Земський суд
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (вересень 2014) |
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2015) |
Земський Суд — повітовий адміністративний орган в 1775–1862 рр. До 1796 року існувало дві палати — Верхня та Нижня, потім одна (до 1837 року називалася Нижньою). Обирався дворянами і державними селянами.
Склад: засідателі та капітан-справник.
Вирішував незначні судові справи, виконував вироки судових органів.[1]
Земський Суд — повітовий адміністративний орган в 1775–1862 рр. До 1796 року два — Верхній та Нижній, потім один (до 1837 року називався Нижнім). Обирався дворянами i державними селянами.
Склад: засідателі та капітан — справник.
Вирішував незначні судові справи, виконував приговори судових органів.
Верхній Земський Суд мав значення апеляційної інстанції по відношенню до Нижнього Земського Суду.
Заснований в 1775 році імператрицею Катериною II в числі інших губернських установлень.
У кожній губернії повинен був бути один верхній земський суд, а у губерніях великих їх могло бути відкрито і більше. Верхній земський суд складався з двох голів, затверджуваних найвищою владою за поданням Сенату, і десяти засідателів, які обираються на три роки місцевим дворянством.
При верхньому земському суді визначалися прокурор і два стряпчих. Суд поділявся на два департаменти - кримінальний і цивільний, і відав справами за апеляціями дворян і деяких різночинців на повітові суди, дворянські опіки та нижні земські суди, причому міг вирішувати остаточно тільки позови ціною нижче ста рублів; в інших цивільних справах допускалась апеляція в громадську палату, а вироки суду по кримінальних справах підлягали обов'язковій ревізії кримінальної палати.
Верхній земський суд скасовано імператором Павлом І при введенні нових губернських штатів, у 1796 році[2].
Нижній земський суд був виборним та колегіальним.
Він складався з виборного місцевим дворянством на 3 роки, або капітан — справник, та з двох або трьох земських засидателів, також обираємих дворянством; крім того, до нижнього земського суду командирувались із нижній розправ, два заседателя для участі по справам, які стосуються заселення (державних селян).
Нижній земській суд був відповідальним за: тишу та спокій в повіті, приведення у виконання урядових розпоряджень влади, поліцію торгову, спостереження за справним станом доріг і мостів, заходи до припинення заразливих хвороб і скотинячих відмінків, справи по відбуванню різних повинностей, заходи щодо вогню, справи про народнке продовольства, заходи громадського піклування і до припинення жебрацтва, а також слідча частина, розгляд по маловажним проступкам і рішення незначних позовів.[2]
Земські суди у Королівстві Польському.
[ред. | ред. код]В Королівстві Польському земські суди (польськ. sąd ziemski) виникають на початку XIV століття на місці надвірних і задвірних королівських судів[3]. Спочатку в їх компетенції було ведення суду по маловажним цивільних позовах між шляхтою, але потім вони були розширені, і в них зосередилася вся цивільна юстиція.
Земські суди складались з судді, підсудка та писаря, які обиралися королем з 12 кандидатів, представлених від кожного повіту. Земські суди засідали три рази в рік, кожна сесія тривала шість тижнів. Після утворення в 1807 році Герцогства Варшавського земські суди в його межах були скасовані.
Згідно польської конституції 1815 року, в кожному воєводстві мала бути створено кілька земських судів для проведення суду за цивільними справами на більш ніж 500 злотих, але ця частина конституції ніколи не була здійснена на практиці.[4]
Земські суди у Великому князівстві Литовському.
[ред. | ред. код]У Великому князівстві Литовському зеський суд (лат. judicium terrestre) був шляхетським повітовим судом і існував в XV-XVIII століттях. Суд розглядав кримінальні і цивільні справи, записував скарги на державних службовців повіту, виконував нотаріальні акти. Земські судді вибиралися повітовою шляхтою з числа місцевих шляхтичів, які володіють майном і знають право. Земський суд проводив сесії 3 рази в рік, сесії суду (роки земські) тривали по 3-4 тижні. Судочинство велося на основі Бельского привилея 1564 року, а з 1588 року третьої редакцій Статутів Великого князівства Литовського.[5]
Верхньо-Ломовський Нижній Земський Суд (1781 р.-1863 р.)
[ред. | ред. код]Цей Земський Суд вирішував питання, які стосувались: Судові справи про самовільної порубки лісу, потрави хліба і захоплення землі селянами, про крадіжки майна, про нанесення побоїв і образ, про втечі селян і рекрутів, стягнення грошей і недоїмок, про спірної землі між однодворцами, про видачу свідоцтва на право володіння маєтком.
Розглядав судові справи про крадіжку коней і про стягнення грошей. Кузнецький Нижній Земський Суд Саратовської Губернії (1781 р.-1863 р.). Укази і розпорядження Саратовського губернського правління і повітового суду, ордери повітового земського і Кузнецького судів, вислані в Кузнецкую нижню розправу, рапорти пристава 1-го і 2-го станів про події в повіті, рапорти, повідомлення та оголошення щодо розшуку осіб та прохання про наведення порядку в маєтках, судові справи про стягнення боргів.
Судові справи про передачу у спадок маєтків, про самовільне захоплення землі і про спірної землі між поміщиками і селянами.
Акт про відмову від нерухомого майна, вступний лист на володіння маєтком.
Судові справи про крадіжку коней і майна, про продаж маєтку, про спірної землі між поміщиками.
Укази і розпорядження губернського правління, департаменту поліції і земського суду про розшуку втікачів солдатів і політичних арештантів, селян, розкольників та інших осіб, про призов на дійсну службу, про переміщення нижніх військових чинів, про заборону бродяжництва, про висилку в Сибір, про припинення народних заворушень серед селян (1860 р.). Постанови, протоколи засідань і звіти суду. Відомості про події в повіті, відомості про фабрики і заводи (в тому числі про роботу кінських і овчарних заводів), рапорти про розповсюдження холери та приписи щодо боротьби з нею, списки кантоністів, які перебувають на вихованні у батьків або родичів.
Спаський Нижній Земський Суд Тамбовської Губернії (1781 р. −1863 р.)
[ред. | ред. код]Секретні циркуляри та розпорядження, надіслані до відома керівництва з Тамбовського губернського правління, повітового суду та інших місць, укази губернського правління про заснування в селах ярмарків і базарів, припис про заборону вести забудови в селищах з неприпустимими проміжками між будинками. Книги запису вхідних і вихідних паперів. Відомість про стан Виндреевского чавунно-плавильного заводу поміщиці Очкиної. Списки розкольників чоловічої і жіночої статі різних сіл за 1839–1840 рр. Судові справи про крадіжки майна, про незаконний продаж лісу, про стягнення штрафних грошей за порубку лісу.
- Нижня розправа 1782-1796
- Суд і Розправа
- П. В. Голобуцький. Земські суди [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 350. — ISBN 966-00-0610-1.
- Земські суди // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Повітовий суд [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Роки судові [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Земський суд [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 493. — 1000 екз.