Перейти до вмісту

Бонні Тайлер

Добра стаття
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тайлер.
Бонні Тайлер
Bonnie Tyler
Зображення
Зображення
Бонні Тайлер у 1986 році
Основна інформація
Повне ім'яангл. Gaynor Hopkins
Дата народження8 червня 1951(1951-06-08) (73 роки)
Місце народженняСкюен, Уельс
Роки активності1975-досі
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Професіяспівачка
Співацький голосконтральто
Інструментивокал[d]
ЖанрРок, кантрі, поп
ПсевдонімиBonnie Tyler
ЛейблRCA, Columbia, Hansa, EastWest, CMC, Sony, Stick Music, Celtic Swan Recordings
НагородиПремія «Штайгер»
У шлюбі зRobert Sullivand
bonnietyler.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
Тайлер у 1970 році
Перший студійний альбом Тайлер «The World Starts Tonight» (1977)

Бо́нні Та́йлер (англ. Bonnie Tyler), уроджена Ґейнор Гопкінс (англ. Gaynor Hopkins); нар. 8 червня 1951 року, Скюен, Уельс) — валлійська співачка, відома своїм унікальним хрипким голосом.[1] Популярність до Тайлер прийшла після виходу альбому «The World Starts Tonight» 1977 року і синглів «Lost in France» та «More Than a Lover». Її сингл «It's A Heartache» 1978 року досяг четвертої сходинки в UK Singles Chart і третьої сходинки в американському Billboard Hot 100.

У 1980-х Тайлер відважно подалася в царину рок-музики з автором та продюсером Джимом Стейнменом. Він написав найбільший її хіт «Total Eclipse Of The Heart», провідний сингл з альбому, який 1983 року очолював британський чарт, «Faster Than the Speed of Night». Стейнмен також написав інший великий хіт Тайлер 1980-х років «Holding Out for a Hero». Вона мала успіх у континентальній Європі у 1990-х роках з Дітером Боленом, який написав і спродюсував її хіт «Bitterblue». 2003 року Тайлер перезаписала «Total Eclipse Of The Heart» разом з французькою співачкою Карін Антонн. Їхній двомовний дует очолив французькі чарти.

У 2013 році вона представила Велику Британію на Пісенному конкурсі «Євробачення», виконавши пісню «Believe in Me». Як «It's a Heartache», так і «Total Eclipse of the Heart» перебувають серед лідерів за кількістю продажів з-поміж синглів усіх часів, з загальним обсягом понад шість мільйонів продажів кожен. Кар'єра співачки принесла їй, серед інших нагород, три номінації на премію «Греммі» й три номінації на премію «Brit».

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Гейнор Гопкінс народилася у валлійському містечку Скюен. Її тато Глін був шахтарем, а мама Елсі — домогосподаркою[2]. Родина Гопкінсів виховувала чотирьох доньок і двох синів, вони мешкали в комунальному будинку з чотирма спальнями. Старші брати та сестри мали найрізноманітніші музичні смаки і познайомили її з такими артистами як Елвіс Преслі, Френк Сінатра і «The Beatles»[3]. Гопкінс та її сім'я були глибоко релігійними протестантами. Вперше вона виступила публічно ще дитиною в каплиці, вона виконала англіканський гімн «All Things Bright and Beautiful»[4].

Школу вона полишила, так і не отримавши атестата, і почала працювати в продуктовому магазині[5]. 1969 року взяла участь у місцевому конкурсі музичних талантів і, посівши друге місце, вирішила пов'язати своє майбутнє з кар'єрою співачки[6]. Через газетну рекламу знайшла місце бек-вокалістки у колективі «Bobby Wayne & The Dixies», а потім сформувала свій власний соул-гурт під назвою «Imagination»[7]. Приблизно тоді ж змінила сценічне ім'я на Шерен Девіс, щоб уникнути плутанини з валлійською фолк-співачкою Мері Гопкін[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1975–1978: «The World Starts Tonight» і «Natural Force»

[ред. | ред. код]

У 1975 році Шерен Девіс помітив мисливець за талантами Роджер Белл, коли вона співала зі своїм гуртом у міському клубі в Суонсі. Він запросив її до Лондона зробити демозапис[9]. Через кілька місяців вона отримала телефонний дзвінок від лейблу RCA Records, який запропонував їй контракт на запис[10]. У лейблі також рекомендували, щоб вона знову змінила своє ім'я. Склавши список християнських прізвищ та імен із газети, Девіс підібрала собі нове ім'я та прізвище — «Бонні Тайлер».

Менеджерами, композиторами та продюсерами Бонні Тайлер стали Ронні Скотт і Стів Вулф. Дебютним синглом стала пісня «My! My! Honeycomb», яка вийшла у квітні 1976 року. Вона не змогла потрапити до чартів у жодній країні світу. RCA Records збільшив зусилля на рекламу другого синглу Тайлер «Lost in France» — їй влаштували вечірку з групою журналістів у французькому замку[10]. Одразу після випуску у вересні 1976 року сингл не мав особливого успіху, але до кінця року потрапив до чільної десятки синглів[11]. Наступний сингл Тайлер «More Than A Lover» схвалили деякі критики і вона виконала цю пісню на телепередачі BBC «Top of the Pops» 31 березня 1977 року[12]. Пісня досягла 27 позиції у Великій Британії[11].

Попри створення двох популярних синглів «Lost in France» і «More Than a Lover», дебютний альбом Тайлер 1977 року, «The World Starts Tonight», виявився невдалим у Європі, за винятком Швеції, де він піднявся до 2-го місця[13].

Сингл «It's a Heartache» 1978 року досяг 4 позиції у Великій Британії й допоміг Тайлер знову привернути популярність[11]. Пісня також стала її першим хітом у США, досягнувши 3 позиції в чарті Billboard Hot 100[14].

Її другий студійний альбом «Natural Force», що вийшов того ж року, здобув «золотий» сертифікат від Американської асоціації компаній звукозапису (RIAA) з обсягом продажів понад півмільйона копій[15]. Третій сингл «Here Am I» вийшов навесні 1978 року. Пісня не здобула успіху ані в США, ані у Великій Британії, хоча потрапила до чартів у інших європейських країнах.

1979–1981: «Diamond Cut» і «Goodbye to the Island»

[ред. | ред. код]
Другий студійний альбому Тайлер «Natural Force» (1978)

У 1979 році вийшов третій студійний альбом Тайлер, «Diamond Cut». У написанні і продюсуванні більшості пісень знову взяли участь Ронні Скотт і Стів Вулф.

«Diamond Cut» став хітом у Норвегії й Швеції, але в Billboard 200 він посів лише 145 місце. AllMusic оголосив альбом вершиною раннього етапу кар'єри Тайлер, «і потужною як динаміт демонстрацією непідробного голосу співачки»[16]. Record Mirror дав альбому три зірочки з п'яти, стверджуючи, що недостатня якість лише кількох пісень не дозволила поставити вищий бал, і що альбом «обов'язково повинні прослухати шанувальники кантрі-музики»[17].

До альбому «Diamond Cut» вийшло два сингли, це «My Guns Are Loaded» і «Too Good to Last». 1979 року Тайлер також випустила сингл «(The World Is Full) Married Men», який використовувався як пісенний мотив до однойменного фільму. Тайлер з'явилася у фільмі, співаючи упродовж заголовних кадрів. Сингл досяг максимальної 35-ї позиції в UK Singles Chart в липні 1979 року[18]. «Record Mirror» критикували пісню, її рецензент написав: «Бонні припиняє жувати гравій на хвилину або дві…», а потім продовжив: «Вона знову завершила шліфуванням моїх барабанних перетинок. Ой»[17].

У 1979 році відбувся перший тур Тайлер по Японії.[17] Під час свого візиту вона представляла Велику Британію на Всесвітньому фестивалі популярної музики, який проходив в Токіо. Тайлер виграла конкурс з піснею «Sitting on the Edge of the Ocean», яку написали Скотт і Вулф. Пісня «I Believe in Your Sweet Love» також вийшла у 1979 році. Після виходу «Record Mirror» занесли її до списку синглів тижня 1979 року[19].

Обидва сингли «Sitting on the Edge of the Ocean» та «I Believe in Your Sweet Love» вийшли в заключному студійному альбомі Тайлер з лейблом RCA Records — «Goodbye to the Island». Альбом вийшов у 1981 році, його записали в Алгарве, Португалія[19]. AllMusic оцінив альбом на три зірочки з п'яти, а інші критики пророкували, що Тайлер «судилося залишитися виконавицею одного хіту»[20]. Філ Гендрікс із Cherry Records сказав, що Тайлер «[доводила] знову й знову, що вона одна з тих рідкісних артисток, які можуть, ніби отримавши чарівний пендель, впасти на провальне місця в чарті і злетіти знов на саму гору, не зазнавши при цьому жодної шкоди»[17].

1982–1987: «Faster Than the Speed of Night» і «Secret Dreams and Forbidden Fire»

[ред. | ред. код]

Після чотирьох альбомів з лейблом RCA Records, Тайлер захотіла змінити музичний стиль. Менеджером співачки замість Ронні Скотта та Стіва Вулфа став Девід Аспден, а після того, як вона побачила Міт Лофа, що виступав на телепередачі «The Old Grey Whistle Test», вона запросила Джима Стейнмена бути її продюсером.

Стейнмен попросив Тайлер надіслати йому деякі з її попередніх альбомів для прослуховування. Хоча його й вразила музика, яку вона записала, але побачив потенціал у її голосі. Через три тижні він запросив її на свою квартиру в Нью-Йорку, де подарував їй «Total Eclipse of the Heart», — пісню, яка стала «трансатлантичним хітом номер один» у 1983 році. Пісня увійшла до альбому «Faster Than the Speed of Night», який отримав платинову сертифікацію від RIAA. За виконання пісні Бонні отримала дві номінації на «Греммі» — за найкращий вокал у категорії «поп» серед жінок та за найкращий вокал у категорії «рок» серед жінок (того разу перемогу здобули співачки Ірен Кара і Пет Бенатар).

Тайлер у 1986 році

«Faster Than the Speed of Night» став першим альбомом Тайлер, що вийшов під лейблом Columbia Records. Він потрапив до UK Albums Chart, де посів першу позицію, а також отримав срібний сертифікат від Британської фонографічної індустрії (BPI) за продаж понад 60 000 копій. У Сполучених Штатах альбом став платиновим, його продажі склали понад півмільйона копій.

У 1984 році Тайлер записала сингл «Here She Comes» для реставрованої версії науково-фантастичного фільму «Метрополіс». Попри те, що Тайлер не увійшла до топ-75 у Великій Британії або Сполучених Штатах, її номінували на кращий жіночий рок-вокал на премії «Греммі» 1985 року[21].

Тайлер продовжила працювати з Джимом Стейнменом над своїм шостим студійним альбомом «Secret Dreams and Forbidden Fire» 1986 року. Він працював виконавчим продюсером, який написав для неї чотири пісні, зокрема її найуспішніший сингл «Holding Out for A Hero». Пісня вийшла ще у 1984 році як частина саундтреку до фільму «Вільні». Альбом мав успіх в чартах Європи, але не зміг суттєво вплинути на американські чарти, досягнувши лише 106 місця в Billboard 200. Він отримав, загалом, негативну критику, а продюсерську роботу Стейнмена описували як «[занадто] поблажливу»[22]. «Secret Dreams and Forbidden Fire» став останнім альбомом Тайлер, що фігурував в американських чартах. Він містив сингл «If You Were a Woman (And I Was a Man)», який потрапив до американських чартів востаннє. У Великій Британії альбом досяг 24-го місця.

Протягом 1980-х років Тайлер співпрацювала й з іншими музикантами. 1986 року Стів Хаккетт запросив Тайлер виконати в дуеті з вокалістом гурту «Manfred Mann's Earth Band» Крісом Томпсоном пісню «Prizefighters» для свого альбому «Feedback 86», який вийшов лише у 2000 році. А наступного року Майк Олдфілд запросив Тайлер для запису своєї пісні «Islands» (згодом стала синглом) до однойменного альбому. Альбом і сингл стали відносно успішними в Європі. Того ж 1987 року американська співачка Шер в дуеті з Тайлер та Дарлін Лав записала пісню «Perfection» для свого альбому «Cher».

1988–1990: «Hide Your Heart»

[ред. | ред. код]

У 1988 році Тайлер випустила ще один альбом з Columbia Records. Він вийшов під назвою «Hide Your Heart» в Європі й «Notes From America» в Сполучених Штатах. Серед плідних авторів пісень в альбомі були Майкл Болтон, Алберт Гаммонд та Дезмонд Чайлд, який також став продюсером альбому. Альбом мав певний успіх у континентальній Європі, у Великій Британії він досяг лише 78-го місця і не потрапив до чартів у Сполучених Штатах. Сингли з «Hide Your Heart» стали незначним хітами для Тайлер, але продовжували бути головними хітами для інших артистів, включаючи «Kiss» (з «Hide Your Heart»), Робіна Бека, Шер і Фреду Пейн (з «Save Up All Your Tears») і Тіну Тернер з «The Best». Озираючись назад на цю епоху, Дейсмонд Чайлд сказав:

Бонні Тайлер є однією з найкращих співачок на Землі. Чому? Тому що вона приходить в студію підготовленою. Я ніколи не бачив, щоб вона співала, читаючи з паперу текст пісні. Вона приходить, знаючи пісню напам'ять, тому, коли вона стоїть там і співає, вона закриває очі. Вона в священному місці, і ти це відчуваєш. Можна багато чого сказати про Бонні Тайлер, але не можна сказати, що вона не відчуває свою музику[23]

У рамках гастролей 1988 року по Великій Британії, на підтримку альбому «Hide Your Heart Tour», Тайлер виступала на фестивалі «Редінг» серед таких артистів, як Міт Лоуф і «Jefferson Starship». І Тайлер, і Міт Лоуф зазнавали образ, оскільки під час виступів глядачі кидали в них пляшки[24]. Міт Лоуф перервав свій виступ після травми, хоча Тайлер змогла завершити свій виступ, закликаючи глядачів підспівувати під час пісні «It's a Heartache»[24].

Також у 1988 році Тайлер записала голос персонажа на ім'я Поллі Гартер в радіопостановці Джорджа Мартіна «Під молочним деревом» за драмою Ділана Томаса. Музику написав Елтон Джон і туди ввійшли вокальні партії Тома Джонса, Ентоні Гопкінса та Мері Гопкін.

У 1990 році Тайлер записала пісню «Into the Sunset» для саундтрека до мультсеріалу «Камінь сновидінь». Спочатку планувалося записати пісню в дуеті зі співаком Роджером Долтрі, але через накладки у розкладі чоловічий вокал записав Майк Бетт.

1991–1994: успіх у Європі

[ред. | ред. код]
Тайлер у 1993 році

Німецький продюсер і автор пісень Дітер Болен зв'язався з Тайлер у 1991 році та запропонував їй співпрацю. Болен переконав її, спочатку не особливо охочу, що «[їй слід] лише бути крапельку комерційнішою»[25]. В підсумку Тайлер підписала контракт з німецьким лейблом Hansa Records та випустила свій восьмий альбом «Bitterblue» 11 листопада 1991 року[26].

AllMusic описав альбом як «приємну збірку попси». Вони також стверджували, що альбом розпочав «набагато більш мейнстримний і менш помпезний» напрям у кар'єрі Тайлер[26]. Але Billboard розкритикував альбом, стверджуючи, що «помпезне продюсування з шаленими волинками й хоровим цвіріньканням дітей на першому плані перекриває оригінальний їдкий голос Тайлер і відсуває його на другий план»[27].

Разом з Боленом над альбомом працювали такі піснярі та продюсери як Джорджо Мородер, Альберт Хаммонд і Нік Кершоу. Головний сингл альбому, «Bitterblue», мав успіх у континентальній Європі, де отримав в Німеччині нагороду за «Помітну пісню року» від радіо-премії RSH-GOLD[28]. Альбом отримав чотири платинові сертифікати в Норвегії за продажі понад 200 000 копій[29]. У Німеччині було продано ще 250 000 копій[30]. Враховуючи всі сертифікації альбому, продажі «Bitterblue» склали понад півмільйона копій з моменту його випуску, але він так і не потрапив до чартів своєї рідної Великої Британії[31][32][33].

