5 на чемпіонаті України (відео). Медиа группа «Объектив». Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Бекетовы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. III. (рос. дореф.)
- А. Б. Лобанов-Ростовский. Российская родословная книга. Том I. Изд.второе. СПб., Типогр. А. С. Суворина. 1895 г. Бекетовы. стр. 38-43.