Перейти до вмісту

Бесіда (картина Гогена)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Бесіда»
таїт. Les Parau parau,
фр. Conversation
Творець:Поль Гоген
Час створення:1891 рік
Висота:70,5 см
Ширина:90,3 см
Матеріал:Полотно
Техніка:олія
Жанр:побутовий жанр
Зберігається:Санкт-Петербург
Музей:Ермітаж
Інвентарний номер:ГЭ-8980

«Бесіда» («Плітки», або «Слова, слова») (таїт. Les Parau parau фр. Conversation, ou les Potin, ou les Paroles, paroles — картина французького художника Поля Гогена із зібрання Державного Ермітажу.

Опис картини

[ред. | ред. код]

На картині зображені шість жінок, що сидять на землі в колі. Фігури обрамлені мальовничим пейзажем. У книзі «Ноа Ноа» Гоген писав: «На відкритому повітрі під тінистими деревами, жінки шепочуться в гігантському палаці, прикрашеному самою природою. Ось звідки ці казкові кольори, це пом'якшене повітря навколо». Картина нагадує пейзажі, написані художником в Мартиніці чотирма роками раніше, з багатою текстурою і яскравими формами. Фарби та контури пом'якшені, світло підпорядковане атмосфері, яка проникає в фігури, землю і дерева, поліруючи їх форми, але зберігаючи загальний стиль. Таїтянки на картині гарно одягнені в місіонерський одяг з мусліну, екзотична атмосфера виражена яскравими квітами. Зліва внизу міститься назва картини, підпис художника і дата: Les Parau Parau — PGauguin 91.

Історія

[ред. | ред. код]

У червні 1891 року Поль Гоген прибув на Таїті. Спочатку він був дуже розчарований, адже столиця острова, Папєете, була цивілізована й втратила первісність. Він жив у хатині на березі моря, серед тропічної природи — це видавалося йому раєм. Гоген зобразив красу тропічної природи, незіпсованих цивілізацією людей. Художник прагнув втілити утопічну мрію про земний рай, про життя людини в гармонії із природою. Поль Гоген купив солом'яну хатину в селі й почав писати картини. Він багато працює, ставиться до туземців із теплотою. Саме там і написана картина. «Бесіда» була першою в низці робіт Гогена на цей сюжет.

Гоген картину відіслав дружині в Копенгаген, щоб та показала її на виставці. У супровідному листі він особливо відзначив: «Я хочу, щоб в каталозі були ті назви, які дані на картинах: мова ця (таїтянська) дивна, має багато значень». У листі Д. де Монфреду він дає розширену назву картини: «Бесіда або Плітки»)

Після надсилання до Європи картина деякий час залишалася у власності дружини художника Метте Гоген. 18 лютого 1895 року вона була виставлена на розпродажі картин Гогена в паризькому аукціонному домі «Готель Друо», гроші з якої йшли на фінансування нової поїздки Гогена на Таїті. Ермітажна версія в тому ж 1895 році значилася на зберіганні у торговця картинами Жоржа Шоде; після смерті Шоде в 1899 році вона виставлялася в галереї Амбруаза Воллара. Згодом картина перебувала в галереї Поля Дюран-Рюеля, де була куплена в приватне паризьке зібрання і далі знову виставлена у Воллара. 4 травня 1907 року цю картину разом з " Пейзаж з павичами " придбав московський промисловець і колекціонер І. А. Морозов за 15000 франків [1].

Після Жовтневої революції колекцію Івана Морозова було націоналізовано, і з 1923 року картина перебувала в Державному музеї нового західного мистецтва. У 1948 році картина була передана в Державний Ермітаж [2]. З кінця 2014 року виставляється на четвертому поверсі будівлі Головного штабу, зал 412[3] .

У колекції департаменту графіки Лувру зберігається рукопис книги Поля Гогена «Ноа Ноа», там є акварельний малюнок жіночих типів Таїті; дві верхні фігури з цього малюнка є натурними начерками для картини[4] .

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Братья Морозовы, 2019, с. 136.
  2. Барская, Костеневич, 1991, с. 150.
  3. Государственный Эрмитаж. — Гоген, Поль. «Беседа (Les Parau Parau)».
  4. Louvre. Les collections du department des arts graphiques. — Gauguin Paul. Femmes polynésiennes. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Братья Морозовы. Великие русские коллекционеры: каталог выставки / Государственный Эрмитаж; Государственный музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина. — СПб. : Изд-во Гос. Эрмитажа, 2019. — 368 с. — ISBN 978-5-93572-861-8.
  • Костеневич А. Г.. Искусство Франции. Живопись. Рисунок. Скульптура: в двух томах. — СПб. : Изд-во Государственного Эрмитажа, 2008. — Т. I. — 532 с. — ISBN 978-5-93572-295-1.
  • Костеневич А. Г.. Искусство Франции. Живопись. Рисунок. Скульптура: в двух томах. — СПб. : Изд-во Государственного Эрмитажа, 2008. — Т. II. — 204 с. — ISBN 978-5-93572-297-5.
  • Поль Гоген. Письма. Ноа Ноа / Пер. с франц. Н. Я. Рыковой; сост., вступ. статья, примеч и общ. Ред. А. С. Кантор-Гуковской. — Л. : Искусство, 1972. — 256 с.
  • Wildenstein G.. Gauguin. I. Catalogue. — Paris, 1964. — 283 p.