Богомолов Володимир Йосипович
Богомолов Володимир Йосипович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 3 липня 1924[1][2][3] або 3 липня 1926[4] ![]() Московська губернія, РСФРР, СРСР ![]() | |||
Помер | 30 грудня 2003[5][6][4] ![]() Москва, Росія ![]() | |||
Поховання | Ваганьковське кладовище ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | письменник, сценарист, прозаїк ![]() | |||
Alma mater | МДУ (1954) і Михайлівська військова артилерійська академія ![]() | |||
Мова творів | російська ![]() | |||
Роки активності | 1957 — 2003 | |||
Учасник | німецько-радянська війна ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() | ||||
Володимир Йосипович Богомолов (до 1953 — Войтинський; 3 липня 1924, село Кирилівка (за іншими даними Кирилово), Московська губернія, СРСР — 30 грудня 2003, Москва, Росія) — радянський і російський письменник, автор відомого роману про контррозвідників «У серпні сорок четвертого».
У 1938 році закінчив сім класів середньої школи у Москві, іспити за 8-й клас здав екстерном у Севастополі. З липня 1939 працював рахівником, моряком, помічником моториста в селах Алуштинського та Ялтинського районів Криму.
З жовтня 1941 по квітень 1942, з червня 1943 по вересень 1944 служив в Червоній армії. У вересні 1944 переведений з військової розвідки в органи військової контррозвідки МДБ в Головне управління контррозвідки «СМЕРШ» Наркомату Оборони СРСР, де служив до листопада 1949.
Форсував Віслу, брав участь у бойових діях в Польщі, Східній Пруссії та Німеччині.
З 9 грудня 1948 переведений в Україну для участі в операціях проти учасників бандерівського руху, далі служив у Німеччині. 29 листопада 1949 року в званні лейтенанта був комісований на підставі стану здоров'я, пов'язаного з проходженням військової служби.
У червні 1952 року екстерном закінчив середню школу робітничої молоді, в 1952—1954 роках навчався на спеціальності «Російська література» в Московському державному університеті. На другому курсі залишив університет, визнавши для себе певний розрив між академічними і прикладними знаннями в галузі літератури.
З моменту виходу повісті «Іван» в 1957 і до кінця життя, незважаючи на регулярні і наполегливі запрошення категорично відмовлявся вступати до союзу письменників.
У повісті «Іван» та ряді подальших творів розробляв тему людини на війні[8].
В 1990-і роки, після розпаду СРСР кілька разів звертався до вищого керівництва Росії з вимогою надати державну підтримку військовим, котрі проходили службу в Прибалтиці.
У 1995 році вступив з публічну полеміку з письменником Георгієм Владімовим про роль генерала Власова в долі Росії[9].
Помер від важкого і тривалого онкологічного захворювання.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ усипальниця
- ↑ http://delibere.fr/vladimir-bogomolov/
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 247–248. — ISBN 5-94848-245-6
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ БОГОМОЛОВ Володимир Йосипович // Litopys. Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2016.
- ↑ В. О. Богомолов. Срам имут и живые, и мертвые, и Россия. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 20 грудня 2016. [Архівовано 2011-10-05 у Wayback Machine.]
- Лазарь Лазарев. В литературе тоже есть породы [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 3 липня
- Народились 1924
- Народились 1926
- Уродженці Московської губернії
- Померли 30 грудня
- Померли 2003
- Померли в Москві
- Поховані на Ваганьковському кладовищі
- Випускники Московського університету
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Співробітники ГРУ
- Російськомовні письменники XX століття
- Письменники Росії XX сторіччя
- Радянські письменники
- Російськомовні письменники XXI століття