Координати: 48°31′40″ пн. ш. 22°40′14″ сх. д. / 48.52778° пн. ш. 22.67056° сх. д. / 48.52778; 22.67056
Очікує на перевірку

Бобовище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бобовище
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Церква Собору Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Івановецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA21040110020040860
Облікова картка Бобовище 
Основні дані
Засноване 1300
Населення 1612
Площа 2,316 км²
Густота населення 696,03 осіб/км²
Поштовий індекс 89632
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°31′40″ пн. ш. 22°40′14″ сх. д. / 48.52778° пн. ш. 22.67056° сх. д. / 48.52778; 22.67056
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Відстань до
обласного центру
45 км
Відстань до
районного центру
15,6 км
Місцева влада
Адреса ради 89632, с. Бобовище, вул. Миру, 44
Сільський голова Козак Володимир Іванович
Карта
Бобовище. Карта розташування: Україна
Бобовище
Бобовище
Бобовище. Карта розташування: Закарпатська область
Бобовище
Бобовище
Мапа
Мапа

CMNS: Бобовище у Вікісховищі

Бобо́вище — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Відстань до райцентру становить близько 15 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історія

[ред. | ред. код]

Назва походить від угорського звороту «місце де вирощують вино», інше виводять від слова Бобоєштє, ще деякі дослідники від сербського прізвища Бобович.

Назва Borborom вперше згадується в 1360 році як Boboviscse.

У 1690 році назва Bubulisca, 1910 — Borhalom, 1920 та 1938 Bobovisce.

У 1692 році збудовано перший храм в селі. У 1839 споруджено сучасний храм Пресвятої Богородиці.

У ХІХ столітті селище мало свою символіку — громадську печатку з оригінальним гербом: зображенням Бахуса з келихом у руці, який сидить на бочці з вином. Довкола герба напис: "BUBULISKA HELYSEGENEK PECSETJE 1844".

У 1926 році збудовано школу.

Храми

[ред. | ред. код]

храм Собору пр. богородиці. 1839.

У 1610 р. в селі служили священики Федір Поп і Петро Поп. Найдавнішу згадку про церкву датують 1692 р. У 1733 р. згадують дерев’яну церкву з одним дзвоном, присвячену св. Марії, в 1797 р. – кам’яний храм.

На початку XX ст. була каплиця ордену св. Василія Великого, присвячена Ісусу Христу. У селі побутують перекази про спорудження місцевої церкви князем Корятовичем і про те, що храм будували полонені турки. Згадують також, що стара церква стояла в урочищі “Микуля”.

Силует теперішньої мурованої церкви збагачують дві невеликі вежі з бароковими главками, які увінчують бокові притвори. Турню і дахи перекрили бляхою в 1927 р. Над головним входом позначено 1987 р. Біля південних дверей кам’яна плита повідомляє, що зовнішній ремонт храму здійснено в 1987 р. майстрами О. Естрайхером та Б. Костико-вим. Поряд стоїть одноярусна каркасна дзвіниця з чотирма дзвонами. Великий дзвін відлив Ф. Еґрі в 1924 p., менший – Р. Герольд у Хомутові в 1922 р.

Давній малий дзвін має латинський напис: “FUDIT MF EPERIESSINI 1754”, а найменший відлив Лайош Ласло в Малих Ґеївцях у 1887 р. На цвинтарі довкола церкви – багато профільованих дерев’яних надгробних хрестів, які ставили ще в 1960-х роках.

У селі народився священик Стефан Бендас (1903 – 1991) – визначний дослідник історії єпархії.

Місцевий парох Іван Сокол був ув’язнений у концтаборі з 1948 до 1954 р. Друге ув’язнення “за нелегальну проповідницьку діяльність” тривало до 1959 р. Втретє був затриманий 1976 р. Після цього виїхав у Казахстан, де також нелегально проповідував серед тамтешніх німців, римо-католиків. Помер у Ужгороді 1979 р.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2227 осіб, з яких 1091 чоловік та 1136 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1608 осіб.[2]

Присілки

[ред. | ред. код]

Феєрагоштон

Феєрагоштон - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бобовище

Згадки: 1600: Fejérágostonfalva, 1599: Fejérfalva

Сотолець

Сотолець - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бобовище

Згадки: 1611: Sztolecfalva, 1645: Sotoloecz Falva


Мале Бобовище

Мале Бобовище - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бобовище

Згадки: 16. ст.: Kisbubuliska , 1600: Kis Bubuliska, 1635: Kisbubuliska.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,63 %
російська 0,19 %
угорська 0,12 %

Відомі особи

[ред. | ред. код]

У селі народився український письменник Болдижар Дмитро Миколайович.

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- храм Пресвятої Богородиці

- камінь Тесаний для Шенборна

- Батиєве поле

- Батийова криниця

- Винний підвал у Бобовищі, який був відновлений 1970 р., розташований під земельним насипом, висота якого 60 м. Загальна протяжність коридорів близько 1 км.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]