Бобровицька сотня
| Бобровицька сотня | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Основні дані | ||||
| Полк: | Київський полк | |||
| Утворена: | не пізніше 1654 | |||
| Ліквідована: | 1782 | |||
| Населені пункти | ||||
| Центр: | Бобровиця | |||
| Кількість містечок: | 1 [1] | |||
| Кількість сіл: | 13 [1]: Лукашівка, Макарівка, Рудьківка, Хомівці, Сухиня, Марківці, Мостище, Хутір Опанасів, Мокрець, Ярославка, Браниця, Заворичі, Бервиця. | |||
| Кількість хуторів: | 3 [1] | |||
| Сотенна влада | ||||
| Сотники | ||||
Бобровицька сотня — адміністративно-територіальна та військова одиниця Київського полку у добу Гетьманщини з центром у містечку Бобровиця.
Як козацький підрозділ сформувалася, ймовірно, 1651 року на межі з Ніжинським полком. Уперше згадана як військово-адміністративний підрозділ Київського полку у присяжних списках 1654 року. За весь час існування перебувала у його складі. 1658 року до неї приєднано Заворицьку сотню. Ліквідована з запровадженням намісництв і повітів у 1782 році. Територія Бобровицької сотні була розділена між Козелецьким (більша частина сотні) та Остерським повітами Київського намісництва.[2]
Гетьман Іван Мазепа Універсалом від 25 січня 1708 р. надав київському полковникові Федорові Коровці-Вольському Бобровицьку сотню та інші маєтності, раніше належні до уряду Київського полку (попереднім полковникам).[3][4] 1730 року київський полковник Антон Танський у листі до намісника Свято-Михайлівського Видубицького монастиря написав:
... Бобровицкая сотня со всѣми селами и деревнями и к оной принадлежащие всѣ угодии на полковников киевских на уряд полковничий здавна надлежала, и я на полковницство киевское уступивши, мѣстечком Бобровицею и прислушающими к оному селами и деревнями и полями и сѣнокосами владѣл, а когда на село Ярославку у покойного гетмана Скоропадского в послушание к обители Сто-Михайловской Видубицкой універсал виправили, в ту пору розограничене чинячи, бобровицкие поля и сѣнокоси вишписанние к селу Ярославцѣ отошли без вѣдома моего и старшини полковой киевскойй, а для розограничення с полку Переяславского людей затягали, и таковое розограниченне здѣлалося не подлуг надлежащого права, чого и дѣлать всячески било не надлежало.[5]
Населені пункти в 1750–1769 pp.: Бервиці, село; Бобровиця, містечко; Браниця, село; Заворичі, село; Лукашівка, село; Макарівка, село; Марківці, село; Мокреці, село; Мостища, село; Опанасівський, хутір; Рудківка, село; Сухинка, село; Хомівці, село; Яворський, хутір; Ярославка, село.[6][2]
Сотенна старшина Бобровецької сотні [7][8]
[ред. | ред. код]
|
- Шиляревський Йосип (?–1741)
- Бельчевський Самійло (1741–1746–?)
- Голуб Іван (?–1749)
- Шостка Стефан (1749–?)
- Крапивка Іван (?–1754–?)
- Ілляшенко Кирило (?–1765–?)
- Вожаков Степан (1771–1779–?)
- Кузьменко Стефан (?–1711–?)
- Іван (1741),
- Хорошенко (?–1770),
- Дем'яненко Сава (1771–1773)
- Гребеножка/Гребиновський Семен (1774–1779–?)
- Михайлович Гаврило (?–1676–?)
- Опришко Михайло (?–1693–?)
- Дроб'язко Сахно (?–1695–1697–?)
- Хведюк Охрім (?–1711–?)
- Колос Іван (?–1741–1746–?)
- Голуб Іван (?–1749)
- Носач Григорій (?–1749–?)
- Рубан Андрій (?–1753–1759–?)
- Єрохович Микита (1765–1772–1779–?)
