Перейти до вмісту

Бондар Пилип Мусійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондар.
Бондар Пилип Мусійович
Народився1 (14) листопада 1911
Чечелівка, Гайсинський район, Україна
Помер24 березня 1997(1997-03-24) (85 років)
Харків, Україна
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
 Україна
Діяльністьскульптор
Alma materХарківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1942)
ВчителіБлох Леонора Абрамівна, Прохоров Семен Маркович і Гельман Макс Ісайович
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоСпілка радянських художників України

Пилип Мусійович Бо́ндар (14 листопада 1911, Чечелівка — 24 березня 1997, Харків) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1942 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 [14] листопада 1911(19111114) року в селі Чечелівці (нині Гайсинський район Вінницької області, Україна). Закінчив чотири класи початкової школи, потім навчався у семирічній школі у селі Зятківцях. У 1929 році поїхав на шахти Донбасу, де працював прибиральником породи, коногоном, електрослюсарем. Без відриву від виробництва закінчив художній робфак[1].

Протягом 1934—1938 років навчався у Харківському художньому технікумі[2]; з 1938 року — у Харківському художньому інституті, де був учнем Леонори Блох, Семена Прохорова. Навчання закінчив у Самарканді. Дипломна робота — композиція «Вручення гвардійського прапора» (керівник Макс Гельман)[3]. 1 травня 1943 року Сіабським районним військовим комісаріатом Самарканда призваний до Червоної армії[4]. Брав участь у німецько-радянській війні[2].

Жив в Харкові, в будинку на вулиці Культури, № 9 а, квартира № 1. Помер в Харкові 24 березня 1997 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у жанрах портрета, тематичної композиції і монументальної скульптури. Серед робіт:

портрети
  • погруддя Іллі Рєпіна (1945);
  • «Шахтар» (1945);
  • професор Леонора Блох (1950, гіпс);
  • портрет стахановця І. С. Приза (1952);
  • барельєф Володимира Леніна (1952, гіпс);
  • «Лев Миколайоіич Толстой» (1955, гіпс);
  • «Олексій Максимович Горький» (1958, гіпс);
  • портрет передового робітника заводу маркшейдерських інструментів Є. Клищенка (1960, бронза);
  • портрет П. Заривайка — старого більшовика, першого червоного директора заводу імені Малишева (1961, камінь).
  • портрет передовика виробництва С. Новикова (1974);
станкові композиції
  • «Відродження Донбасу» (1945);
  • «У забої» (1947, гіпс);
монументальна пластика
  • «Солдат з автоматом» (1957, у співавторстві);
  • «Клятва солдата» (1967);
  • «Клятва» (1969);
  • «Володимир Ленін» (1975);
  • скульптурні групи на мосту через річку Харків (1955, у співавторстві).

Брав участь у республіканських виставках з 1945 року.

Твори зберігаються у Барвінківському краєзнавчому музеї.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бондар Пилип Мусійович / Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
  2. ↑ а б Бондар Пилип Мусійович / Художники Харківщини.
  3. ↑ Художники народов СССР, 1972, с. 28, Т. 2..
  4. ↑ Бондарь Филат Моисеевич / Память народа. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бондар_Пилип_Мусійович&oldid=40597791