Битва біля Козлуджі
| Битва біля Козлуджі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1768—1774) | |||||||
 | |||||||
| 43°19′45.900000100001″ пн. ш. 27°35′33.910000099992″ сх. д. / 43.32942° пн. ш. 27.59275° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія
|
.svg){kind=small} Османська імперія
| ||||||
| Командувачі | |||||||
| О. В. Суворов М. Ф. Каменський |
Абдул-Резак | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 25 тисяч чоловік | 40 тисяч чоловік | ||||||
| Втрати | |||||||
| 75 загиблих, 134 поранених |
500 загиблих, 100 полонених, 29 гармат | ||||||
Битва біля Козлуджі — зустрічна битва російсько-турецької війни 1768—1774 років, яка відбулась 9 (20) червня 1774 року поблизу м. Козлуджа (нині Суворово, Болгарія).
Кампанія 1774 року основною метою мала наступ на Шумлу, де знаходилась ставка великого візира. За планом головнокомандувача російської армії П. О. Румянцева російські корпуси генерал-поручників О. В. Суворова і М. Ф. Каменського чисельністю 25 000 чоловік, переправившись через Дунай поблизу Гірсова та Ізмаїла, повинні були наступати на Базарджик з метою відволікти увагу турків від Шумли — пункту зосередження турецьких військ та головної мети дій російської армії.
Корпус Каменського, взявши з боєм 2 (13) червня Базарджик, 8 (19) червня поблизу Юшенли (6 км на схід від Козлуджі) з'єднався з корпусом Суворова.
В той же час 40-тисячна турецька армія під командуванням Абдул-Резака підійшла до Козлуджі.
Між Юшенли та Козлуджею розташовувався Деліорманський ліс. 9 (20) червня штаб отримав звістку, що турки знаходяться на виході з Деліорманського лісу. Назустріч їм були відправлена кавалерія. Турки почали відступати і російська кавалерія заглибилась в ліс, на виході з якого на неї чекали турецькі війська. Вони атакували козачі загони, які були в авангарді, намагаючись відрізати їх від основних сил. Козаки почали відступати, внаслідок чого на вузькій стежці виникла тиснява та безлад. Каменський почав терміново виводити війська з лісу, відправивши підмогу козакам. Одночасно він викликав з російського табору піхоту. В результаті російські війська вийшли з лісу та вишикувались в бойовий порядок на виході з нього.
Спроби турків атакувати російські війська з різних флангів та зайти їм в тил не принесли їм успіху, і вони змушені були відступити. Суворов зі своїми військами став їх переслідувати, і, вийшовши з лісу, опинився перед пагорбами, де стояло турецьке військо, що прикривало Козлуджу. На допомогу йому Каменський відправив решту свого війська. Вишикувавши свої каре в одну лінію, Суворов розпочав наступ та захопив узвишшя, де розташовувались турки. Потім він піддав турків артилерійському обстрілу, після чого знову перейшов у наступ. Після 8-годинного бою турки відступили, кинувши свій табір.
Перемога біля Козлуджі спричинила вплив на результат війни, відкривши росіянам шлях до останнього опорного пункту оборони турків — Шумлу. 10 (21) липня Туреччина змушена була укласти з Росією Кючук-Кайнарджійський мирний договір.
- Козлуджа // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.