Головеньки (Ніжинський район)
село Головеньки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Тер. громада | Височанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040110040030504 |
Облікова картка | картка ВР |
Основні дані | |
Засноване | I пол.XVII століття |
Населення | 1000 мешканців[1] |
Площа | 4 км²[2] |
Поштовий індекс | 16413 |
Телефонний код | +380 4653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°22′59″ пн. ш. 32°39′59″ сх. д. / 51.38306° пн. ш. 32.66639° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
125 м |
Водойми | річка Криниця |
Відстань до районного центру |
28 км |
Найближча залізнична станція | Доч |
Відстань до залізничної станції |
11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16412, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, с. Високе, вул. Центральна, буд. 86 |
Карта | |
Мапа | |
|
Голове́ньки — село в Україні, у Височанській сільській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Населення — 1000 осіб (2022 рік).
Село розташоване на північному сході району, за 28 км від районного центру — міста Борзна та за 11 км від залізничної станції Доч. Висота над рівнем моря — 125 м[3].
У селі бере початок річка Криниця, ліва притока Сейму.
Село засноване в першій половині 17 сторіччя на території Чернігівського воєводства[4] Речі Посполитої. На території села збереглася архітектурна пам'ятка початку XIX століття — дерев'яна церква Святого Архистратига Михаїла[5].
1917 — у складі УНР. З 1920 — радянська влада. За російсько-більшовицької влади в селі розгорнувся потужний рух за автокефалію Української Православної Церкви, відкрито одну з найбільших в Конотопській окрузі парафій УАПЦ.[6]
(1921) року у селі Головеньках Борзнянського повіту Конотопської округи одноголосно було обрано на священика з 15 кандидатів саме «за отправи, за промову на українській мові, підкреслюю на українській». Автор історії парафії не без іронії підкреслює, що з цих численних кандидатів «були і з сильними голосами, і з великими заслугами, і з довгими бородами», але обранецм став молодий, без бороди, стрижений Савченко: «дівственна Головенська парахвія серцем почула, рідна мова заворушила її душу і вона обрала Савченка»
1929 — спроби комуністів вилучити землі у незалежних господарників та створити колгоспи. Організований опір активістам примусив владу вдатися до прямого терору[9] — Головеньки зачислені на так звану чорну дошку[10], що спричинило масову смерть селян.
596 жителів Головеньок брали участь у Другій світовій війні, 300 з них — загинули, 215 — нагороджені орденами і медалями СРСР. Серед них — гвардії сержант Ілля Петрович Яременко — повний кавалер Ордена Слави. За час відсутності сталінської влади у селі загинули лише 14 сільчан. Але на їхню честь більшовики спорудили обеліск.
У повоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким було закріплено 4728 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3530 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, картоплю, овочі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Височанської сільської громади[11].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, і ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу новоутвореного Ніжинського району[12].
У селі є 9 річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 3 магазинів, відділення зв'язку.
В Головеньках народилися:
- Білецький Павло Петрович, учасник Другої світової війни, генерал-лейтенант артилерії;
- Назарчук Віктор Миколайович (1989—2023) — молодший лейтенант збройних сил України, загинув на російсько-українській війні, посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
- Яременко Ілля Петрович — учасник Другої світової війни, повний кавалер ордена Слави.
- ↑ Станом на 2022 рік
- ↑ Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Головеньки [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої. 1618—1648. Київ, 2006. C. 298, 440. ISBN 966-8201-17-5
- ↑ Подесіння. Історичні відомості. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 29 серпня 2012.
- ↑ «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 135—136 ISBN 978-966-2185-17-1
- ↑ «В Українській Церкві велика була духовна сила…» Становлення УАПЦ в описах самовидців та учасників церковно-визвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925. Ніжин, 2012. С. 9 ISBN 978-966-2185-17-1
- ↑ ЦДАВОВУ. — Ф. 3984. — Оп. 3. — Спр. 219. — Арк. 42
- ↑ Загальний список населених пунктів, занесених на «ЧОРНУ ДОШКУ» у 1932—1933 роках (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2013. Процитовано 13 березня 2013.
- ↑ «Чорні дошки» Голодомору — економічний метод знищення громадян УРСР. Село Ядути. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 13 березня 2013.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Головенькие на вебсайті Верховної Ради України
- Офіційний вебсайт Борзнянської райдержадміністрації [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Прогноз погоди в селі Головеньки [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Ця стаття недостатньо ілюстрована. |