Бистриця Тисменицька
| Бистриця Тисменицька | |
|---|---|
 | |
| 49°14′52.800000099991″ пн. ш. 23°14′6.000000099998″ сх. д. / 49.24800° пн. ш. 23.23500° сх. д. | |
| Витік | біля с. Бистриця |
| • координати | 49°14′52.800000099991″ пн. ш. 23°14′6.000000099998″ сх. д. / 49.24800° пн. ш. 23.23500° сх. д. |
| Гирло | Дністер |
| • координати | 49°30′18.000000100009″ пн. ш. 23°45′54.000000100002″ сх. д. / 49.50500° пн. ш. 23.76500° сх. д. |
| Басейн | Басейн Дністра |
| Країни: |  УкраїнаЛьвівська область Дрогобицький район |
| Регіон | Львівська область Україна[1] |
| Довжина | 73 км |
| Площа басейну: | 1 160 км² |
| Притоки: | Опака, Ступнянка, Тисмениця (праві); Черхавка (ліва) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Би́стриця Ти́сменицька (інші назви: Бистриця Підбузька, Бистриця Тисменська[2]) — річка в Україні, в межах Самбірського та Дрогобицького районів Львівської області. Права притока Дністра (басейн Чорного моря)[3].
.jpg)
Бере початок у східній частині Верхньодністровських Бескидів (Українські Карпати), з джерел біля села Бистриця. Тече спочатку переважно на північ, у середній і нижній течії — на північний схід. Протікає через села Новошичі, Верхній Дорожів, Грушів і Ролів.
Довжина 73 км, площа водозбірного басейну 1 160 км²[4]. Похил річки 5,3 м/км. Долина переважно трапецієподібна. Заплава завширшки 100—300 м, багато стариць. Річище звивисте, завширшки 10—50 м, глибина від 0,5—1,5 м до 2,5 м; є обмілини. Нижче від с. Городище розширюється, стає коритоподібною, із заплавою 100—300 м завширшки. Пересічна витрата води біля с. Велика Озимина — 2,15 м³/с, мінералізація води 200—300 мг/л.
Річка замерзає наприкінці грудня, скресає на початку березня. Живлення річки переважно дощове, водний режим нестійкий, характерні весняні повені та дощові паводки.
На річці споруджено Новошицька ГЕС, 4 греблі та ряд ставків. Використовується також для технічних потреб, рибництва та рекреації, у долині річки розвивається зелений туризм.
Найбільші притоки: Опака, Ступнянка, Тисмениця (праві); Черхавка (ліва).
На річці розташовано 17 населених пунктів, серед яких, зокрема, селище Підбуж, і два газогони, через що її екологічний стан незадовільний. Води річки характеризуються гідрокарбонатно-хлоридним натрієво-кальцієвим чи хлоридно-гідрокарбонатним натрієво-кальцієвим складом, на формування хімічного складу яких впливає техногенний чинник[4].
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ ЕКОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ Львівської області (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 березня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ Річки. Департамент екології та природніх ресурсів Львівської ОДА. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
- ↑ а б Паньків Роман Геохімічні особливості поверхневих вод басейну р. Дністер у межах України / Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Майкут, О. Мандзя, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. — 2015. — № 1-2. — С. 135—144
- «Каталог річок України» — Видавництво АН УРСР, Київ, 1957.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
|
Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |