Перейти до вмісту

Райгородок (Бердичівський район)

Координати: 49°49′37″ пн. ш. 28°22′41″ сх. д. / 49.82694° пн. ш. 28.37806° сх. д. / 49.82694; 28.37806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Райгородок
Герб Райгородка Прапор Райгородка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район Бердичівський район
Тер. громада Райгородоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020110010089632 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Райгородок 
Основні дані
Засноване 1649
Населення 882
Площа 3,43 км²
Густота населення 257 осіб/км²
Поштовий індекс 13362
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°49′37″ пн. ш. 28°22′41″ сх. д. / 49.82694° пн. ш. 28.37806° сх. д. / 49.82694; 28.37806
Середня висота
над рівнем моря 		287 м
Водойми Гнилоп'ять
Відстань до
обласного центру 		59,5 км
Відстань до
районного центру 		18,8 км
Місцева влада
Адреса ради 13362, с. Райгородок, вул. Соборна, 11
Карта
Райгородок. Карта розташування: Україна
Райгородок
Райгородок
Райгородок. Карта розташування: Житомирська область
Райгородок
Райгородок
Мапа
Мапа

CMNS: Райгородок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Райгородо́к, село в Україні на Придніпровській височині, у Бердичівському районі Житомирської області. Відстань до райцентру становить близько 19 км і проходить автошляхом Р31.

Історія

[ред. | ред. код]

У березні 1631 року шляхтич Олександр Макарович Ледуховський за позику у сумі 11 000 золотих узяв у житомирського старости Януша Тишкевича в заставу містеч­ко Райгородок і село Терехове Житомирського повіту Київського воєводства. Судячи з усього, Я.Тишкевич не повернув борг, тому містечко Райгородок стало місцем проживання Олександра Ледуховського. Саме тут 1 лютого 1633 р. він склав тестамент, заповівши поховати його в православному монастирі в селі Дениші, а суму, записану на Райгородку та рухоме майно заповів дружині й дітям.[1]

У 1811 році містечко належало російському полководцю, генералу від інфантерії, кавалеру різних орденів, графу Михайлу Іларіоновичу Голєніщеву-Кутузову.[2]

У 1870 р. містечко Житомирського повіту, налічувало 509 (?) мешканців, з них 37 % євреї, мало синагогу, церкву, молитовний будинок, 26 магазинів, 18 ремісників, броварня. Було у власності Т.Сарнецького, потім — Мечислава Мазаракі[3].

У 1906 році містечко Озадівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 7, мешканців 3279[4].

Колишнє єврейське містечко. У серпні 1919 року тут відбулися бої І Корпусу Української Галицької Армії з більшовиками.

Населення

[ред. | ред. код]

У 1906 році в містечку нараховувалось 3279 мешканців[4]. 35 % з них були євреями[5].

Не менше 33 осіб було вбито голодом в 1932-1933 роках[6].

245 жителів села брало участь у Другій Світовій війні на боці Радянського Союзу. Вони відзначені урядовими нагородами. 159 чоловік загинуло в боях.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1074 особи, з яких 506 чоловіків та 568 жінок[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 878 осіб[8].

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 98,87 %
російська 1,02 %
білоруська 0,11 %

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

З 2005 р. у селі діє християнський центр реабілітації алко-і наркозалежних осіб — ЛЕ ХАЙМ(ЗА ЖИТТЯ).[10] На базі центру проводяться тренінги для служителів подібних реабілітаційних центрів.[11]

На території населеного пункту знаходиться Райгородський ліцей ім.В.К.Олійника (Героя Радянського Союзу).[12] Почесне найменування тоді ще середній школі присвоєно 15 липня 1968 року [13]. У 1981 році збудовано приміщення нової школи [14]. З вересня 2011 року в школі діє музейна кімната, присвячена Герою Радянського Союзу Олійнику Вадиму Клавдійовичу.

В 2019 році в селі функціонували будинок культури, бібліотека з фондом 21,5 тис. книг, лікарська амбулаторія, дошкільний навчальний заклад, а також пошта та торговельні точки[15].

Свято-Успенський Храм Бердичівського Благочиння, Житомирської Єпархії, РПЦ в Україні, настоятель ієр. Віталій Левківський[16]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Райгород уроч.Замок - городище ХVI – ХVIII століть на південній околиці села, в урочищі Замок (охоронний №3318), розмір – 300 на 100 метрів, в ХІХ столітті – над ставом.[17] Розташоване поруч з шосе на пагорбі, що знаходиться в гирлі невеликого струмка, оточене по периметру валом. Вал високий і крутий - до 3-х метрів висотою, але збережений лише на окремих ділянках. Розміри городища з півночі на південь - близько 300 м і з заходу на схід близько 100 м. Пам'ятка забудована садибами села та городами. На території городища зустрічаються гончарна кераміка та червоноглиняні кахлі 16-17 ст. Обстежене І.П.Русановою в 1961 році.[18][19]

Комплекс будівель садиби Мазаракі. Основна будівля палацу збудована власником садиби Мечиславом Мазаракі 1887р за проєктом польського архітектора Станіслава Борецького (Stanisław Borecki). Палац відомий під назвою «Вілла Мазаракі», перебуває в приватній власності в стані руйнації.[20]

Могила невідомого солдата (охоронний №1498) - знаходиться серед парку[21] [22].

Братська могила радянських воїнів (охоронний №1479) - знаходиться навпроти "Вілли Мазаракі". В могилі поховано 150 (173?) осіб [21] [22]..

Братська могила радянських воїнів (охоронний №1496) - знаходиться на кладовищі [22]..

Бюст Володимира Ульянова ("Леніна") - з 1953 до березня 2014 року знаходився в парку біля "Вілли Мазаракі" [21] .

Пам'ятник (1967 р.) воїнам які віддали своє життя під час визволення села в часи Другої Світової війни.

Меморіальна дошка ( 15 липня 1968р.) на будинку школи випускнику школи Герою Радянського Союзу Олійнику Вадиму Клавдійовичу з написом "У цій школі з 1 вересня 1937 року по 30 червня 1940 року навчався Герой Радянського Союзу Олійник Вадим Клавдійович"[14] У 1981 році меморіальну дошку перенесли до нової школи.

Пам'ятник та меморіальна дошка (9 травня 1971 р.) випускнику школи Герою Радянського Союзу Олійнику Вадиму Клавдійовичу. Знаходиться біля Райгородського ліцею [22].[14]. Автор бюсту – В.Г. Кізюк. На відкритті були присутні мати героя Марія Ксенофонтівна Олійник, сестра Аліна Клавдіївна, представники влади, учні школи. У 1981 році бюст перенесли до нової школи.

Пам'ятний знак жертвам голодомору 2008р. (охоронний №3733) - біля Будинку культури.

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ледуховські (Лосятинські, Лудвиські) - Шляхта руських земель 1350-1650 рр. www.sites.google.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
  2. ↑ Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос) . 1811. с. 653. Процитовано 7 січня 2022.
  3. ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IX - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 16 листопада 2020.
  4. ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. ↑ Дмитро Антонюк блог.
  6. ↑ Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська_область).
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  10. ↑ ХЦРХНА. YouControl (укр) . YOUCONTROL. Процитовано 11.07.2019.
  11. ↑ На базе Бердичевской мессианской общины прошел лагерь служения реабилитации. Еврейский мессианский портал (рос) . 24.07.2017. Процитовано 11.07.2019.
  12. ↑ Райгородський ліцей. офіційний сайт.
  13. ↑ Горобчук, Анатолій (2 січня 2012). Райгородок. Бюст Героя Радянського Союзу В.К. Олійника та меморіальна дошка. "Мій Бердичів" (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  14. ↑ а б в Горобчук, Анатолій (2 січня 2012). Райгородок. Бюст Героя Радянського Союзу В.К. Олійника та меморіальна дошка. "Мій Бердичів" (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  15. ↑ Райгородська громада. Офіційний сайт.
  16. ↑ Бердичевский | Житомирская Епархия. zhytomyr-eparchy.org. Процитовано 31 березня 2023.
  17. ↑ Археологія та стародавня історія Бердичівського району.
  18. ↑ Русанова, Ирина Петровна (1961). Отчет о работе древлянского отряда Днепровской экспедиции Института археологии АН СССР за 1961 год (російська) . Науковий архів ІА НАН України, фонд 64 (фонд експедицій), Опис 1961, справа 23, №3695. с. 5.
  19. ↑ Горобчук, Анатолій (26 квітня 2015). Перелік пам'яток археології Бердичева та Бердичівського району. "Мій Бердичів" (укр.). Процитовано 31 березня 2023.
  20. ↑ Спадщина. Райгородок. Садиба Мазаракі/Наследие. Райгородок. Усадьба Мазараки. livejournal (укр) . 27.02.2016. Процитовано 11.07.2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  21. ↑ а б в Бердичів ін уа.
  22. ↑ а б в г Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Житомирська область/Бердичівський район/Райгородоцька громада. Вікіпедія (укр.). 30 січня 2023. Процитовано 31 березня 2023.
  23. ↑ Райгородська громада. Офіційний сайт.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Райгородок (Бердичівський район)
  • Rajgródek (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 496. (пол.)
  • Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 1055: «Raigorodok». (англ.)
  • Shtetl Finder (1989), p. 80: «Raigorodok». (англ.)
Житомирська область Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Райгородок_(Бердичівський_район)&oldid=44438675