Березянка
| село Березянка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Тер. громада | Ружинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020130020040248 |
| Облікова картка | с. Березянка с. Березянка (до 2020 р.) |
| Основні дані | |
| Засноване | поч. 18-го ст.[1] або 1793 |
| Населення | 689 (2001) |
| Площа | 3,15 км² |
| Густота населення | 218,73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13651 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′31″ пн. ш. 29°27′11″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
234 м |
| Водойми | р. Березянка |
| Найближча залізнична станція | Зарудинці |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13601 |
| Карта | |
  Березянка | |
 Березянка | |
| Мапа | |
| |
Березя́нка — село в Україні, у Ружинській селищній територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Кількість населення становить 689 осіб (2001). У селі бере початок річка Березянка. У 1923—2020 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.
В середині 19 століття в селі нараховувалося 1 145 осіб, з них: православних — 880, римокатоликів — 250 та 15 юдеїв[1], наприкінці 19 століття — 1 668 осіб, з них: чоловіків — 850, жінок — 818; дворів — 324[2], за іншими даними, дворів — 250, жителів — 2 200[3].
Відповідно до перепису населення СРСР, на 17 грудня 1926 року чисельність населення становила 2 117 осіб, з них за статтю: чоловіків — 1 035, жінок — 1 082; етнічний склад: українців — 2 103, євреїв — 14. Кількість домогосподарств — 481, з них, несільського типу — 7[4].
У 1972 році кількість мешканців становила 1 162 особи, дворів — 367[5].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 812 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 689 осіб[6].
На початку 18 століття село, разом з навколишніми Бабинцями, Мовчанівкою, Морозівкою, Новохвастовим та Сніжною, входило до Погребищського ключа; раніше перебувало у власности князів Вишневецьких, гетьмана Радзивілла та графів Жевуських. У 1805 році маєток у графа Адама Жевуського купив генерал Стефан Любовицький, після смерти котрого Морозівку з Березянкою успадкував його син, Вацлав Любовицький. У 1848 році в селі збудовано нову дерев'яну церкву, Архістратига Михаїла, на місці старої, збудованої 1793 року. Церква належала до 7-го класу, мала 42 десятини землі, у 1839 році об'єдналася з католицькою церквою. До парафії також належали села Озерна та Чехова.
В середині 19 століття — село при дорозі до Паволочі, біля витоку річки Березянки, за 15 верст від Морозівки, належало Вацлаву Любовицькому[1].
Наприкінці 19 століття — власницьке село в складі Топорівської волості Сквирського повіту Київської губернії; відстань до повітового центру, м. Сквира, становила 18 верст, до волосного центру, с. Топори, де розміщувалася також найближча поштова земська станція — 12 верст, до найближчої залізничої станції, Зарудинці, де також розміщувалася найближча телеграфна станція — 19 верст, до поштової казенної станції, в Ружині — 15 верст. В селі були православна церква, церковно-приходська школа, 2 водяних млини та 2 вітряки, винна лавка. Основним заняттям мешканців було рільництво, крім цього, селяни ходили на заробітки до Києва, Одеси та Херсонської губернії. Землі — 2 425 десятин: поміщикам належало 764 дес., церкві — 47 дес., селянам — 549 дес., іншим станам — 1 065 дес. Село належало Цицилії Вацлавівні Залєській з Любовицьких, котра володіла 1 777 дес. двірських земель, господарював управитель Станіслав Залєський, господарство велося за трипільною системою[2][3].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Березянської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Погребищенського району Бердичівської округи; адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, в складі сільської ради, передане до Ружинського району[7]. Відстань до районного центру, містечка Ружин, становила 18 верст, до окружного центру в Бердичеві — 70 верст, до залізничної станції Зарудинці — 18 верст[4]. 30 грудня 1962 року село, разом із сільською радою, передане до складу Попільнянського району Житомирської області, 4 січня 1965 року, після відновлення Ружинського району, повернуте до його складу[7].
У 2020 році територію та населені пункти Березянської сільської ради Ружинського району Житомирської області, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Ружинської селищної територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[8].
- Очеретяний Володимир Володимирович (1979—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).
- ↑ а б в Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся (російська) . Л. Похилевич. К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 205-206. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ а б Список населених місць Київської губернії (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ, типографія Іванової, 1900. с. 1380. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ а б Berezianka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 105. (пол.)
- ↑ а б Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). http://history.org.ua/. Бердичів. 1927 р. с. 170-171. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
- ↑ Березянка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728 с. (PDF). http://history.org.ua/. с. 622. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2016. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 9 грудня 2021.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 200, 525. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 9 грудня 2021. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 травня 2021.
- Погода в селі Березянка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |