Бережний Владислав Олегович

Владислав Бережний
Владислав Бережний;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	11 червня 1996; Сватове
Смерть	5 червня 2019 (22 роки); Золоте-1
Громадянство	Україна
Псевдо	«Берег»
Військова служба
Роки служби	2015-2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Бої під Горлівкою (з 2017); Бої на Світлодарській дузі; Бої за Бахмутку (з 2017);
Командування
	командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бережний.

Владисла́в Ол́егович Бережни́й (1996—2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

З життєпису

Народився 1996 року в місті Сватове (Луганська область). Закінчив сватівську школу № 6; після школи півроку працював на одному із місцевих підприємств.

У січні 2015-го підписав довгостроковий контракт (до завершення АТО). За два місяці навчання навчився правильно поводитися зі зброєю різних видів та дізнався про моменти і навички, які знадобляться на війні. Почав службу на посаді навідника БМП-2. Воював під Зайцевим і на Світлодарській дузі. 2016 одружився та оселився в місті Попасна. Другий контракт підписав у 2017 році. Молодший сержант, командир бойової машини — командир 3-го відділення 1-го взводу 3-ї роти 1-го мехбатальйону 54-ї бригади. У березні 2018-го в газеті «Голос громади» вийшло інтерв'ю з ним. Брав участь у міжнародних навчаннях «RapidTrident-2018».

5 червня 2019 року пополуночі загинув у бою від кулі снайпера, перебуваючи на спостережному посту поблизу міста Золоте. Тїєї ночі ворог двічі обстрілював Золоте-1 (Карбоніт) з автоматичної стрілецької та снайперської зброї — з боку окупованого Золотого-5 (Мар'ївка).

7 червня 2019-го похований у Попасній з усіма військовими почестями — на цвинтарі мікрорайону «ВРЗ». На прощання з Владиславом приїхала делегація із рідного Сватового.^[2]

Без Владислава лишилися батьки, дружина, син 2017 р.н. та донька дружини 2013 р.н.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 893/2020 від 18 березня 2020 року за «особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)^[3]
почесна відзнака «За вільну Луганщину» (19 липня 2019; посмертно)^[4]

Примітки

↑ У бою загинув захисник зі Сватового Владислав Бережний. Йому було б 23. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 9 червня 2020.
↑ У Попасній попрощалися з Героєм України Бережним Владиславом. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
↑ Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Полеглого у бою нашого земляка Владислава Бережного нагороджено почесною відзнакою «За вільну Луганщину». Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 червня 2020.

Джерела

Бережний Владислав Олегович [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] У бою загинув захисник зі Сватового Владислав Бережний. Йому було б 23. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 9 червня 2020.

[2] У Попасній попрощалися з Героєм України Бережним Владиславом. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.

[3] Указ Президента України від 18 березня 2020 року № 93/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[4] Полеглого у бою нашого земляка Владислава Бережного нагороджено почесною відзнакою «За вільну Луганщину». Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 9 червня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]