Наступним після «Bitterblue» альбомом став «Angel Heart», що вийшов у жовтні 1992 року. Болен написав одинадцять з чотирнадцяти пісень на альбомі. Решту три пісні написали Джеррі Лінн Вільямс, Френкі Міллер, Крейг Джойнер, Роберт Джон "Матт" Ланг і Ентоні Мітмен. В альбомі Талер об'єдналася з Френкі Міллером для їхнього другого дуету в пісні «Save Your Love». Вийшов менш ніж за рік після попереднього альбому, «Angel Heart» показав аналогічний успіх, з сертифікаціями: IFPI Норвегія (Платина), IFPI Австрія (золото), IFPI Швейцарія (золото) і BMVI (золото)[29][31][30][33]. Вторячи «Bitterblue», провідний сингл альбому «Fools Lullaby» мав європейський успіх, у чарті Норвегії він піднявся до 6-ї сходинки[34]. Успіх Тайлер з «Angel Heart» приніс їй кілька нагород і номінацій, включаючи премію «Bravo Otto» в Німеччині і премію «Echo» як найкращій поп/рок співачці 1993 року[35].

У січні 1993 року компанія звукозапису Columbia Records з колишні робіт Тайлер випустила збірку «The Very Best of Bonnie Tyler». Тайлер вважала, що збірку випустили, щоб конкурувати з її тільки що записаною роботою[36]. Allmusic описав її як «визначне зібрання». «The Very Best of Bonnie Tyler» отримав платиновий сертифікат від BMVI[30].

Третій і останній альбом з лейблом Hansa Records, «Silhouette in Red», вийшов в жовтні 1993 року. Альбом мав менший за масштабами успіх у Європі, ніж попередні, хоча в Норвегії він усе ще отримав платинову сертифікацію[29]. Він мав настільки ж обмежений колектив авторів, як і альбом «Angel Heart», оскільки Болен написав 12 із 15-ти пісень. Останній трек, «You Will not See Me Cry», написав Лі Моріс у співавторстві з власним братом Тайлер — Полом Гопкінсом. Для альбому Тайлер також записала пісню Джо Кокера «You Are So Beautiful». У альбомах «Angel Heart» та «Silhouette in Red» Болен підписував авторство пісень псевдонімами «Стів Бенсон», «Дженніфер Блейк» та «Говард Г'юстон». AllMusic висловила думку, що артистки, які мали вплив на Тайлер (Дженіс Джоплін та Тіна Тернер) «часто просвічують на цьому рідкісному альбомі»[37]. Після випуску альбому Тайлер провела гастролі по Європі на його підтримку, під назвою «Silhouette in Red Tour». 1994 року Тайлер здобула премію «Goldene Europa» і виграла нагороду «Echo» за «Найкращий міжнародний жіночий вокал»[35].

У жовтні 1994 року Тайлер випустила заключну збірку з лейблом Hansa Records під назвою «Comeback: Single Collection '90-'94», яка містила сингл «Back Home». Ні збірка, ні сингл не мали успіхів у чартах. Allmusic оцінив збірку двома зірочками з п'яти[38]. Контракт Тайлер з Hansa Records збіг наприкінці року.

1995–1999: «Free Spirit» і «All in One Voice»

[ред. | ред. код]
Тайлер в Москві 6 травня 1997 року

Дітер Болен сприйняв вихід Тайлер з Hansa Records «дуже особисто», описуючи її наступний альбом як «один з найдорожчих провалів в історії „Eastwest Records“»[39]. Саме з EastWest вона записала альбом «Free Spirit», який отримав визнання критиків та став її першим релізом у США з моменту альбому «Hide Your Heart» 1988 року[40]. Над цією платівкою працювали такі плідні продюсери, як Девід Фостер та Умберто Гатіка, а також Джим Стейнмен. Нове возз'єднання Тайлер зі Стейнменом ознаменувалося випуском сингла «Making Love Out of Nothing at All», ця кавер-версія Тайлер мало не потрапила до топ-40 Великої Британії у січні 1996 року[41]. Сингл містив оперний вокал матері Тайлер у вступі до пісні[42].

«Free Spirit» вийшов у 1995 році в Європі під лейблом EastWest і в США під лейблом Atlantic Records. 1996 року вийшло перевидання альбому, з додаванням пісні «Limelight», яку олімпійська збірна Німеччини використовувала як свою офіційну пісню[43]. AllMusic стверджував, що «кілька пісень на цьому альбомі заслуговують на середню оцінку, але є кілька яскравих моментів, що мали б принести цій збірці, від такої енергійної співачки, набагато більше уваги, ніж той мінімум, який вона отримала»[40].

У 1997 році Тайлер повернулася до Німеччини, де записала сингл «He's the King» для німецького фільму «Король Санкт-Паулі», який увійшов до альбому «All in One Voice» 1998 року. Тайлер з'явилася у фільмі, виконуючи пісню в казино. Сингл вийшов в грудні 1997 року, він досяг 95 місця в Німеччині. На цьому успіх Тайлер закінчився, а альбом «All in One Voice» і його другий сингл «Heaven» взагалі не потрапив до чартів у жодній країні світу.

Також у 1998 році Тайлер записала пісню «Tyre Tracks and Broken Hearts» для концептуального альбому Ендрю Ллойда Веббера «Whistle Down The Wind», прем'єра якого відбулася у 1996 році. У наступному році Тайлер записала пісню «Is Anybody There?» для альбому Ріка Вейкмана «Return to the Centre of the Earth», який став продовженням альбому «Journey to the Centre of the Earth» (1974).

2000–2003: «Greatest Hits» і «Heart String»

[ред. | ред. код]
Карін Антонн і Тайлер, червень 2005 року

14 вересня 2001 року Тайлер випустила збірку «Greatest Hits», що містила сімнадцять треків. Альбом увійшов у UK Albums Chart під номером 18 і отримав срібну сертифікацію від Британської фонографічної індустрії (BPI) за продажі понад 60 000 примірників. «Greatest Hits» досяг топ-10 ще в п'ятьох європейських країнах.

У 2002 році Тайлер почала працювати над своїм тринадцятим студійним альбомом «Heart Strings», який створювався у зв'язку з пропозицією EMI до неї записати кавер-альбом з оркестром і гуртом Тайлер[36]. До альбому вона підібрала тринадцять пісень, серед яких були композиції таких виконавців як «U2», «The Beatles» і Брюс Спрінгстін. Аранжувальниками пісень стали композитори Нік Інгман і Карл Дженкінс, їхнє виконання взяв на себе Філармонічний оркестр міста Праги.

«Heart Strings» вийшов 18 березня 2003 року, після чого Тайлер дала тур по Німеччині на його підтримку. Альбом потрапив до європейських чартів, де досяг топ-50 у п'ятьох країнах. Також у 2003 році французька вокаліста Карін Антонн прислала Тайлер демо-запис, на якому Антонн співає пісню «Total Eclipse Of The Heart» з французьким аранжуванням під назвою «Si demain...» та попросила виконати дует з нею. Тайлер погодилася, і трек вийшов у грудні 2003 року. Він посів перше місце у Франції, утримуючи першу позицію протягом десяти тижнів, а також в Бельгії та Польщі, продажі склали понад 500 000 копій у Франції[44][45]. Успіх сингла вважався поверненням Тайлер до чартів Франції, переважна більшість відгуків від музичних критиків були схвальними[46][47].

2004–2005: «Simply Believe» і «Wings»

[ред. | ред. код]

У квітні 2004 року вийшов чотирнадцятий студійний альбом Тайлер «Simply Believe». Він мав сім нових пісень, решта треків являли собою перезаписи і кавер-версії. Пісню «It's a Heartache» виконали в новому дуеті з Карін Антонн. Вона вийшла як сингл та досягла 12-го місця у Франції[44]. Тайлер стала співавтором заголовного треку альбому і двох додаткових пісень з продюсером Жаном Лахсеном. «Simply Believe» провів 23 тижні у французькому чарті альбомів, де досяг 18-го місця.

Навесні 2005 року Тайлер випустила свій п'ятнадцятий студійний альбом «Wings», записаний у Парижі. Він містив дванадцять нових пісень, дві з яких також були записані французькою мовою, а також нові версії пісень «Total Eclipse Of The Heart» і «It's A Heartache»[48]. Тайлер рекламувала альбом своїм великим турне по Європі, включаючи телевізійний виступ на Міжнародному фестивалі пісні в польському Сопоті, а також записала концерти в паризькому театрі «La Cigale» й на фестивалі «Fiestas del Pilar» у Сарагосі (Іспанія). Кадри з усіх трьох її концертів з'явилися на концертному DVD «Bonnie on Tour», яке вийшло у 2006 році. У Великій Британії «Wings» вийшов у 2006 році під назвою «Celebrate». 2005 року Тайлер за життєві досягнення також отримала німецьку міжнародну премію «Штайгер»[49].

2006–2011: «From the Heart: Greatest Hits» і «Best of 3 CD»

[ред. | ред. код]
Тайлер у 2009 році

У 2006 році Тайлер уперше за багато років з'явилася на американському телебаченні, виконавши пісню «Total Eclipse of the Heart» у супроводі акторки Люсі Лоулес в програмі «Celebrity Duets»[50]. Наступного року вона записала нову версію «Total Eclipse Of The Heart» з панк-гуртом «BabyPinkStar» і випустила збірку «From the Heart: Greatest Hits», яка досягла другого місця в Ірландії і 31-го у Великій Британії[51][52][41].

У квітні 2009 року Тайлер приєдналася до запису валлійського чоловічого хору «Only Men Aloud!» під час їхнього турне по Великій Британії, виконавши «Total Eclipse of the Heart». Вони записали цю пісню для свого другого студійного альбому «Band of Brothers», який вийшов у жовтні[53]. Того ж року вона записала заголовну пісню для нового мюзиклу «Cappuccino Girls» Мела Поупа і виконала її на прем'єрі у Великому театрі Суонсі[54]. У тому ж році Тайлер також зіграла камео в серіалі «Hollyoaks Later», співаючи пісню «Hold Out for the Hero» упродовж сцени сну з персонажем Кармель Макквін (акторка Джемма Мерна)[53].

У 2010 році Тайлер з'явилася в телевізійній рекламі MasterCard, де заспівала пародію на «Total Eclipse of the Heart»[55]. Того ж року вона випустила сингл «Something Going On з кантрі-співаком Вейном Ворнером і нову версію пісні «Making Love (Out of Nothing At All)» з Меттом Петріном в липні і серпні відповідно. У жовтні вона гастролювала з Робіном Гіббом в Австралії й Новій Зеландії[56].

У 2011 році Тайлер з'явилася на шведському телешоу, «Kvällen är din» («Вечір ваш»), де заспівала «Total Eclipse of the Heart» зі шведським співаком Нікласом Паулстрьомом. Тайлер також виконала пісню «It's a Heartache»[57]. Вона також з'явилася як гість у музичному відео «Newport (Ymerodraeth State of Mind)», пародії на пісню Jay-Z і Аліші Кіз «Empire State of Mind» для Comic Relief — благодійної організації BBC. Того ж року Тайлер здобула нагороду на BMI London Awards за «It's a Heartache», що принесла їй понад 3 мільйони прокручувань на телебаченні та радіо США з часу першого запису у 1977 році[58]. 2011 року вона також з'явилася на українській версії «X-Фактор» як одна з трьох британських гостей, поряд з Кайлі Міноуг і Шер Ллойд. Вона виконала «It's a Heartache», «Total Eclipse of the Heart» і «Holding Out for a Hero». У грудні 2011 року портрет Тайлер, який написав художник Рольф Гарріс, що належав Кеті Сімс, оцінили у 50 000 фунтів на аукціоні «Antiques Roadshow», який проводила BBC[59].

