Вапівці
Село
 Координати 49°49′00″ пн. ш. 22°40′00″ сх. д. / 49.81667° пн. ш. 22.66667° сх. д.
|
Вапівці (пол. Wapowce) — село в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 463 особи (2011[1]).
Розташоване на лівому березі річки Сян, за 7 кілометрів від Перемишля. Із західного, північного та східного боків оточене лісовим масивом; із півночі обмежене руслом та заплавою річки Сян.
Ранні відомості про село належать до початку XV століття, коли воно стало родовим осередком магнатського роду Ваповських, котрі, як припускають, прибули на галицькі землі з Польщі[2]. Протягом своєї історії село змінило кілька власників. У кінці XVI століття знаходилось у власності Любомирських, у 1617 році потрапило до володінь Анни Понятовської. На початку ХІХ століття новий власник Вапівців Городицький почав будівництво церкви св. Миколая, яка була завершена вже князем Левом Сапігою, у руках якого село опинилось у 1835 році. Відомості про освячення церкви відносяться до 1875 року.
У 1880 році в селі нараховувалось 379 мешканців, серед яких українці греко-католики становили 87 %. У 1921 році населення зросло до 739 осіб, фактично всі греко-католицького віровизнання. У 1938 році перед церквою було поставлено хрест з нагоди 950-ліття Хрещення Русі. Через рік тут переховувалась родина Сапіг, що втікала із Красичина від більшовиків. На 1.01.1939 в селі було 860 мешканців (з них 680 українців-грекокатоликів, 145 українців-римокатоликів, 20 поляків, 15 євреїв)[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. Напередодні виселення українців з їх етнічних земель в рамках операції «Вісла» українська греко-католицька парафія Вапівців (разом із дочерніми церквами в Бовино і Кіньківцях) налічувала 1500 парафіян.
У 1945 році після виселення влітку українців, щоб запобігти поселенню на їх місце поляків, сотнею ОУН «Бурлаки» 27 жовтня будівлі села були спалені[4]. Вапівчани були переселені на територію УРСР, а на їх місце заселені поляки із території Радянського Союзу. Станом на початок ХХІ століття кількість населення Вапівців становила близько 350 осіб.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 234 | 61 | 159 | 14 |
| Жінки | 229 | 50 | 140 | 39 |
| Разом | 463 | 111 | 299 | 53 |
Мурована церква св. Миколая збудована в 1876, була парафіяльною, належала з 1920 р. до Перемиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква після виселення українців перетворена на костел. Вигляд куполу був змінений на гострокутний; свої первісні форми зберіг із середини споруди.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вапівці
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Р. П. Мельник Еліти Сяноцької землі — першій пол. XVI ст.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
- ↑ Володимир Вятрович. Сотенний «Бурлака» ч.2, Львів, 2000 р.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Церква у Вапівцях у 1987 році, до перебудови на костел. На передньому плані хрест на честь 900 річчя Хрещення Русі, згодом знищений
- Wapowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 946. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |