Перейти до вмісту

Большев Логін Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Логін Миколайович Большев
рос. Логин Николаевич Большев
Народився6 березня 1922(1922-03-06)
Москва, СРСР
Помер29 серпня 1978(1978-08-29) (56 років)
Там само
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьматематик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ (мехмат)
ГалузьМатематика
ЗакладМатематичний інститут імені Стєклова Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняЧлен-кореспондент АН СРСР
Науковий ступіньДоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникА. М. Колмогоров
Аспіранти, докторантиIgor Nikolaevich Volodind[1]
Mikhail Nikouline/Nikulind[1]
Vilijandas Bagdonavičiusd[1]
Jonas Jusasd[1]
Mirsultan Mirvalievd[1]
Vera Ignatievna Pagurovad[1]
Mubarak Ubaidulaevad[1]
Julius Jonas Kruopisd[1]
Viktor Korolevd[1]
Estate V. Khmaladzed Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Російська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоQ110292891? Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ110292981? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «20 років перемоги у ВВВ»

Ло́гін Микола́йович Большев (6 березня 1922 — 29 серпня 1978) — радянський математик, фахівець у галузі математичної статистики і теорії ймовірностей. Доктор фізико-математичних наук, професор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, член-кореспондент АН СРСР (1974).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 березня 1922 року в Москві.

У червні 1940 року закінчив московську середню школу № 118, в жовтні радянський військоммат призвав його до лав РККА[2]. Спочатку проходив службу в піхоті, потім, у червні 1941 року почав навчання у Військово-авіаційній школі[3].

У серпні 1944 року направлений на 1-й Український фронт, де брав участь у бойових діях як льотчик-винищувач. Брав участь у боях на території Польщі, Німеччини, Угорщини, штурмі Берліна і празькій операції[3]. За роки Німецько-радянської війни здійснив близько 22 бойових вильотів на літаках Ла-5 і Ла-7, збив німецький літак — Focke-Wulf Fw 190, а також знищив 2 автомашини, 3 підводи і до 20 солдатів і офіцерів противника[2]. Перемогу зустрів у званні гвардії молодшого сержанта на посаді льотчика 41-го гвардійського винищувального авіаполку[2].

У березні 1946 року звільнений у запас. Після демобілізації повернувся до Москви, до вересня 1946 року працював препаратором у Московському інституті інженерів землеустрою[3]. У вересні 1946 року вступив на механіко-математичний факультет МДУ. Учителем Большева був один з найвизначніших математиків ХХ століття, академік АН СРСР, Андрій Миколайович Колмогоров[3].

Після закінчення університету від 1951 до 1954 року навчався в аспірантурі відділення математики механіко-математичного факультету МДУ[3]. Від січня 1951 року також — науковий співробітник Математичного інституту імені В. А. Стєклова АН СРСР[3].

Паралельно із заняттями в аспірантурі, у 1952 році Большев почав свою педагогічну діяльність: читав курс «Теорія ймовірностей», вів семінарські заняття, керував математичним практикумом і спеціальним семінаром на механіко-математичному факультеті МДУ[3]. 1955 року під керівництвом Колмогорова успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «До питання перевірки деяких складних статистичних гіпотез»[3].

1955 року почав роботу в МГУ, на кафедрі теорії ймовірностей механіко-математичного факультету. Від 1955 року — асистент, від 1958 року — доцент кафедри теорії ймовірностей. У 1960 році перейшов на основну роботу в Математичний інститут імені В. А. Стєклова, де працював до самої смерті на посадах старшого наукового співробітника відділу математичної статистики (від 1960 до 1966 року) і завідувача відділом математичної статистики (від 1966 до 1978 року)[3].

1966 року захистив докторську дисертацію на тему «Перетворення випадкових величин» і став доктором фізико-математичних наук[3].

Від 1967 до 1969 року був доцентом кафедри теорії ймовірностей МДУ. У 1969 році став професором цієї ж кафедри. Від 1970 до 1978 року також працював професором кафедри математичної статистики факультету обчислювальної математики і кібернетики МДУ[3].

26 листопада 1974 року обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР (відділення математики, спеціальність — «математика»)[3].

Був членом Міжнародного статистичного інституту (від 1970 року), редакційної колегії журналу «Теорія ймовірностей і її застосування» (від 1967 року)[3].

Помер від раку 29 серпня 1978 року. Похований на Кунцевському цвинтарі[4].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Сфера наукових інтересів Большева — теорія ймовірностей, математична статистика та їх застосування[3].

Наукові праці Большева присвячені граничним теоремам і асимптотичним розкладанням розподілів ймовірностей, широко використовуваним у математичній статистиці, а також іншим суміжним теоретичним і прикладним проблемам. Йому вдалося побудувати теорію асимптотичних розкладань для основних розподілів ймовірностей, яку широко застосовують у прикладних і теоретичних дослідженнях[3].

Продовжив розпочату математиками Є. Є. Слуцьким і М. В. Смірновим роботу зі складання таблиць математичної статистики, необхідних для ймовірнісних статистичних розрахунків, і видання першої в країні серії таких таблиць. Брав участь в складанні і підготовці до видання в 1962 році МІАН словників — «Російсько-англійського словника математичних термінів» і «Англо-російського словника математичних термінів», входив до складу редколегії.

За час наукової діяльності Большев підготував 10 кандидатів наук і 3 докторів наук[3].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Большев Л. Н., Смирнов Н. В. Таблицы математической статистики. — М. : Наука. Главная редакция физико-математическом литературы, 1983. — 416 с.
  • Большев Л. Н. Таблицы устойчивых односторонних распределений // Теория вероятностей и ее применение. — 1970. — Т. 15, № 2. — С. 309—310. (у співавт.)
  • Большев Л. Н. Избранные труды. Теория вероятностей и математическая статистика. — М. : Наука, 1987. — 286 с.

Родина

[ред. | ред. код]

Дід Большева, Логін Олександрович (1836–1880) — полковник, військовий топограф, дослідник Східного Сибіру, начальник військово-топографічного відділу Східно-Сибірського військового округу, був одружений з Катериною Костянтинівною Клодт[5].

Батько, Большев Микола Логінович — кадровий офіцер Російської імператорської армії, учасник Російсько-японської і Першої світової воєн, був нагороджений офіцерським Георгіївським хрестом з платиновими мечами. Від 1917 року а — на службі в Червоній армії, 1923 року вийшов у відставку, через два роки помер. Мати, Большева Єлизавета Германівна, до і після Жовтневого перевороту була службовцем, працювала старшим лаборантом в Московському інституті інженерів землеустрою, померла в 1950 році[3].

Дружина Большева, Клавдія Петрівна (1929–2006), працювала викладачем математики в Московському інженерно-фізичного інституті. Їхня донька, Надія (нар. 1956 року) — біолог[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ а б в г Нагороджувальний лист на орден Червоної зірки [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Інформація [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) на сайті ІС АРАН
  4. ↑ Малиновский, 2008, с. 91.
  5. ↑ Малиновский, 2008, с. 87.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Большев_Логін_Миколайович&oldid=40353527