Перейти до вмісту

Довідка:Список типових мовних помилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Скорочення

Цей список створюється на підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.

Перед тим, як додавати будь-що до списку, переконайтесь, що це є об'єктивною помилкою. Можливо, деякі автори вважають вживання слова чи виразу неправильним – але це має збігатися з академічними джерелами (ВП:МОВА). Для початку слід перевірити наявність/відсутність слова чи виразу в академічних словниках (СУМ-20, ВТССУМ, r2u.org.ua), чинному правописі та корпусах (ГРАК, Корпус української мови тощо). Вікіпедія не є порадником зі слововжитку, тому помилки має бути об'єктивно доведено. Якщо ви маєте бажання додати рекомендацію, то слід це зробити на відповідній сторінці.

Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь.

Помилки

[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік слів і виразів, які часто фігурують у неправильному написанні.

А — И

[ред. | ред. код]
Неправильно Правильно Коментар
багаточисельний, чисельний[Прим. 1] числе́нний «Багаточисельний» — калька з рос. «многочисленный». Чисельний — той, що стосується чисел (напр. чисельний аналіз) або кількості (напр. чисельна перевага)[1], але наявний у великій кількості — численний[2][3].
батальон, бульон, каньон тощо батальйон, бульйон, каньйон За орфографічним словником[4][5][6].
барокко бароко У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних не подвоюються, крім окремих випадків (тонна, вілла, іммігрант тощо)[7]. До винятків слово не належить[8][9].
блище[Прим. 2] ближче Неправильне чергування приголосних.
будь-ласка будь ласка За орфографічним словником[10][11].
ведучий[Прим. 3] провідний[Прим. 4] «Ведучий» використовується в таких значеннях: 1) той, що веде (програму, групу людей); 2) той, що надає руху механізму (ведучий коток, ведуче колесо)[12][13].
відмінити, відміняти[Прим. 5] відміняти[Прим. 6]
скасувати, скасовувати, касувати 		Основне значення — змінити, зробити щось інакшим (відмінити слово абощо)[14]. Втім, СУМ-20 подає також і значення, подібне до слова «скасувати»: оголосити таким, що не відбудеться (виставу, промову тощо) як нормативне та безпосередньо значення «скасувати» як рідко вживане[15].
вибачаюсь звиняйте, перепрошую, даруйте (на слові), вибачте, прошу пробачення «Вибачатися» — просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, але в 1-й особі однини недоконаного виду є розмовним стилем[16]. На думку Антоненка-Давидовича, помилковим є і вживання слова «вибачатися» загалом[17]. А Святослав Караванський вважав обмеження на використання «я вибачаюся» штучними, нехарактерними українській мові, а можливо, притягнутими з російської (в якій форма «я извиняюсь», активно засуджувана російськими пуристами, на його думку, якраз і пішла від українського «я вибачаюся»)[18].
виключення[Прим. 7] виняток «Виключення» — 1) процес усунення об'єкта зі складу чогось (організації, колективу); 2) те саме, що вимкнення (механізму, пристрою)[19][20].
вимір, одиниця виміру вимірювання, одиниця вимірювання Присутнє у словниках і як «одиниця виміру»[21][22], але згідно з «Законом про метрологію», для фізичних величин визначено термін «вимірювання»[23].
відтак[Прим. 8] отже, тому «Відтак» використовується тільки у значеннях «після, потому», «відтепер»[24][25][26][27].
вірний[Прим. 9] правильний, справедливий, правдивий, певний, слушний та багато інших[Прим. 10] В українській мові «вірний» — 1) той, що заслуговує на довіру, постійний у своїх поглядах і почуттях, відданий, надійний; 2) той, що дотримується догматів віри, правовірний[28][29]. Але також може вживатись у значення «відповідний до оригіналу»: вірна історія, вірний малюнок тощо[30][31].
у кінці кінців зрештою, решті-решт, кінець кінцем, наостанці Не фіксується у словниках[32], але є достатньо давнім виразом в українській мові: згідно з корпусом, вживався Оленою Пчілкою (1887), Агатангелом Кримським (1900 та пізніше), Іваном Карпенком-Карим (1904)[33].
вцілому в цілому За орфографічним словником[34]
у якості (когось/чогось) як (хтось/щось),
в ролі (когось/чогось),
(кимось/чимось)[Прим. 11] 		Калька з російського «в качестве (чего-то)»; відповідники фіксуються в російсько-українських словниках[35].
Голандія, голандський Голландія, голландський (про провінцію)

Нідерланди, нідерландський (про країну та мову)

У власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, тонна, іммігрант й ін.)[7]. Голландія — складова частина Нідерландів.
грунт ґрунт За орфографічним словником[36]
далеко ідучий далекосяжний, далекосяглий, далекоглядний За російсько-українськими словниками[37]
дивись/дивіться також[уточнити] див. також не потрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде виглядати однаково, аналогічно шаблону {{див. також}}
жюрі, парашют журі, парашут За чинним правописом звук [u] після шиплячих передається літерою у[38].
заключати[Прим. 12] ув'язнювати, замикати, засадити (до в'язниці)

містити, обіймати, мати (про вміст)

виводити, висновувати (про висновки)

скінчити, закінчити (про тривалу дію)

укладати, складати, брати (про угоди)[Прим. 13]

Російське слово. Слова «заключати», «заключити» відсутні у словниках СУМ-20 та ВТССУМ, але має питомі відповідники[39][40].
зворотній, природній[Прим. 14] та подібні зворотний, природний Суфікс -н-(ій) використовується в відносно небагатьох прикметниках, як житній, давній абощо[41], слід перевіряти в орфографічних словниках[42][43].
згідно род. в.
відповідно з ор. в. 		згідно з ор. в.
відповідно до род. в. 		За словниками[44][45][46][47]
зйомка, зйомочний, зйомний знімання, фільмування, здіймання, зняття, знімальний (про кіно, фото)

винайманий, орендований (про квартиру)

знімний (той, що може демонтуватись)

«Зйомка» — розмовний стиль[48]. Питомо українськими похідними слова «знімати» є «знімання» або «фільмування» та інші[49][50]. Для позначення предмета, який можна зняти (відокремити, демонтувати), є слово «знімни́й»[51].

І — С

[ред. | ред. код]
Неправильно Правильно Коментар
іллюстрація ілюстрація За орфографічним словником[52]
кадирівці кадировці За Правописом: «о, е наявні в закритому складі: у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв): Ма́лишев — ма́лишевський, Па́влов — па́вловський»[53]. Проте лексикографічні джерела фіксують обидва варіанти[54][55].
люби́й[Прим. 15] кожний, будь-який, перший-ліпший Лю́бий (та похідні від нього) — дорогий та близький серцю, коханий[56]. Люби́й (будь-який) — розм., росіянізм[57].
люби́мий улюблений, улюбленець, улюбленик[Прим. 16] Вважається застарілим і розмовним[58], має питомі відповідники[59].
магнет магніт Рекомендовано використовувати словникові слова, але фізична наукова спільнота вважає слово «магнет» питомим, вживає його та навіть зверталась 2008 року до Відділення фізики та астрономії НАН України з проханням зняти заборону на його використання (та похідних: магнетний, магнетодинаміка тощо)[60]. Варіант «магнет» широко вживається в словниках української мови кін. 1920 — поч. 1930 років як основний або єдиний[61].
накінець
накінець-то 		нарешті Не фіксується в словниках, є росіянізмом[відсутнє в джерелі][62].
нажаль на жаль За орфографічним словником[63].
нанести[Прим. 17] завдати, заподіяти, спричинити[Прим. 18] У цьому значенні є розмовним стилем[64]. «Нанести» вживається у значеннях «покрити» (нанести масло на хліб, нанести фарбу), «позначити» (нанести візерунок, позначку), «принести багато чого-небудь» (нанесло снігу) тощо[65][66][67].
на рахунок[Прим. 19] щодо, стосовно, з приводу «На рахунок» вживається в буквальному значенні: покласти гроші на рахунок та на позначення належності комусь: поставити на рахунок (комусь щось)[68].
першіння пирхота[69] Вважається росіянізмом[70]. Вживаються також варіанти «перхота»[71] (народна назва[72]), «лоскіт (в горлі)»[70].
підчас під час «підчас» — різновид юшки[73]
поступити в вступити до «поступити» не має такого значення[73] , «вступити» має[73][74]
передвзятість упередженість не фіксується в словниках
переіменування перейменування чергування, за орфографічним словником[75]
планування, планувати[Прим. 20] (в польоті) планерування, планерувати «планувати» — складати план, не може вживатися на позначення польоту[76]. «Планерування» відповідає базовому слову «планер».
по відношенню до стосовно, щодо, супроти калька рос. «по отношению к»[77][78]
по крайній мірі принаймні, щонайменше, бодай тощо калька рос. «по крайней мере»[79]
по понеділкам, по місцям, по рокам… щопонеділка, по понеділках, по місцях, за роками… орудний відмінок[80]
по імені на ім'я, на йме́ння, зватись тощо калька рос. «по имени»[81]
Польша Польща за словником[82]
приймати до уваги брати до уваги не фіксується в словниках, «брати до уваги» фіксується
приймати участь брати участь не фіксується в словниках, «брати участь» фіксується
Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками
рахувати, що вважати, мати думку правильне слововживання
реґґі, реггі регі У загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, англ. reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
рінґтон, рінгтон рингтон правило дев'ятки
розташований у(в) 50 км на північ (до півночі) від розташований за 50 км на північ від, на 50 км північніше дослівний переклад з російської
самий більший найбільший інші прикметники і прислівники — аналогічно
сінгл сингл правило дев'ятки.
скористуйтесь скористайтесь «користуйтесь», але «скористайтесь»
«скористуйтеся» є правильною наказовою формою від скористуватися
слідуючий наступний, такий (при подальшому переліченні) росіянізм
співпадати збігатися правильне слововживання
співставляти зіставляти правильне слововживання
статтей (чого?), статею (чим?) статей (чого?), статтею (чим?) правильне написання (родовий відмінок від статті, орудний від стаття)
статтевий, статтєвий статевий правильне написання
стосовно щодо питоміше для мови
стікло скло росіянізм
за суттю по суті калька там, де мовні форми однакові

Т — Я

[ред. | ред. код]
Неправильно Правильно Коментар
Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками
так як оскільки, позаяк, через те, що, тому що, бо росіянізм
такі як як-от калька з російської
теріторія територія правило дев'ятки. У багатьох випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ], а не [і] — [i] (англ. territory [terɪt(ə)rɪ])
тона, тон тонна, тонн аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, панна, пенні, білль, мулла, дурра, мірра, панно.
торгівельний торговельний за орфографічним словником
торкатися (деякі питання торкаються) стосуватися правильне слововживання
узберіжжя узбережжя Вживається в публіцистичних[83], літературних творах[84], фіксується словником[85].
учбовий, учба навчальний, навчання хоча вживається в літературі та є в словниках[86][87]Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна «вуз», вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»[88]. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений так званим «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові[89][90][91]. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками[92][93], з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було винятково розмовним (літературна форма — ученье (учення)).[91]
хемія хімія рекомендовано дотримуватись правопису.
швецький, громацький шведський, громадський Швеція, але — шведський
широкополосний широкосмуговий (бо смуга пропускання) росіянізм; незнання термінології у галузі
чешський чеський за орфографічним словником[94]

Часто порушувані правила

[ред. | ред. код]
Скорочення

В цьому розділі зібрано окремі правила, які важко віднести до списку вище. Однак, тут мають міститись нетривіальні випадки, які потребують додаткового обґрунтування, а не такі типові порушення, як неузгодження відмінків, порушення правил милозвучності та закінчення іменників другої відміни.

Правило Неправильно Правильно Коментар
Передача білоруських і російських імен Алєксандр, Владімір[Прим. 21], Євґєній, Єкатеріна Олександр, Володимир, Євген/Євгеній, Катерина/Єкатерина Відповідно до §144 правопису білоруські та російські імена не транслітеруються, а перекладаються[95]. Це не стосується усталених випадків, а також випадків, де власна назва явно містить певне написання.
Вживання літери ґ арґумент, ориґінальний, ґрант, блоґ тощо аргумент, оригінальний, грант, блог Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але в іменах допускається передача [g] за допомогою ґ [96]. Як виняток, ґ вживається в загальних і географічних назвах, що відповідають ВП:Я.

Не є помилками

[ред. | ред. код]
Скорочення

В цьому розділі описуються слова та вирази, які часто класифікуються як помилки, але насправді такими не є, або їх належність до помилок є суперечливою. Наприклад, деякі мовознавці вважають відповідні мовні практики небажаними або невластивими українській мові, але вони містяться в чинному правописі або академічних словниках. Деякі з таких варіантів є стилістичними рекомендаціями, перелік яких можна знайти тут.

Виправлення таких форм без вагомих причин можна вважати проявом деструктивної поведінки (див. ВП:Пуризм).

Правильний варіант Теж правильний варіант Коментар
Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля, Берліна Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю, Берліну Відтепер старі закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі) зберігають назви населених пунктів чоловічого роду із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, а також назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бердянська, Луцька, Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича.

Усі інші назви населених пунктів чоловічого роду, крім перелічених вище, відтепер мають у родовому відмінку однини закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю. Проте ці іменники також можуть мати й варіантне закінчення -а (-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля[97].

Анафема, дифірамб, ефір, кафедра, міф, міфологія, Афіни, Демосфен Анатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, Демостен У словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін[97].
аудієнція, аудиторія, лауреат, пауза, фауна авдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавна У запозиченнях із давньогрецької мови, що «мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау», допускаються варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна[97].
бажаючий

виконуючий

домінуючий

охочий

виконувач

панівний

Хоча деякі мовознавці вважають[98], що українській мові не притаманні активні дієприкметники (утім у правописі 2019 року відсутня рекомендація не вживати їх[99]), значна їх кількість присутня в орфографічних[100] та тлумачних[101] словниках — а отже, вживання не є помилковим. Утім, для багатьох дієприкметників є усталені відповідники[98], наприклад: виконуючий — виконувач[102], виконавець; домінуючий — панівний[103] тощо.
більш висока

більш світлий

найбільш сильне

вища

світліший

найсильніше

Іноді може подаватись як помилка. Втім, український правопис не наполягає на жодному з варіантів, подаючи обидва як допустимі[104].
Вергілій, Верґілій, Грант, Ґрант[Прим. 22] заміна г на ґ чи навпаки Звуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ[105].
включати[Прим. 23] вмикати[Прим. 24]

вводити, містити

Фіксується в тлумачних[106][107] та російсько-українських словниках[108] в таких значеннях. Але на думку Антоненка-Давидовича таке вживання є неправильним та має замінюватись більш питомими виразами[109]: вмикати пристрій, поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)[108].
володіти[Прим. 25] бути здатним, дати ради, опановувати, орудувати Фіксується в тлумачних[110][111] та російсько-українських словниках[112] в таких значеннях. Втім, є усталені відповідники: володіти пером (зброєю, мовою, навичкою) — орудувати …, володіти собою — владати (або панувати) собою тощо[112].
гідності, радості, смерті, честі, хоробрості; крості, любості, осені, солі, Русі, Білорусі гідности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, Білоруси Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и[97].
даний цей, наявний, згаданий Фіксується в тлумачних словниках, російсько-українських словниках та класичній літературі саме в такому значенні. Як приклади наводяться: у даному разі (випадку), дана книжка тощо[113][114][115].
інший инший Рекомендовано використовувати словникові слова, але чинний правопис опосередковано дозволяє и на початку деяких слів[116]. Крім того, така форма є питомою для української мови[117].
заключний[Прим. 26] кінцевий, завершальний, остаточний Фіксується в словниках у відповідному значенні[118], але має більш питомі відповідники[119].
наступаючий[Прим. 27] прийде́шній, що надходить, надхо́жий, відтепе́рішній[Прим. 28] Фіксується в словниках та корпусі у таких значеннях: 1) такий, що проводить наступ (наступаючий ворог); 2) такий, що рішуче рухається вперед (наступаюча людина); 3) такий, що скоро настане (наступаючий ранок, наступаючий Новий рік)[Прим. 29][120][121].
обстановка обставини[Прим. 30] Фіксується в словниках[122][123] та корпусі[124], але має більш традиційні відповідники[125].
оточуючий навкружній та інші Фіксується в словниках[126][127] та корпусі[128], але має більш традиційні відповідники[129].
факел смолоскип «Факел» не є росіянізмом[130]. Слова в основному значенні є синонімами. Однак, факелом (не смолоскипом) також називають реактивний струмінь, конусоподібне полум'я (напр. факел ракети), струмінь рідини, астрономічне явище (напр. сонячний факел).[131][132]


Вікіпедія: Мовні поради
Правопис
Правила перекладу
Консультації
Супутні питання

Див. також

[ред. | ред. код]
норма
узвичаєння
труднощі перекладу чи передавання
корекція

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У значенні «такий, якого багато»
  2. ↑ У значенні «на меншій відстані»
  3. ↑ У значенні «авторитетний, сучасний, важливий»
  4. ↑ провідний фахівець, провідна роль, провідна зірка
  5. ↑ У значенні «зробити щось таким, що не відбудеться, втратить силу»
  6. ↑ відміняти слова за відмінками
  7. ↑ у значенні «відхилення від правила»
  8. ↑ у значенні «отже, тому»
  9. ↑ у значеннях «правильний», «справедливий», «певний»
  10. ↑ правдивий шлях, йти на певну загибель, чекати на слушну хвилину, слушно робити, непохибний меч, певна ознака (рос. верный знак)
  11. ↑ бути за свідка, виступати позовником, у вигляді чогось, на взір (на зразок, на ґатунок) чогось, виступати як щось (хтось)
  12. ↑ в усіх значеннях
  13. ↑ рос. «заключить в тюрьму»: ув'язнити; замкнути, зачинити, завдати, запроторити (до в'язниці, в неволю) рос. «заключить»: зробити висновок, висновувати, вивести (щось із чогось) рос. «заключить сделку»: скласти, взяти, укласти (умову, угоду), умовитись рос. «заключить мир»: замиритись, скласти мир
  14. ↑ у називному відмінку однини, чоловічого роду (у дав. відмінку жіночого роду це правильні форми)
  15. ↑ У значенні «будь-який». Сюди ж родові та відмінкові форми.
  16. ↑ улюблена пісня, улюблена (кохана) людина, улюбленик (улюбленець) в сім'ї, люба дитина, милий серцю
  17. ↑ у значенні «заподіяти, вчинити стосовно кого-небудь, спричинити»
  18. ↑ заподіяти (зробити) шкоду, завдати удару (поранення), завдати поразки
  19. ↑ у значеннях «щодо», «стосовно»: говорити на рахунок чогось
  20. ↑ На позначення польоту, а не складання плану
  21. ↑ Не стосується словац. Vladimír або подібних несхіднослов'янських імен, які транслітеруються
  22. ↑ англ. , лат.
  23. ↑ у значеннях «вмикати» або «уводити до складу, приєднувати», «містити в собі»
  24. ↑ вмикати струм, пустити механізми поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)
  25. ↑ у значеннях «добре знати», «бути здатним»
  26. ↑ у значенні «кінцевий, той, що завершує»
  27. ↑ у значенні «такий, що скоро настане»
  28. ↑ прийдешнє свято, надхожий день
  29. ↑ «в тій імлі наступаючих кращих часів» — Іван Нечуй-Левицький. Хмари, 1871.
    «особливо страшила його наступаюча ніч» — Іван Франко. Boa constrictor, 1878.
    «з наступаючими святками та Новим роком» — Михайло Коцюбинський. Листи, 1895.
  30. ↑ сприятливі умови (обставини), оперативні обставини, хатня обстава тощо

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ чисельний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. ↑ численний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. ↑ Чисельний і численний, багаточисельний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  4. ↑ батальйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  5. ↑ бульйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  6. ↑ каньйон — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  7. ↑ а б § 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 126 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  8. ↑ БАРОКО - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  9. ↑ бароко - Орфографічний словник української мови. www.rozum.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  10. ↑ БУДЬ ЛАСКА - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  11. ↑ будь ласка - Орфографічний словник української мови. www.rozum.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  12. ↑ ведучий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  13. ↑ ведучий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  14. ↑ відміняти // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  15. ↑ відміняти // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  16. ↑ вибачатись // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  17. ↑ Вибачатися, прощати, дарувати, перепрошувати // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  18. ↑ Караванський, Святослав (2001). Пошук українського слова, або боротьба за національне "Я" (укр) . Київ: Видавничий центр "Академія". с. 89—90. ISBN 966-580-070-1.
  19. ↑ виключення // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  20. ↑ Виключення // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  21. ↑ одиниця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  22. ↑ одиниця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  23. ↑ Про метрологію та метрологічну діяльність. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2023.
  24. ↑ відтак // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  25. ↑ відтак // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  26. ↑ відтак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  27. ↑ відтак // Російсько-українські словники на R2U.
  28. ↑ вірний // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  29. ↑ вірний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  30. ↑ Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  31. ↑ верный // Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  32. ↑ в конце концов // Російсько-українські словники на R2U.
  33. ↑ [%7B%22skey%22:%22kw%22,%22attr%22:%22doc.date%22,%22ctx%22:%220%22,%22bward%22:%22%22,%22icase%22:%22%22%7D&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=200&operations=[%7B%22name%22:%22iquery%22,%22arg%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22,%22active%22:true,%22query%22:%7B%22queryselector%22:%22iqueryrow%22,%22iquery%22:%22%D0%B2%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%20%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%22%7D,%22id%22:1916%7D] в кінці кінців – Grac v.16]. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК).
  34. ↑ В ЦІЛОМУ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  35. ↑ в качестве // Російсько-українські словники на R2U.
  36. ↑ ҐРУНТ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  37. ↑ далеко идущий // Російсько-українські словники на R2U.
  38. ↑ § 130. Голосні [e], [u] // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 129 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  39. ↑ Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  40. ↑ заключать // Російсько-українські словники на R2U.
  41. ↑ § 33. -Н-(ИЙ), -Н-(ІЙ) // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 29 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  42. ↑ зворотний — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  43. ↑ природний — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  44. ↑ згідно // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  45. ↑ відповідно // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  46. ↑ згідно // Російсько-українські словники на R2U.
  47. ↑ відповідно // Російсько-українські словники на R2U.
  48. ↑ зйомка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  49. ↑ Привабливість і підступність паронімів - Олександр Пономарів. ponomariv-kultura-slova.wikidot.com. Процитовано 5 листопада 2019.
  50. ↑ съёмка // Російсько-українські словники на R2U.
  51. ↑ знімний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  52. ↑ ІЛЮСТРАЦІЯ - Орфографічний словник української мови - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 5 листопада 2019.
  53. ↑ Відхилення в чергуванні О — І, Е — І // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 11 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  54. ↑ Термінологічний словник російсько-української війни / за ред. М. М. Слюсаревського ; упоряд. С. Л. Чуніхіна. Київ : Ін-т соціальної та політичної психології НАПН України, 2022. С. 6.
  55. ↑ Сердега Р. Л. Нові лексичні елементи в мові українського анекдоту в лексикографічному висвітленні // Південний архів. — 2023. — № 94. — С. 49. — (Філологічні науки).
  56. ↑ любий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  57. ↑ Гриценко, Т. Б. (2010). Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник (укр) . Київ: Центр учбової літератури. с. 232. ISBN 978-611-01-0031-1.
  58. ↑ любимий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  59. ↑ Любий, любий, любимий, перший-ліпший, перший-кращий, будь-який, кожний, усякий, улюблений // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  60. ↑ Про магнет | Російсько-українські словники. web.archive.org. 15 червня 2022. Процитовано 15 лютого 2023.
  61. ↑ магнет // Російсько-українські словники на R2U.
  62. ↑ накінець // Російсько-українські словники на R2U.
  63. ↑ на жаль — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  64. ↑ Наносити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  65. ↑ нанести // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  66. ↑ нанести // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  67. ↑ нанести // Російсько-українські словники на R2U.
  68. ↑ на рахунок // Російсько-українські словники на R2U.
  69. ↑ Пирхота // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. (позначене розм.)
  70. ↑ а б О. Томашевська, Є. Дзісь. Росіянізми в українській мові медицини // Лінгвоекологія: мова медицини: зб. наук. праць. — Львів, 2023. — С. 144.
  71. ↑ пирхати / Етимологічний словник української мови: в 7 т. / [редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін.]. − К. : Наук. думка, 2003. – Т. 4 : Н–П/ [уклад. : Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому : В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко].− С. 374. «пирхати «шумно випускати повітря з ніздрів чи рота; судорожно кашляти», [перхати] «кашляти» Бі, [перхота] «лоскотання в горлі» Бі, пирxóта «тс.; кашель»»
  72. ↑ В. В. Куйбіда, Л. В. Довга. Класифікація народних назв хвороб людей і тварин // Історія науки і біографістика. — 2015. — № 3. — С. 16.
  73. ↑ а б в поступати // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  74. ↑ вступати // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  75. ↑ Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 27 лютого 2024.
  76. ↑ планувати // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
    планерувати // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  77. ↑ [http://lcmp.ukma.edu.ua/article/view/245040/242788 ПОРУШЕННЯ МОВНИХ НОРМ У ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТАХ (на прикладі ДСТУ 3294-95 «Маркетинг. Терміни та визначення основних понять»)]
  78. ↑ отношению к // Російсько-українські словники на R2U.
  79. ↑ крайней мере // Російсько-українські словники на R2U.
  80. ↑ Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 27 лютого 2024.
  81. ↑ По имени = на ім'я (на ймення, на імення). Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2020.
  82. ↑ Словники України online - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ. lcorp.ulif.org.ua. Процитовано 27 лютого 2024.
  83. ↑ "узберіжжя" - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 31 березня 2021.
  84. ↑ "узберіжжя" - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 31 березня 2021.
  85. ↑ узберіжжя. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2021.
  86. ↑ Учбовий. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2020.
  87. ↑ УЧБОВИЙ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 31 березня 2020.
  88. ↑ Галина Лесна. Нові засоби мовної номінації у сучасній украиїнській пресі (PDF). Słowo. Tekst. Czas VII. Nowe środki nominacji językowej w nowej Europie / Materiały VII Międzynarodowej Konferencji Naukowej (Szczecin, 21-23 listopada 2003 r.). – Szczecin, 2004. – S. 129-133.
  89. ↑ Навчальний, учбовий. http://slovopedia.org.ua. Словопедія.
  90. ↑ Українська мова – рідна наша мова. Говори українською правильно!. http://biblioteka-bagrianogo.edukit.kiev.ua. Бібліотека імені Івана Багряного для дітей ЦБС Солом'янського району м. Києва.
  91. ↑ а б Слова "учбовий" немає в українській мові. Блог професора Пономаріва.
  92. ↑ Учбá, -и, ж. Те саме, що навчання. Приклади вживання: Сучасні радянські поети самі говорять, яке значення для їхнього ідейно-художнього зростання мáла учба в Маяковського … учба творча, скерована на те, щоб продовжувати і розвивати традиції Маяковського (Микола Бажан, Твори: Статті. Нариси, 228); Найбільшою «хибою» в цій рецензії являється незламна віра Т. Клоччя в те, що «невпинна учба вдосконалить і розів'є творчий хист молодих письменників» (Іван Микитенко, Зібрання творів, 1965, 82); З іншого краю, десь від села, став долинати ледь чутний собачий гавкіт, що переходив у виття, тривожне, численне. — На місяць там вони виють, чи що? — запитала Мар'яна. — Собачі маневри зараз біля радгоспу, учба на всю ніч,— пояснив дід Лука. (Олесь Гончар, Іван Драч, 1987, 182);  … масу бійців і червонофлотців, у них зосереджується культурномасова робота: працюють найрізноманітніші гуртки, школи, провадиться політична і загальноосвітня учба, організується художня самодіяльнсть, наочна пропаганда. (Радянська Україна, Соціалістична культура, 1938, 20); Iншi приголосні перед -ба та -ко не м'якшаться: журба, плавба, сівба, учба, служба, сірко, бровко. (Рідне слово, 1934, 133); «…показано період участі у відбудові зруйнованого господарства, суботники тощо, учба, зміна зміни, без Леніна, але ж…» (із Кіно-газети за 1929 рік).
  93. ↑ Яке слово вибрати?. http://kultura-movy.wikidot.com. Культура мови на щодень.
  94. ↑ ЧЕСЬКИЙ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2 жовтня 2022. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)}
  95. ↑ § 144. Слов’янські прізвища та імена // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 143 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  96. ↑ § 122. Звуки [g], [h] // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 124 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  97. ↑ а б в г Драчук, Сергій; Свобода, Радіо (5 липня 2021). 20 найбільших новацій Українського правопису 2019 року. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 18 червня 2023.
  98. ↑ а б Дієприкметники // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  99. ↑ § 119. Дієприкметник // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 122 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  100. ↑ виконуючий — Орфографічний словник української мови. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 11 лютого 2023.
  101. ↑ виконуючий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  102. ↑ Виконувач // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  103. ↑ панівний — Словник синонімів Караванського. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 11 лютого 2023.
  104. ↑ § 104. Ступенювання прикметників // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 107 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  105. ↑ § 122. Звуки [g], [h] // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 124 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  106. ↑ включати // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  107. ↑ включати // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  108. ↑ а б включать // Російсько-українські словники на R2U.
  109. ↑ Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити // Антоненко-Давидович, Б. Д. Як ми говоримо (файл). Балтимор: Слово, Смолоскип, 1979. 271 с. ISBN 0-914834-18-5.
  110. ↑ володіти // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  111. ↑ володіти // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  112. ↑ а б владеть // Російсько-українські словники на R2U.
  113. ↑ даний // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  114. ↑ даний // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  115. ↑ даний // Російсько-українські словники на R2U.
  116. ↑ § 2. Уживання І, И на початку слова // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 6 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  117. ↑ инший // Російсько-українські словники на R2U.
  118. ↑ Slovnyk.me — Словники й енциклопедії. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 13 лютого 2023.
  119. ↑ заключительный // Російсько-українські словники на R2U.
  120. ↑ наступаючий. ГРАК.
  121. ↑ наступаючий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  122. ↑ обстановка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  123. ↑ обстановка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  124. ↑ Sketch Engine. parasol.vmguest.uni-jena.de. Процитовано 25 лютого 2023.
  125. ↑ окружающий // Російсько-українські словники на R2U.
  126. ↑ оточуючий // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  127. ↑ оточуючий // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  128. ↑ оточуючий // Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК) / М. Шведова, Р. фон Вальденфельс, С. Яригін, А. Рисін, В. Старко, Т. Ніколаєнко та ін. – Київ, Львів, Єна, 2017-2022. – uacorpus.org.
  129. ↑ окружающ* // Російсько-українські словники на R2U.
  130. ↑ ФАКЕЛ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 26 лютого 2024.
  131. ↑ факел // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  132. ↑ факел // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довідка:Список_типових_мовних_помилок&oldid=41860121