У вересні 2011 року Тайлер випустила нову збірку під назвою «Best of 3 CD», яка посіла 36 місце у чартах Франції[60]. До альбому увійшла кавер-версія пісні «Eternal Flame гурту «The Bangles», яку вона записала у дуеті з Лаурою Зен французькою та англійською мовами й випустила як сингл[61].

2012–2014: «Rocks and Honey» і Пісенний конкурс «Євробачення»

[ред. | ред. код]
Тайлер на «Євробаченні» 2013 року

На початку 2012 року Тайлер почала працювати над своїм останнім альбомом «Rocks and Honey» («Камені і мед»). У пошуках матеріалу для альбому вона вирушила до Нашвілла (штат Теннессі). Продюсером альбому був Девід Гафф, а записали його на студії «Blackbird» в Нешвіллі. Ще до виходу альбому Тайлер надіслала його на відгук до BBC. Коли на BBC почули третій трек «Believe in Me», то попросили Тайлер представляти Велику Британію з піснею на Пісенному конкурсі «Євробачення» 2013 року. Хоча вона спочатку відмовлялася, але потім погодилася і назвала «Євробачення» «великою рекламою мого альбому»[62].

Тайлер оголосили учасником від Великої Британії 7 березня 2013 року. Цю подію зустріли зі змішаною реакцією[63][64][65]. «Believe in Me» вийшла 13 березня та досягла 93-го місця у Великій Британії[66]. 18 травня як член «великої п'ятірки» Велика Британія автоматично кваліфікувалася на головний фінал «Євробачення»[67]. Тайлер фінішувала на 19 місці з 23 очками. Реагуючи на результати, вона сказала: «Я зробила все, що могла, з відмінною піснею», додавши: «Я така рада і щаслива, що зробила це, тому що це був неймовірний досвід. Це було схоже на премію „Греммі“ знову і знову»[68].

Після пісенного конкурсу «Євробачення» Тайлер стала першою з представників Великої Британії, яка здобула премію «Радіо Євробачення». Вона отримала нагороди за найкращу пісню і як найкраща співачка[69].

«Rocks and Honey» вийшов 6 травня 2013 року у Великій Британії, він досяг 52-го місця в UK Albums Chart. Альбом отримав свою назву через контраст між голосами Тайлер і Вінса Гілла в їхньому дуеті «What You Need from Me», як між «каменем і медом». «This Is Gonna Hurt» і «Love Is the Knife» вийшли як другий і третій сингли в серпні й вересні 2013 року відповідно, хоча жодна з пісень не потрапила до чартів.

У 2014 році Тайлер випустила пісню «Miserere» на альбомі Рідіана Робертса «One Day like This», і пісню «Fortune» на альбомі Спайка «100% Pure Frankie Miller»[70][71].

2015–сучасність: «Between the Earth and the Stars» і «The Best Is Yet to Come»

[ред. | ред. код]
Тайлер у 2016 році.

У червні 2015 року Тайлер з'явилася на «Die schönsten Disney Songs aller Zeiten», одноразовому телевізійному святі популярних пісень «Діснея» в Німеччині. На святі вона виконала пісню «Circle of Life» з мультфільму «Король Лев»[72]. У вересні 2015 року Тайлер виконала «Total Eclipse Of The Heart» і «Hold Out for A Hero» у телесеріалі «Час найкращий з усіх» з Нілом Патріком Гаррісом, Ніколь Шерзінгер та Алеком Болдвіном[73].

У 2016 році Тайлер з'явилася на альбомі Френкі Міллера «Double Take». Під час своїх гастролів «Greatest Hits Tour» 2016 року в Німеччині вона оголосила про свої плани поїхати до Нешвілла, щоб записати новий альбом з продюсером Джоном Картером Кешем[74]. Тайлер пізніше розповіла німецькій газеті «Westdeutsche Zeitung», що замість цього вона вирішила працювати з австралійським продюсером Девідом Маккеєм, з яким раніше записувалася у 1970-х роках[75].

У березні 2017 року Тайлер випустила новий сингл під назвою «Love's Holding On» з німецьким метал-гуртом «Axel Rudi Pell»[76].

У серпні 2017 року Тайлер виконала «Total Eclipse Of The Heart» на борту круїзного корабля MS Oasis Of The Seas з американським танцювальним рок-гуртом «DNCE», щоб відзначити сонячне затемнення 21 серпня 2017 року[77]. Пісня отримала додаткових 31 000 онлайн-завантажень, що дозволило їй потрапити на 13-те місце в чарті Billboard Digital Songs[78]. У листопаді вона випустила нову збірку під назвою «Remixes and Rarities». В альбомі дебютували численні треки з її бек-каталогу, які раніше не випускалися на CD[79].

У березні 2018 року Тайлер вирушила в 22-денний тур по Німеччині та Австрії, щоб відсвяткувати 40-річчя пісні «It's a Heartache», за підтримки ізраїльського співака Шаррона Леві[80].

У лютому 2019 року Тайлер випустила пісню «Hold On», як головний сингл її сімнадцятого студійного альбому «Between the Earth and the Stars».[81] Спродюсований Девідом Маккєєм, альбом містить дуети з Родом Стюартом, Френсісом Россі і Кліфом Річардом, а також пісні, написані Баррі Гіббом і Емі Водж, серед інших.

