Блантер Матвій Ісакович
| Блантер Матвій Ісакович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 січня (10 лютого) 1903[3] Почеп, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 27 вересня 1990[1][2] (87 років) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | композитор, кінокомпозитор |
| Alma mater | Курське реальне училищеd |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Роки активності | з 1920 |
| Magnum opus | Катюша |
| Нагороди |             |
| IMDb | ID 2169076 |
Бла́нтер Матві́й Іса́кович (28 січня [10 лютого] 1903, Почеп, Чернігівська губернія — 27 вересня 1990, Москва, РРФСР) — радянський композитор.
Був одним з чотирьох дітей в родини купця Ісаака Борисовича Блантера (помер 1924) і актриси Тетяни Євгенівни Вовсі, родички Соломона Міхоелса та репресованого професора М. С. Вовсі.[4][5] Батько мав на станції Унеча стружковий завод та гасові склади, займався зерноторгівлею.[6]
У Почепі навчався в реальному училищі, але ще до Першої світової війни сім'я переселилася до Курську.[7][8]
В 1915—1917 роках навчався в Курському музичному училищі по класах фортепіано та скрипки; навесні 1917 року поїхав до Москви, де в 1917 — 1919 роках навчався в драматичному училищі Московського філармонічного товариства по класу скрипки О. Я. Могилевського. Займався композицією у Г. Е. Конюса (1920–1921).
У 1920—1921 керував музичною частиною естрадної студії «Мастофор».
У 1926—1927 — завідувач музичною частиною Театру сатири.
У 1930—1931 — завідувач музичною частиною Магнітогорського драматичного театру.
У 1928—1929 — завідувач музичною частиною Театру вистав Будинку друку.
У 1932 — завідувач музичною частиною Пересувного театру журналу «Крокодил».
У 1932—1933 — завідувач музичною частиною Горьковського театру мініатюр.
У 1936 був призначений художнім керівником Державного джаз-оркестру СРСР.
Був членом Антисіоністського комітету радянської громадськості
Займався творчістю до 1975 року. Є автором більш ніж 2 тис. пісень. До найпопулярніших пісень Блантера належать: «Катюша», «Чуєш…Ти чекай мене» (Жди меня), «Під зорями балканськими», «Пшениця золота», а також Футбольний марш. Великого поширення набули пісні Блантера про героїв громадянської війни в Україні — «Партизан Железняк» та «Пісня про Щорса», в яких композитор використав інтонації українського народного мелосу.
М. І. Блантер — автор кількох оперет, у тому числі «На березі Амура» (1938, пост. 1939, Московський театр оперети), музики до спектаклів, кінофільмів, радіопостановок.
Помер 27 вересня 1990, (за іншими джерелами — 24 вересня[9]), в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі (дільниця № 10).
- Сталінська премія (1946) другого ступеня (1946) — за пісні «Під зірками балканськими», «В путь-доріжку далеку», «Моя кохана», «У лісі прифронтовому»
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1947)[10]
- Народний артист РРФСР(1965)[11]
- орден «Знак Пошани» (1967)
- народний артист СРСР (1975)
- Герой Соціалістичної Праці (1983)
- два ордена Леніна (1973, 1983)
- Молодший брат композитора Яків Ісаакович Блантер загинув на фронті в перші дні Німецько-радянської війни (ВОВ).
- Перша дружина — балерина Ніна Ернестівна Шван.
- Син — журналіст Володимир Матвійович Блантер (писав під псевдонімами Володимир Полинин і Володимир Долінін), відповідальний секретар журналу «Природа», автор науково-популярних книг «Пророк у своїй вітчизні» (про М. К. Кольцова) та «Мама, Папа і Я». Йому присвячені пісні Матвія Блантера на вірші Михайла Ісаковського «Під зірками балканськими»[12] та «Колискова».
- Двоюрідний брат — С. Г. Блантер, професор Московського інституту нафтохімічної та газової промисловості, автор підручників «Електрообладнання нафтової та газової промисловості», «Радіотехніка та електроніка», «Промислова електроніка» та «Перетворювачі струму тягових підстанцій».
- Його син — доктор фізико-математичних наук М. С. Блантер, професор Московського державного університету приладобудування та інформатики, автор довідників «Метод внутрішнього тертя в металознавчих дослідженнях», "Механічна спектроскопія металевих матеріалів"та"Internal Friction in Metallic Materials";
- Онук — фізик та металознавець Я. М. Блантер (н. 1967) — професор Делфтського технічного університету[13][14].
- Двоюрідний брат — М. О. Блантер, доктор технічних наук (1949), металознавець, завідувач кафедри МТ-4 Всесоюзного заочного машинобудівного інституту (1951—1986), автор підручників «теорія термічної обробки», «Металознавство та термічна обробка», монографій «Фазові перетворення при термічній обробці сталі», «Методика дослідження металів та обробки дослідних даних».
- Дядько — Овсій Борисович Блантер (1882—1938) — був заарештований та розстріляний 4 липня 1938[15]
.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1034396412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Musicalics
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Воспоминания И. Красильщоковой. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ Автор народных песен жил на Никитском бульваре
- ↑ Почеп — родина Матвея Блантера. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2015-01-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Воспоминания Ирины Лозинской-Блантер[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ Ф. М. Ворович о родословном древе семьи Блантер[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Музиканти — ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЄВРЕЙСЬКИЙ РЕСУРС. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ Блантер Матвей Исаакович. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- ↑ Блантер Матвей Исаакович. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2014-05-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Под звёздами балканскими. Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2008-10-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Yaroslav M. Blanter (Kavli Institute of Nanoscience). Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 19 січня 2015. [Архівовано 2010-09-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Информация о назначении Я. Блантера на должность профессора [Архівовано 19 січня 2015 у Wayback Machine.] на официальном сайте Делфтского технического университета
- ↑ Списки жертв. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2015.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 490.
- https://web.archive.org/web/20050215091736/http://mblanter.narod.ru/song.htm
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BNF: 13957604w · CONOR.BG: 47072357, 45864037 · Freebase: /m/049h5rl · GND: 1034396412 · ISNI: 0000000081333261 · J9U: 987007312537005171 · KANTO: 000190005 · LCCN: nr88005441 · LIH: LNB:Le3;=BK · LNB: 000126481 · MAK: 9810704387105606 · NCF: ncf11959720 · NKC: js20020805899 · NLI: 000382022 · NSK: 000136009 · NTA: 29691312X · NUKAT: n2017050602 · RILM: 27877 · SVKKL: p0101796-Blanter-Matvej-Isaakovic-19031990 · VIAF: 54338926 |
- Народились 10 лютого
- Народились 1903
- Уродженці Почепа
- Померли 27 вересня
- Померли 1990
- Померли в Москві
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Народні артисти СРСР
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Лауреати Сталінської премії
- Російські композитори
- Єврейські музиканти
- Заслужені діячі мистецтв Росії
- Євреї Брянської області
- Композитори оперет