Беньова (Україна)
село Беньова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Самбірський район |
Тер. громада | Боринська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46080030030030932 |
Основні дані | |
Засноване | ймовірно 1491 |
Населення | 59 |
Площа | 0,4 км² |
Густота населення | 147,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82537 |
Телефонний код | +380 3269 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°2′47″ пн. ш. 22°53′27″ сх. д. / 49.04639° пн. ш. 22.89083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
814 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82547, Львівська обл., Самбірський р-н, смт.Бориня |
Карта | |
Мапа | |
|
Беньо́ва — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Село розташоване на території регіонального ландшафтного парку «Надсянського». Населення становить 59 осіб. Орган місцевого самоврядування — Боринська селищна рада. Нинішнє село Беньова, є лише фрагментом історичного села, більша частина якого залишилась на польському боці кордону, населення якої було виселено протягом 1946-47 років, а будівлі спалені.[1]
6 вересня 2013 року селу повернено дорадянську назву — Верховна Рада України постановила перейменувати село Біньова на село Беньова.[2]
Беньова розташована за 16 кілометрів від районного центру, на заході центральної частини району, за кілометр від українсько-польського кордону. За 2,5 км на південний схід розташоване село Сянки, за 3 км на північний захід — Верхній Турів, за 5 км на схід — Верхнє.
До Другої світової війни, більша і головна частина села розташовувалась на лівому березі річки Сян. Внаслідок встановлення кордону по річці в 1939 р. СРСР з Німеччиною (від 1945 р. — з Польщею) село було поділене державним кордоном, а лівобережна частина через вивезення в 1945 р. жителів до СРСР та акцію «Вісла» стала безлюдною.
- 1880 — 361 (306 греко-католиків, 7 римо-католиків і 48 юдеїв)[3];
- 1921 — 582 мешканці (у 97 хатах), з яких 497 греко-католиків, 73 юдеї, 9 католиків та 3 євангеліста;
- 1939 — 870 мешканців, з них 755 українців, 25 поляків і 90 євреїв[4];
- 1989 — 72 (35 чол., 37 жін.)[5] (лише правобережна частина);
- 2001 — 59[6]. (правобережна частина).
Знаходилась на лівобережній частині, котра у післявоєнний період відійшла до Польщі, та була спалена.[1] В 1909 р. замість попередньої з 1779 р. була збудована нова парафіяльна дерев’яна церква святого Михаїла. Парафія включала також села Буковець і Сянки та входила до Височанського деканату (з 1924 р. — Турчанського) Перемишльської єпархії. В 1936 в селі було 784 греко-католики.
Закріпачене в 1537 року Петром Кмітою на волоському праві. У 1709 р. село спалене шведським військом. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.
У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії, з 1867 р. село належало до Турківського повіту. В 1905 р. через село прокладена залізниця Ужгород-Самбір зі станцією в селі.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Турківського повіту Станиславівського воєводства (з 1931 р. — Львівського воєводства), у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Сянкі. У 1939 р. село включене до СРСР, входило до Боринського району Дрогобицької області УРСР.
Після війни західна частина території села (на лівому березі Сяну) віддана Польщі.
Повоєнне життя села яке залишилося в Україні було важким Постійні утиски комуністичного режиму були повсякденністю. Із здобуттям незалежності приходить занепад ( молодь виїжджає в пошуках кращого життя) .
- ↑ а б Jantoń Z., Szechyńsk P. Beniowa. Twojebieszczady. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 24 серпня 2017.
- ↑ Постанова Верховної Ради України № 557-VII від 6 вересня 2013 року «Про перейменування села Біньова Турківського району Львівської області»
- ↑ Beniowa [Архівовано 2 вересня 2012 у Wayback Machine.](пол.) у «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 94.
- ↑ Головне управління статистики [Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine.] Львівської області
- ↑ Облікова картка[недоступне посилання з лютого 2019] Біньової на сайті Верховної Ради
- Beniowa [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Біньова [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Beniowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 133. (пол.)
- Beniowa [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |