Перейти до вмісту

Бовино

Координати: 49°50′00″ пн. ш. 22°41′00″ сх. д. / 49.83333333° пн. ш. 22.68333333° сх. д. / 49.83333333; 22.68333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Бовино
пол. Bełwin


Координати 49°50′00″ пн. ш. 22°41′00″ сх. д. / 49.83333333° пн. ш. 22.68333333° сх. д. / 49.83333333; 22.68333333

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Перемишль
Перша згадка 1612
Висота центру 300  м
Населення 113 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-700 Przemyśl
Автомобільний код RPR
SIMC 0608635
GeoNames 776255
OSM 1748161 ·R (Гміна Перемишль)
Офіційний сайт belwin.bloog.pl
Бовино. Карта розташування: Польща
Бовино
Бовино
Бовино (Польща)
Бовино. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Бовино
Бовино
Бовино (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Бовино (пол. Bełwin) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 113 осіб (2011[1]).

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1612 р. здійснене розмежування між селом Любомир (так тоді називалося село на честь власника князя Любомирського) і сусідніми Лутівнею і Вуйковичами. Входило до 1772 р. до складу Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства.

Церква Стрітення у Бовино,
споруджена 1918 р. знищена у 1962 р.

У 1880 р. Бовино належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 259 жителів (236 греко-католиків, 14 римо-католиків і 9 юдеїв).[2]

У 1939 році в селі проживало 420 мешканців, з них 370 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли у Львівську область. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4].

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 62 5 50 7
Жінки 51 11 29 11
Разом 113 16 79 18

Церква

[ред. | ред. код]

У 1918 р. українці збудували греко-католицьку церкву Стрітення Господнього. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії. Зруйнована в 1962 р., до нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.

Визначні люди

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Пам’ятки

[ред. | ред. код]
  • Колишній греко-католицький цвинтар.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Bełwin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 128. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Горін Зіновій. Перерваний політ. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018. [Архівовано 2018-10-21 у Wayback Machine.]
  7. Віталій Манзуренко. Лицарі Бронзового хреста заслуги.

Посилання

[ред. | ред. код]