Перейти до вмісту

Бернард Штерн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бернард Штерн
пол. Bernard Stern
Народився26 січня 1848(1848-01-26)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бучач, Бучацький повіт (Королівство Галичини та Володимирії), Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 лютого 1920(1920-02-06)[1] (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польська Республіка[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австрійська імперія
 Цислейтанія
 Польська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбізнесмен, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадачлен Палати Цислейтаніїd[1], мер міста[1] і member of the Sejm of the Second Polish Republicd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПольський клубd Редагувати інформацію у Вікіданих

Бернард Штерн (пол. Bernard Stern; нар. 26 січня 1848, Бучач — пом. 6 лютого 1920, Варшава) — польський політик та бізнесмен, мер Бучача (1876⁣ — ⁣1920)[2], член Законодавчого сейму (1919⁣ — ⁣1922), член Конституційного робітничого клубу[3], член Імперської ради у 1911⁣ — ⁣1918 роках[4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Бернард Штерн народився 26 січня 1848 року в єврейській родині. Він закінчив 6 класів гімназії[5].

Його батько був головою кагалу. Бернард володів у Бучачі броварнею, а від 1911 р. був послом до австрійського парламенту, де входив до Польського кола.[6]

8 червня 1885 року на виборах до Державної ради у Відні у виборчому окрузі Коломия — Снятин — Бучач він підтримав прихильників доктора Еміля Бика[7].

Під час одного із судових процесів його адвокатом був Іван Мандичевський, син греко-католицького священника та громадського діяча Корнила Мандичевського[8].

У 1885 році вони звинуватили його у знищенні, серед іншого, майна єврейської громади[9]. 20 листопада 1898 року разом з олдерменами Бучача (включаючи парафіяльного священника Бучача, греко-католицького священника Теодора Телаковського) він взяв участь у церемонії відкриття пам'ятника королю Яну III Собеському у Львові[10].

У грудні 1888 року він зробив пожертву на користь Товариства піклування ветеранів 1831 року[11].

У 1919 р. Штерна обрано до Сейму Речі Посполитої першої каденції від Клубу конституційної праці.[6]

Помер 6 лютого 1920 року у Варшаві[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Stern.shtml
  2. ↑ 3. Jüdische Repräsentanten [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Jüdische Korrespondenz”. 31, s. 3, 1. November 1918. Wien.
  3. ↑ Rzepecki, s. 288.
  4. ↑ Czesław Brzoza: Żydowska mozaika polityczna w Polsce 1917-1927: wybór dokumentów [Архівовано 31 травня 2020 у Wayback Machine.]. 2003.
  5. ↑ а б Rzepecki, s. 223.
  6. ↑ а б Бучач - путівник - Shtetl Routes - Театр NN. shtetlroutes.eu (укр.). Процитовано 2 лютого 2024.
  7. ↑ Kandydat «narodowo-rządowy» [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 251, s. 8, 10 września 1901.
  8. ↑ Z Izby Sądowej [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”., s. 3-4, 796, 29 lipca 1887.
  9. ↑ Sprawa buczacka [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 242, s. 1, 2 września 1885.
  10. ↑ Deputacja z kraju [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kurjer Lwowski”. 323, s. 2 (dodatek do Nr 324), 21 listopada 1898.
  11. ↑ Kronika. Sprawozdanie lwowskiej komisji [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.]. „Kuryer Lwowski”. 4, s. 3-4, 4 stycznia 1889.
  12. ↑ Stern Bernard 1848-1920 na stronie Biblioteki Sejmowej

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Бернард_Штерн