За описом Київського намісництва 1781 року наявні наступні дані про неселені пункти та населення Бобровицької сотні напередодні ліквідації[9]:
| Села, селища, хутори Бобровицької сотні [1] |
Дворян і шляхетства |
Різночинців |
Духовенства |
Церковників |
Греків |
Хат | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, у тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
| Відійшли до Козелецького повіту (Київського намісництва): | ||||||||||||
| містечко Бобровиця | 6 | 6 | 1 | 3 | — | 143 | 324 | — | 6 | 72 | 545 | — |
| селище Лукашівка | — | — | — | — | — | 6 | 2 | — | 2 | 8 | 18 | — |
| селище Макарівка | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 28 | 28 | — |
| село Руднівка | — | 2 | 2 | 2 | — | 49 | 29 | — | — | 124 | 202 | — |
| селище Хомівці | — | 1 | — | — | — | — | 1 | — | — | 8 | 9 | — |
| селище Хомівці | — | 1 | — | — | — | — | 1 | — | — | 8 | 9 | — |
| селище Сухиня | — | — | — | — | — | 9 | 12 | — | — | 27 | 48 | — |
| село Марківці | — | — | 1 | 2 | — | 16 | 36 | — | 4 | 34 | 90 | — |
| село Мостище | — | 2 | 1 | — | — | — | 5 | — | — | 94 | 99 | — |
| селище Хутір Опанасів | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 24 | 24 | — |
| селище Мокрець | 1 | 1 | — | — | — | 23 | 22 | — | — | 16 | 61 | — |
| село Ярославка | — | 3 | 3 | 2 | — | 65 | 41 | — | — | 120 | 226 | — |
| село Браниця | 1 | 2 | 2 | 2 | — | 70 | 170 | — | 2 | 31 | 273 | — |
| 1. хутір судді земського Катеринича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
| 2. хутір Києво-Печерської лаври | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
| 3. хутір Томки полковниці Забѣлиної | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
| Разом у частині сотні Бобровицької: | 8 | 17 | 10 | 11 | — | 381 | 642 | — | 14 | 592 | 1629 | 4224 |
| Відійшли до Остерського повіту (Київського намісництва): | ||||||||||||
| село Заворичі | 2 | 3 | 1 | 2 | — | 17 | 41 | — | — | 78 | 136 | — |
| селище Бервиця | — | — | — | — | — | — | 1 | — | 15 | 1 | 17 | — |
| Разом у частині сотні Бобровицької: | 2 | 3 | 1 | 2 | — | 17 | 42 | — | 15 | 79 | 153 | 537 |
| Всього у сотні Бобровицькій | 10 | 20 | 11 | 13 | — | 398 | 684 | — | 29 | 671 | 1782 | 4761 |
- ↑ а б в г За описом Київського намісництва у 1781 р.
- ↑ а б В. М. Заруба. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2007. — с. 118.
- ↑ Універсали Івана Мазепи. 1687-1709. Частина 1 / Упорядник: Іван Бутич. – Київ, 2002. – С. 531. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ Л. В. Худояр. Правове регулювання статусу населення Гетьманщини актами гетьмана Івана Мазепи // Правова держава. Випуск 28. – Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2017. – С. 51 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2018. Процитовано 7 лютого 2019.
- ↑ о. Юрій Мицик, Інна Тарасенко. З нових документів до історії Сіверщини (друга половина XVII-XVIII ст.) // Сіверянський літопис. — 2016. — № 2 (128). — С. 72.
- ↑ Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.: покажчик населених пунктів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / уклад.: Л. А. Попова, К. Г. Ревнивцева; ред. І. Л. Бутич. — Київ: Центральний держ. історичний архів УРСР, 1959. — с. 17.
- ↑ В. В. Кривошея. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія [Архівовано 8 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — Укр. ін-т нац. пам'яті. — Київ: Стилос, 2010. — 791 с.
- ↑ В. В. Кривошея, В. Ю. Іржицький. Українська козацька старшина Київського полку [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. Випуск 20. — Київ, 2009. — с. 153.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 95-96, 99
| Постійні сотні | • Київська полкова • Бобровицька • Остерська Надійшли з Ніжинського полку: • Кобизька (з 1687 р.) • Мринська (з 1687 р.) • Носівська (з 1687 р.) • Олишівська (з 1752 р.) |  |
|---|---|---|
| Тимчасові правобережні сотні | • Білгородська • Бородянська • Васильківська • Вишгородська • Ворзельська • Горностайпільська • Гостомельська • Димерська • Житомирська • Карпилівська • Лісниківська • Макарівська • Мотовилівська • Обухівська • Овруцька • Приорська • Стайківська • Трипільська • Ходосівська • Чорнобильська • Ясногородська | |
| Тимчасові лівобережні сотні | ||