Березівка (Ніжинський район)
| село Березівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Тер. громада | Комарівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040150020014779 |
| Основні дані | |
| Населення | 5 |
| Поштовий індекс | 16421 |
| Телефонний код | +380 4653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°22′49″ пн. ш. 32°7′33″ сх. д. / 51.38028° пн. ш. 32.12583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
116 м |
| Водойми | річка Береза |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16442, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с.Комарівка, вул. Соборна, буд. 4 |
| Карта | |
  Березівка | |
 Березівка | |
| Мапа | |
| |
Березі́вка (до 1951 — Ольгодорф[1]) село в Україні, у Чернігівській області, Ніжинському районі. Населення — 5 осіб (2006).
Селом протікає річка Береза, ліва притока Десни.
До 1951 року хутір Березівка називався Ольгодорф, тобто з німецької «Село Ольги». До 1861 р. хутором володів Мойсей Аврамович Якимаха, підполковник російської армії у відставці, тому окрім офіційної назви село мало також неофіційну назву «Якимахин». Назва «Ольгодорф», імовірно, пов'язана із ім'ям жінки Мойсея Аврамовича — Ольгою Іванівною, яка була дочкою колежського секретаря сусіднього села Степанівки Пироцького Івана Ілліча. Упродовж історії хутора у ньому проживали наступні роди: Білоус, Брей, Голубчанський, Гузь, Демиденко, Дзюба, Доробляй, Карпець, Куц, Лавський, Лесан, Лют, Мірошніченко, Мукомел, Наумець, Нетреба, Норинський, Оліфіренко, Ольховик, Осипець, Стовпніков, Ткаченко, Хоменко. До революції хутір мав домову церкву. У 1927 р. хутір був підпорядкований Воловицькій сільраді та нараховував 51 господарство. У хуторі діяв колгосп «Червоний Пісок», головою якого у 1933 р. був житель с. Воловиці Яків Індило.
Зараз хутір є фактично нежилим з населенням в 2 чоловіка. Далека відстань від міст, робить цей хутір дуже привабливим для бажаючих виїхати якомого далі від благ цивілізації.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Комарівської сільської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 24 | 100% |
- ↑ Мапа Шуберта // аркуш 20-10-1. Архів оригіналу за 4 вересня 2013.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 Січня 2021. Процитовано 26 Січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Погода в селі [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Міста | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Адамівка • Березівка • Берестовець • Велика Доч • Велика Загорівка • Високе • Воловиця • Вольниця • Ворона • Галайбине • Головеньки • Гришівка • Добропілля • Жданів • Забілівщина • Забілівщина Друга • Іванівка • Іллінці • Кербутівка • Кинашівка • Комарівка • Красносільське • Красностав • Купченків • Линівка • Любомудрівка • Мала Доч • Мала Загорівка • Маличина Гребля • Махнівка • Миколаївка • Нові Млини • Носелівка • Оленівка • Омбиш • Остер • Острів Надії • Пам'ятне • Паристівка • Печі • Плиски • Прачі • Прохори • Сапонівка • Сиволож • Сидорівка • Смоляж • Степ • Степанівка • Суховодка • Тростянка • Українка • Ховми • Хороше Озеро • Червона Гірка • Червоне Озеро • Шаповалівка • Шевченка • Юрківщина • Ядути |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
