Бенуа Поль Еміль Клапейрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенуа Поль Еміль Клапейрон
фр. Benoît Paul Émile Clapeyron
фр. Émile Clapeyron
Ім'я при народженніфр. Benoît Paul Émile
Народився26 січня 1799(1799-01-26)[1][2][…]
Париж, Франція
Помер28 січня 1864(1864-01-28)[1][2][…] (65 років)
Париж, Франція
Країна Франція
Діяльністьфізик, інженер, викладач університету
Галузьтермодинаміка
Alma materПолітехнічна школа (1818), Гірнича школа Парижа (1820) і College of Juillyd (1814)
Знання мовфранцузька[1]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний університет
ЧленствоФранцузька академія наук і Петербурзька академія наук
Нагороди

Бенуа́ Поль Емі́ль Клапейро́н (фр. Benois Paul Emile Clapeyron; 26 січня 1799(17990126), Париж — 28 січня 1864, Париж) — французький фізик та інженер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Бенуа Поль Еміль Клапейрон народився 26 січня 1799 року в Парижі. Закінчив Політехнічну школу (18161818). Працював в Інституті інженерів шляхів сполучень у Санкт-Петербурзі, Російська імперія (1820–1830). По поверненні до Франції став професором Школи мостів і доріг в Парижі.

Фізичні дослідження Клапейрона присвячені тепловим процесам. В 1834 році він запровадив у термодинаміці графічний метод, представив в геометричній формі міркування Л. Карно. Аналізуючи цикл Карно, вивів рівняння стану ідеального газу (рівняння Клапейрона-Менделєєва), яке об'єднує закон Бойля-Маріотта, закон Гей-Люссака і закон Авогадро. Одержав рівняння, яке пов'язує температури кипіння і плавлення речовин та тиск (рівняння Клапейрона-Клаузіуса; останній обґрунтував це рівняння у 1851 році).

Помер Клапейрон в Парижі 28 січня 1864 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б в SNAC — 2010.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. Клапейрон Бенуа Поль Эмиль (Clapeyron Benoit Paul Emile) // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 133. — 400 с. — 200 000 екз.