Бизов Борис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бизов Борис Васильович
Народився29 липня (10 серпня) 1880
Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер27 червня 1934(1934-06-27)[1] (53 роки)
Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
ПохованняСмоленське православне кладовище
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьхімік
Alma materСанкт-Петербурзький державний університет
ЗакладСанкт-Петербурзький державний технологічний інститут

Бори́с Васи́льович Би́зов (10 серпня 188027 липня 1934) — російський радянський хімік, працював у галузі каучуку та гуми.

З 1918 професор ленінградських вузів: 2-го Політехнічного і Пед. інститутів, завідувач кафедри технології каучуку Технологічного інституту з 1923.

Дослідив діяння прискорювачів вулканізації. Розробив теорію вулканізації каучуку і промисловий спосіб одержання синтетичного каучуку з нафтопродуктів.

Створив школу рад. хіміків-гумовиків.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бызов Борис Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література

[ред. | ред. код]