Божниця (Київська Русь)
Зовнішній вигляд
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/75/%D0%AE%D1%80%27%D1%97%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C_%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80.jpg/200px-%D0%AE%D1%80%27%D1%97%D0%B2%D0%B0_%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%2C_%D0%9E%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8b/Plan_ur_bog.jpg/200px-Plan_ur_bog.jpg)
Божниця також боженка — різновид християнської культової споруди на Русі. Визначається як приміщення для богослужіння, домова каплиця, надмогильна каплиця з іконою, також могла бути синонімом слова церква взагалі. У північноруських літописах божницами часто називали церкви іноземців на Русі (церква на Варязькому дворі у Новгороді, Німецька божниця у Смоленську, Лядські божниці у Києві[1]) або взагалі іноземні церкви (німецькі церкви у Юр'єві, польські церкви)[2].
Нижче наведений список божниць з давньоруських джерел.
- У Києві:
- божниця Євпраксії Всеволодівни — надмогильна каплиця з іконою над поховання Євпраксії у Печерському монастирі[3].
- божниця Святого Миколи — церква на Аскольдовій могилі. Божницею названа в Іпатіївському літопису, в Лаврентіївському — церква святого Миколи.
- Турова божниця — в Києві, на Подолі. За думкою О. П. Толочка була поминальною каплицею на честь Тоури (за Толочком — справжнє ім'я варяга-мученика Феодора) біля Десятинної церкви, можливо на площі Бабин торжок[4]. За іншими версіями стояла на місці подільського варязького капища Тора (Тоура)[5], або була капищем слов'янського бога Тура (пор. — капище Турово над Галицьким озером; войовничий бог Тур відомий у сербів)[6].
- Інші міста Русі:
- Новгородська божниця святого Михайла — церква новгородської торгової колонії в Києві, на Подолі. Можливо знаходилась напроти будинку по Волоській вулиці, 20, де був знайдений розвал плінфи мурованої споруди XII століття, а поруч, на Волоській, 17 — печатка новгородського посадника Єфстафія-Завида, регента Мстислава Володимировича під час його першого князювання у Новгороді (1088—1094)[7].
- Спаська божниця — на дворі Володимирка Володаревича у Галичі[8].
- божниця Святого Михайла[8] (Остерська божниця) — в Городці Востерському, сучасне місто Остер Козелецького району Чернігівської області. Едина божниця, що збереглась (частково, лише апсидна частина) до нашого часу.
- божниця при дворі Андрія Юрійовича Боголюбського[8].
- Давидова боженка — споруджена на честь святого Гліба (у хрещенні — Давида), імовірно на гаданому (одному з кількох) місці вбивства святого князя. Знаходилася в гирлі Прип'яті[3].
- Летська божниця — споруджена 1117 року Володимиром Мономахом на честь святого Бориса, на місці пролиття крові князя на Летському полі (зараз — середмістя Борисполя). Рештки археологічно досліджені М. К. Каргером.
- Іноземні божниці Русі:
- Варязька божниця у Новгороді[8] — руська назва церкви святого Олава[ru] на Варязькому (або Готському[ru]) дворі — колонії купців з острова Готланд. Згадується у літописах під 1152, 1181[9] та 1217 роках[1].
- Німецька божниця — церква німецької торгової колонії у Смоленську. Археологічно досліджена[8].
- ↑ а б Зоценко, Тараненко, 2009, с. 330.
- ↑ Толочко, 2000, с. 158; 162.
- ↑ а б Толочко, 2000, с. 158.
- ↑ Толочко, 2000, с. 159.
- ↑ Зоценко, Тараненко, 2009, с. 330—331.
- ↑ Прозоров, 2011, с. 430.
- ↑ Зоценко, Тараненко, 2009, с. 327—328.
- ↑ а б в г д Толочко, 2000, с. 162.
- ↑ Рыбина, 2014, с. 203.
- Зоценко В. Відкриття дерев'яного храму ХІІ ст. на Київському Подолі // Фортеця : збірник заповідника “Тустань” : на пошану Михайла Рожка / Зоценко В., Тараненко С.. — Л. : Камула, 2009. — Кн. 1. — С. 303—332.
- Каргер М. К. «Летская божница» Владимира Мономаха // КСИИМК. — 1953. — Вип. 49.
- Прозоров Л. Русь языческая. — М. : Яуза-пресс, 2011. — ISBN 9785995502128.
- Рыбина Е. А. Готский двор // Древняя Русь в средневековом мире : энциклопедия / Под общей ред. Е.А. Мельниковой, В.Я. Петрухина. — Институт всеобщей истории РАН. — М. : Ладомир, 2014. — С. 202—203. — ISBN 978-5-86218-530-0.
- Толочко О. Замітки з історичної топографії домонгольського Києва. IV. Де знаходилась «Турова божниця»? // Київська старовина. — 2000. — № 5 (335).