Бенедівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бенедівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110030090134
Облікова картка с. Бенедівка (до 2018 р.)
с. Бенедівка 
Основні дані
Засноване 1906
Населення 103 (2001)
Площа 0,59 км²
Густота населення 174,58 осіб/км²
Поштовий індекс 13380[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°53′07″ пн. ш. 28°27′57″ сх. д. / 49.88528° пн. ш. 28.46583° сх. д. / 49.88528; 28.46583Координати: 49°53′07″ пн. ш. 28°27′57″ сх. д. / 49.88528° пн. ш. 28.46583° сх. д. / 49.88528; 28.46583
Середня висота
над рівнем моря
263 м
Найближча залізнична станція Бердичів
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362
Карта
Бенедівка. Карта розташування: Україна
Бенедівка
Бенедівка
Бенедівка. Карта розташування: Житомирська область
Бенедівка
Бенедівка
Мапа
Мапа

Бене́дівка — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 103 особи (2001).

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 197 осіб, з них за статтю: чоловіків — 96, жінок — 101; етнічний склад: українців — 47, поляків — 150. Кількість домогосподарств — 35[2].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 133 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 103 особи[3].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,03 %
російська 0,97 %

Історія[ред. | ред. код]

Засноване 1906 року[2], до 1926 року — хутір.

До 1923 року — хутір Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії. У 1923 році увійшов до складу новоствореної Жидовецької (пізніше — Радянська, Романівська) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною Бердичівського району Бердичівської округи. 17 червня 1925 року, в складі сільської ради, включений до новоствореного Бердичівського району[5]. Відстань до центру сільської ради, с. Жидівці, становила 1 версту, до районного центру, м. Бердичів, становила 6 верст, до окружного центру, в Бердичеві — 5 верст, до найближчої залізничної станції, Бердичів — 9 верст[2].

15 вересня 1930 року, внаслідок ліквідації Бердичівського району, село, в складі сільської ради, передане до Бердичівської міської ради, 28 червня 1939 року повернуте до складу відновленого Бердичівського району Житомирської області. 11 серпня 1954 року Радянську сільську раду ліквідовано, село передане до складу Великоп'ятигірської сільської ради Бердичівського району. 10 червня 1958 року, після відновлення Радянської сільської ради, село повернуте до її складу[5].

У 2020 році територію та населені пункти Романівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 9 лютого 2020.
  2. а б в Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 80. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  3. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 6 листопада 2022.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  5. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 106, 197. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2021.
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 29 березня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]