Пензенська губернія
| Пензенська губернія | ||||
.png) Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Пенза | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 12 грудня 1796 | |||
| Площа | 34 129,1 верст2 | |||
| Населення | 1 470 474[1] (1897) осіб ({{{Дата перепису}}}) | |||
| Попередники | Пензенське намісництво | |||
| Наступники | Пензенський округ | |||
Пензенська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1796—1797 і 1801—1928 рр. Губернське місто — Пенза.
15 вересня 1780 року в результаті реформи Катерини II було утворено Пензенське намісництво, в яке увійшли території колишньої Пензенської провінції Казанської губернії, а також частини Шацької і Тамбовської провінцій Воронезької губернії.
12 грудня 1796 року Пензенське намісництво було перетворено на Пензенську губернію, до неї увійшла також частина ліквідованої Саратовської губернії.
5 березня 1797 року Пензенську губернію скасували, а її повіти розподілили між Саратовською, Тамбовською, Нижньогородською і Симбірською губерніями.
9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена у складі 10 повітів.
14 травня 1928 року Постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР Пензенська губернія була ліквідована, її територія увійшла до складу Середньо-Волзької області[ru][2].
В 1780 році при утворенні Пензенського намісництва, воно було розділене на 13 повітів: Верхньоломовський, Городищенський, Інсарський, Керенський, Краснослободський, Мокшанський, Наровчатський, Нижньоломовський, Пензенський, Саранський, Троїцький, Чембарський, Шишкеєвський.
31 грудня 1796 року Пензенська губернія була розділена на 10 повітів (включаючи частину скасованої Саратовської губернії).
5 березня 1797 року Пензенська губернія перейменована на Саратовську.
11 жовтня 1797 року колишню Пензенську губернію розділено між сусідніми губерніями.
1797 — 1801 рр. Пензенська губернія була скасована.
9 вересня 1801 року Пензенська губернія відновлена в межах до 11 жовтня 1797 року.
Після відновлення Пензенської губернії в 1801 році до її складу увійшло 10 повітів і цей поділ зберігався до 1918 року:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Городищенський | Городище (3 965 чол.) | 6 046,7 | 602 172 |
| 2 | Інсарський | Інсар (4 244 чол.) | 3 983,2 | 178 233 |
| 3 | Керенський | Керенськ (4 004 чол.) | 2 376,5 | 106 091 |
| 4 | Краснослободський | Краснослободськ (7 381 чол.) | 3 640,4 | 174 396 |
| 5 | Мокшанський | Мокшан (10 044 чол.) | 752,9 2 | 109 052 |
| 6 | Наровчатський | Наровчат (4 710 чол.) | 2 295,0 | 118 212 |
| 7 | Нижньоломовський | Нижній Ломов (9 996 чол.) | 3 174,9 | 153 395 |
| 8 | Пензенський | Пенза (59 981 чол.) | 2 934,5 | 161 983 |
| 9 | Саранський | Саранськ (14 584 чол.) | 2 947,7 | 130 143 |
| 10 | Чембарський | Чембар (5 345 осіб) | 3 977,3 | 153 380 |
В 1918 році утворено Рузаєвський повіт, 1923 від Тамбовської губернії приєднано Спаський і більша частина Темниковського повітів.
У березні 1925 року скасовано Інсарський, Керенський, Мокшанський, Наровчатський, Саранський і Темниковський повіти. У травні Рузаєвський повіт перейменовано на Саранський, у вересні відновлений Рузаєвський повіт, а Спаський повіт перейменовано на Бєднодем'яновський.
Таким чином у 1926 до складу губернії входило 8 повітів:
| № | Повіт | Центр | Площа, км² |
Населення[3] (1926), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Бєднодем'яновський | м. Бєднодем'яновськ | 8 546 | 417 161 |
| 2 | Городищенський | м. Городище | 5 321 | 174 628 |
| 3 | Краснослободський | м. Краснослободськ | 6 430 | 295 055 |
| 4 | Нижньоломовський | м. Нижній Ломов | 4 155 | 197 094 |
| 5 | Пензенський | м. Пенза | 7 534 | 407 337 |
| 6 | Рузаєвський | м. Рузаєвка | 4 850 | 227 634 |
| 7 | Саранський | м. Саранськ | 4 544 | 251 287 |
| 8 | Чембарський | м. Чембар | 4 886 | 238 584 |
14 травня 1928 року Пензенська губернія і всі її повіти були скасовані, а їх територія увійшла до складу Средньоволзької області.
- ↑ Перша загальний перепис населення Російської Імперії 1897 р. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ Хроніка адміністративно-територіального поділу Пензенського краю. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 13 серпня 2011.
- Информационный портал для жителей Тамалы и Тамалинского района Пензенской области
- Карта Пензенской губернии из «Атласа» А. А. Ильина 1876 года (просмотр на движке Google на сайте runivers.ru)
- Пензенская губерния. — 1890. — (Статистика Российской империи; 16. вып. 5).
- Справочная книга Пензенской губернии на 1892 год / Изд. Пензенского губернского статистического комитета; Сост. секр. стат. ком. В. П. Попов. — Пенза: Тип. губ. правл.: 1892. — 268 с.[недоступне посилання з Апрель 2020]
- Библиотека Царское Село(, книги по истории Пензенской губернии, памятные и справочные книжки).
- Алфавитный каталог населённых мест Пензенская губернии