Бокії
Зовнішній вигляд
Бокії | |
---|---|
Бокій | |
Опис герба: У червоному полі розміщена обернена вістрям вправо срібна сокира, поверх якої золотий кавалерський хрест. У клейноді п'ять страусових пір'їн. Намет червоний, підбитий сріблом. | |
Гілки роду: | Бокєєви |
Місце походження: | Брянське князівство |
Бокії або Бокії-Печихвостські (пол. Bokiej, Bokiej-Pieczychwostski) — волинський зем'янський рід.
Бічна гілка брянських бояр Бокєєвих, які переселились на Волинь після захоплення Брянського князівства Москвою в 1500 р.[1]
Василь Іванович Бокій був господарським дворянином.[2] В 1507 р. отримав підтвердження від короля Сигізмунда І Старого на маєток Печихвости на Волині до очищення його вотчини від великого князя московського.[3] Мав двох синів — Федора та Гавриїла, які в 1537 р. отримали Милятин.[4] Останній був також відомим громадським та політичним діячем, і обіймав посаду луцького земського судді[5]
- Іван
- Василь — придворний короля Олександра Ягелончика, отримав від нього взамін забраної московитами «ба́тьківщини» (спадок батька) Печихвости в Луцькому повіті, його нащадки підписувались як Бокії-Печихвостські
- Федір — придворний короля
- Гаврило (?—1578) — придворний короля, луцький суддя з 1561 року, загинув у битві проти татар, дружина — Мар'яна Вагановська, по його смерті вийшла за Дахна Перекальського
- син
- дочка
- Василь — придворний короля Олександра Ягелончика, отримав від нього взамін забраної московитами «ба́тьківщини» (спадок батька) Печихвости в Луцькому повіті, його нащадки підписувались як Бокії-Печихвостські
- Йосафат ЧСВВ (†1652, Новогрудок) — василіянин Литовської провінції ордену, єдиний син багатих батьків
- ↑ Меж Русью и Литвой: Пограничные земли в системе русско-литовских отношений конца XV — первой трети XVI в.
- ↑ Lietuvos metrika. Knyga Nr. 22 (1547). Užrašymų knyga 22. Lithuanian Metrica: Book of Inscriptions 22. [Литовская Метрика. Книга № 22. Книга записей 22.] / A. Blanutsa, D. Vashchuk, D. Antanavičius. — Vilnius: LII Leidykla, 2010. — XVI, 174 p. // Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства литовського. — к., інститут історії україни нан україни, 2015. — т. ііі.
- ↑ IІ Міжнародна наукова конференція «Війна і Соціум у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи»: Програма та тези доповідей (27 жовтня 2022 р., м. Кам’янецьПодільський) / [відп. ред. Д. Ващук], Інститут історії України Національної академії наук України, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022. 67 с.
- ↑ Актуальні питання історії України. Україна і світ. Збірник матеріалів Третьої Регіональної наукової конференції. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — Вип. 2. — 356с.
- ↑ Микола Жарких. Введенський синодик
- Pieczychwosty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 444. (пол.) — S. 444. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 243—244. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |