Бондаренко Володимир Олександрович
Бондаренко Володимир Олександрович | ||
---|---|---|
Майор | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 15 грудня 1975 Київ | |
Смерть | 31 серпня 2014 (38 років) Дебальцеве | |
Поховання | Київ | |
Alma Mater | Державний університет «Київський авіаційний інститут» | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Володи́мир Олекса́ндрович Бондаре́нко (1975—2014) — український військовик, майор (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1975 року в місті Київ (також вказується Луганськ) в родині військових. В 1976—1981 роках мешкав у Чехословаччині; 1981—1984 — в Грузинській РСР; 1984—1989 в НДР;; до 1991-го — у Вірменській РСР. 1992 року закінчив Київську середню школу № 220. 1998 року закінчив Київський міжнародний університет цивільної авіації; отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Експлуатація авіаційної наземної техніки» — інженер-механік. Військовослужбовець 169-го навчального центру; начальник служби пального і мастильних матеріалів тилу.
Загинув 31 серпня 2014 року в бою під Дебальцевим. Тоді ж загинули прапорщик Дмитро Титок, сержант Олександр Шелепаєв, старший сержант Юрій Савченко. Група була в «секреті» — снайпери-розвідники, обставини загибелі не розголошуються, відомо, що загін потрапив в засідку, також був обстріляний і загін на бронетехніці, який мав їх забрати, терористів було ліквідовано.
Вдома залишилися батьки, дружина, донька та син.
3 вересня 2014 року в смт Десна відбулося останнє прощання. Похований в Києві на Лісовому кладовищі. Не витримавши втрати сина, його мама, Бондаренко Марія Миколаївна, 2017 року.
- медаль «20 років сумлінної служби» (6 лютого 2014)
- 31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- пам'ятним нагрудним Деснянського РВК Києва «Захиснику Вітчизни» (посмертно)
- пам'ятним нагрудним знаком «Герой Киянин» (посмертно)
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 4, місце 5
- медаль «Честь. Слава. Держава» (2018; посмертно)
- Указ Президента України від 31 жовтня 2014 року № 838/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Володимир Бондаренко. Timenote.info. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
- Бондаренко Володимир Олександрович. memorybook.org.ua. Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 31 серпня 2021.
- КМДА
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 15 грудня
- Народились 1975
- Померли 31 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Києві
- Військовики 169-го навчального центру
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «Честь. Слава. Держава»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Києва
- Випускники НАУ
- Померли в Дебальцевому
- Поховані на Лісовому кладовищі Києва