Перейти до вмісту

Жуково (Україна)

Координати: 48°29′47″ пн. ш. 22°38′48″ сх. д. / 48.49639° пн. ш. 22.64667° сх. д. / 48.49639; 22.64667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Жуково
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Івановецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA21040110040011540
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 882
Площа 1,241 км²
Густота населення 448,83 осіб/км²
Поштовий індекс 89634
Телефонний код +380 3131
Села-побратими Лохово, Іванівці, Череївці
Географічні дані
Географічні координати 48°29′47″ пн. ш. 22°38′48″ сх. д. / 48.49639° пн. ш. 22.64667° сх. д. / 48.49639; 22.64667
Середня висота
над рівнем моря
118 м[1]
Місцева влада
Адреса ради с. Жуково, вул. Миру, 26
Карта
Жуково. Карта розташування: Україна
Жуково
Жуково
Жуково. Карта розташування: Закарпатська область
Жуково
Жуково
Мапа
Мапа

CMNS: Жуково у Вікісховищі

Жу́ково (до 1995 року — Жукове[2]) — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатської області. Входить до складу Івановецької сільської громади. На території села розташований ФГ "Світ м'яса", Зернові цистерни та поле сонячних батарей.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка у 1417 році

Церква св. Івана Хрестителя. 1867.

У 1692 р. село згадують як філію Чопівців. З 1733 р. є згадка про дерев'яну церкву св. Іоана з двома дзвонами. У 1778 p., згідно з документами, у селі не було ні церкви, ні священика.

У 1798 р. знову згадують дерев'яну церкву, яка простояла аж до будівництва мурованої, зведеної зусиллями о. Григорія Примича на місці дерев'яної. Оновлену церкву благословив 7 листопада 1907 р. о. Георгій Шуба. Іконостас, казательницю, жертовник, балдахін і циборію «прекрасно і чесно зробив» майстер з Галичини Іван Чміль у 1911 р., про що з метою реклами повідомила газета «Наука». У 1938 р. збудували нові хори. Кошториси робіт зробили майстри Андрій Васько і Гайдош, а М. Гараґонич мав виконати малярську роботу. Над західним входом написана дата й 1867 р. (у шематизмі Мукачівської єпархії за 1883 р. церкву датують 1877 р.), а також 1989 — рік ремонту.

Біля церкви стоїть ладна дерев'яна каркасна дзвіниця на бетонному фундаменті, вкрита шатровим дахом з ліхтариком і главкою. На великому дзвоні написано, що його вилив Ф. Еґрі в 1921 р. на кошти Стефана Білого та Михайла Герцуського на місце дзвонів, реквізованих у Першу світову війну. Менший дзвін, також роботи Ф. Еґрі з 1921 p., оплатили «американські русини», а найменший належить до старих пам'яток.

Кириличний напис повідомляє, що «Сей дзвонъ до веси Жуково иждивеніємь церковним излят у Пряшові року АΩКГ (1823)», а напис латиникою згадує майстрів: «FUSA EPERIENSINI DER PAUL SCHMITZ ЕТ FRANZ LECHERER A. 1823». Бетонний хрест біля дзвіниці поставив Василь Герцовський з мамою Анною Волошин у 1906 р.

У 1950 р. місцевого священика Миколу Теґзу радянська влада заслала в концтабори Казахстану, де він помер у 1953 р.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 648 осіб, з яких 307 чоловіків та 341 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 557 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,74 %
російська 1,26 %

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Фермерське господарство «Світ М'яса» — виробник ковбас, зернові цирстерни, продаж для скоту інших сіл.

Люди та вулиці

[ред. | ред. код]

В селі народився Басараб Василь Степанович — український поет і прозаїк. Ще це село відвідував Володимир Іванів, Головний редактор газети «Зубрівки» позаштатний кореспондент газети «Мукачівська Ратуша»

Вулиці:

Миру (центральна),Молодіжна, Івана Франка, Лесі Українки, Садова, Квітнева та Миру (крайня).

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- храм св. Івана Хрестителя. 1867.

- річка Полюй

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в селі Жуковому. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 27 січня 2008.
  2. Картка постанови про перейменування[недоступне посилання з квітня 2019]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.