«Between the Earth and the Stars» вийшов в березні 2019 року. Він досяг 34-го місця в британському чарті і потрапив у «топ-40» в Австрії, Німеччині та Швейцарії. 12 квітня альбом вийшов в цифровому форматі в США і Канаді, але пізніше його зняли з ринку і нині[коли?] він зареєстрований для випуску 25 грудня 2025 року.[82]

У квітні, на підтримку альбому, Тайлер почала своє 23-денне турне Європою.[83] Її виступу в Admiralspalast (Берлін) і L'Olympia (Париж) були записані для концертного альбому, випуск якого запланований на 2020 рік.[84] У листопаді 2019 року Тайлер виступила як гість на концерті Бена Цукера в Mercedes-Benz Arena, (Берлін), виконавши пісню «It's A Heartache». Дует Тайлер з Цукером потрапив до її концертного альбому «Wer Sagt das?! Zugabe!», що вийшов у травні 2020 року.[85]

У серпні 2019 року «Cherry Red Records» випустила бокс-сет «The RCA Years», до якого увійшли перші чотири студійні альбоми Тайлер. Журнал «Classic Pop» описав бокс-сет «ретельно досліджений 4CD-набір».[86]

Тайлер, кадр з відеокліпу до пісні «Believe in Me» (2013)

У грудні 2019 року Тайлер випустила нову версію своєї пісні «Streets of Stone» 2005 року для The World's Big Sleep Out, міжнародної благодійної акції для бездомних.[87] 14 грудня 2019 року співачка виступила на Concerto di Natale у Ватикані в присутності Папи Римського Франциска.[88]

У березні 2020 року Тайлер оголосила, що її вісімнадцятий студійний альбом, «The Best Is Yet to Come», завершений.[84] Дату його випуску перенесли на зиму 2021 року через пандемію COVID-19, альбом вийшов 26 лютого.[89] У травні Тайлер випустила пісню «Through Thick and Thin (i'll Stand by You)» з Лоррейн Кросбі як благодійний сингл на корість благодійної організації Teenage Cancer Trust. Сингл посів 64 позицію в британському чарті інтернет-завантажень.[90]

2 вересня 2022 року Тайлер і Майк Бетт випустили свій дует «Into the Sunset» у вигляді цифрового синглу. Спочатку трек вийшов як саундтрек до мультсеріалу «Камінь сновидінь» у 1990 році.[91] У жовтні 2022 року Тайлер виконала «Total Eclipse of the Heart» наживо з акторським складом фільму «Танець вампірів» у Штутгарті, щоб відзначити 25-річчя мюзиклу.[92]

У листопаді 2022 року Тайлер вирушила у свій перший тур Південною Америкою з вісьмома концертами в Бразилії та одним концертом в Уругваї.[93] У розмові виданню «El País» Тайлер заявила, що сподівається випустити ще один студійний альбом 2023 року.[94]

Артистизм

[ред. | ред. код]

Вплив

[ред. | ред. код]

Тайлер народилася в музичній сім'ї, вона виросла, слухаючи різні музичні жанри[95]. Одним з найбільш ранніх музичних спогадів Тайлер стало те, як її мати в родинному домі співала оперну музику. Тайлер відвідувала церкву, поки їй не виповнилося шістнадцять років. Її першим виступом став спів у церкві англіканського гімну «All Things Bright and Beautiful»[96]. Крім того, на неї вплинула музика Елвіса Преслі, Френка Сінатри, «The Beatles» та інших гуртів 1960-х років через музичні смаки її братів і сестер[95]. Першим виступом, який Тайлер побачила наживо, став спів Френкі Міллера. Згодом вона записала з ним дуети[97].

В юному віці на Тайлер найбільш вплинули Дженіс Джоплін та Тіна Тернер. Своєю улюбленою піснею вона називає «River Deep — Mountain High»[95]. Іншими артистами, які вплинули на Тайлер в її молодості, є Арета Франклін, Вілсон Пікетт, Міт Лоф, Джо Кокер, Дасті Спрингфілд і Томмі Стіл[95][36]. Вона також висловлювала захоплення сучасними артистами, такими як «Guns N' Roses», Анастейша, Тоні Брекстон, Даффі та Eminem[95][98][36][99]. Тайлер також висловила зацікавленість у співпраці з Адель, яку вона називає «великою авторкою пісень, співачкою та виконавицею»[100].

Вокальний стиль

[ред. | ред. код]
Тайлер і Метт Петрін на концерті 2006 року

Музика Тайлер містить елементи кантрі, року, попу, блюзу та кельтської музики. Її хрипкий голос порівнювали з Родом Стюартом та Кім Карнз. Він був побічним наслідком операції на голосових зв'язках у 1970-х. Її іноді навіть називали «жіночим Родом Стюартом», а після співпраці з Джимом Стейнменом «жіночим Міт Лоуфом»[40][101][102]. Невдовзі після операції, коли Тайлер записувала другий альбом «Natural Force», студійний гурт хвалив її змінений голос[103]. Критики з AllMusic описували голос Тайлер як «непідробний», «чудово жорсткий» та як «ефективний інструмент», що привернув увагу її перших менеджерів Ронні Скотта та Стіва Вулфа[48][104][105].

У критичному огляді альбому «Rocks and Honey» OMH Media описали вокал Тайлер як «хороший тільки для одного — репету щодуху похмурої лірики», натякаючи на те, що вона звучить як пізній Джонні Кеш, коли намагається «стримати [свій голос]»[106]. Порівнюючи її сучасний голос, The Yorkshire Times писали, що вокальні партії Тайлер «усе ще мають те, що змушує ваше серце щеміти»[107]. Джим Стейнмен розповідав журналу People, що написав «Total Eclipse of the Heart» спеціально щоб «вповні розкрити голос [Тайлер]»[108]. AllMusic говорили, що голос Тайлер «створює цілковите враження "відчайдушного прагнення любові", що якнайкраще відповідає романтичній ліриці»[104].

Написання пісень

[ред. | ред. код]

Хоча написання пісень ніколи не було значною частиною кар'єри Тайлер, вона є співавторкою кількох Б-сторін синглів й інших треків. Пісню «Gonna Get Better» на Б-стороні японського синглу «Sayonara Tokyo» 1980 року вона написана разом зі своїм братом Полом Гопкінсом[109].

У 2001 році у співавторстві з Гері Пікфордом-Гопкінсом співачка написала чотири пісні для його альбому «GPH» і заспівала з ним дуетом на треку «Loving You Means Leaving You»[110] Тайлер також брала участь у написанні декількох треків для свого альбому «Wings» 2005 року, включаючи сингли «Louise» і «Celebrate».[111].

Філантропія

[ред. | ред. код]
Тайлер в Москві у 2013 році

Тайлер брала участь у низці благодійних супергуртів, до яких залучалися легенди світу музики. 1986 року вона співала у синглі «Анти-героїн»-проєкту «It's a Live-In World». Виручені кошти було передано благодійній організації Phoenix House Charities, яка фінансувала центри боротьби з героїновою залежністю у Великій Британії.[112] У 1987 році внесла свій вокал в останній приспів синглу «Let It Be» гурту «The Beatles» у складі британсько-американського колективу «Ferry Aid». Виручені кошти було передано до благодійної організації, що підтримувала жертв катастрофи в бельгійському порті Зебрюгге, де затонув паром. Сингл продали накладом понад 500 000 копій у Великій Британії, де він очолював чарти протягом трьох тижнів. 1990 року Тайлер приєдналася до колективу «Rock Against Repatriation», щоб записати кавер на пісню «Sailing». Це була пісня протесту у відповідь на репатріацію в'єтнамських човнярів, які втекли до Гонконгу.[113] Сингл посів 89 сходинку у британському чарті.[114]

З 1990-х років Тайлер опікується Дитячим терапевтичним центром Бобата в Кардіффі, Уельс, який надає допомогу дітям з церебральним паралічем. 2013 року вона провела кампанію за призначення Бобату на премії Pride of Britain Awards.[115] Тайлер також є послом дитячої лікарні Ноїв ковчег в Уельсі.[116] У січні 2005 року Тайлер виступив на благодійному концерті «Rock for Asia» в Інгольштадті, Німеччина, зібравши кошти для жертв землетрусу та цунамі в Індійському океані 2004 року. Захід було записано і він вийшов на DVD.[117] Вона також фігурує на благодійному альбомі 2007 року під назвою «Over the Rainbow». Захід показали у британському телесеріалі «Challenge Anneka», в якому ведуча Аннека Райз поставила перед собою завдання зібрати тринадцатитрекову збірку пісень з мюзиклів за п'ять днів і організувати рекламний концерт для випуску компакт-диску. Вторговані кошти пішли на Благодійний фонд допомоги дітям-інвалідам «Чейз Траст». Для цього альбому Тайлер вибрала пісню «I Don't Know How to Love Him» з одного з її улюблених мюзиклів «Ісус Христос — суперзірка»[118].

1 листопада 2009 року Тайлер приєдналася до артистів, разом з Джоссом Стоуном, гуртами «Escala» та «Bananarama», у благодійному концерті на підтримку досліджень раку молочної залози. Концерт провели у Royal Albert Hall, щоб зібрати кошти для організації Pinktober[119]. В наступному році Тайлер виступила гедлайнером на новозеландському благодійному вар'єте разом з Лео Сеєром[120][121].

У листопаді 2012 року Тайлер пожертвувала джинсову куртку з діамантами, щоб допомогти зібрати кошти для зниклої на той час п'ятирічної Ейпріл Джонс[122]. 2013 року на благодійний заклик BBC допомоги нужденним дітям — «Children In Need» Тайлер перезаписала пісню «Holding Out for A Hero» для двох рекламних роликів під девізом «Будь героєм» («Be A Hero»), щоб заохотити громадськість до кампанії зі збору коштів[123]. Окрім цього, 2012 року в Португалії Тайлер назвали покровителькою заснованої в районі Гіа Благодійної асоціації для тварин (AAG), яка допомагає пораненим, голодним і нещасним вуличним тваринам через програми підгодівлі та ветеринарної допомоги[124]. 2014 року вона підтримала кампанію Британського союзу за скасування вівісекції (BUAV), яка передбачала, що тварини, які перебувають у випробувальних лабораторіях, мають обов'язково бути повернені додому[125]. 2020 року Тайлер брала участь у виконанні кавера до пісні «Don't Answer Me» колективу «The Alan Parsons Project», щоб зібрати кошти для Бергамо, італійського міста, яке сильно постраждало від спалаху пандемії COVID-19.[126]

Особисте життя

[ред. | ред. код]
«Якби навіть перед моїм будинком стояв сам принц Чарльз, я б так і протримала його перед дверима, поки б не нафарбувалася»

Бонні Тайлер[127]

«Я ніколи не виходила з моди. Знаєте, чому? Тому що я ніколи її не шукала. Коли її не шукаєш, вона завжди з тобою.»

Бонні Тайлер[128]

Тайлер у 2001 році

14 липня 1973 року Тайлер вийшла заміж за девелопера нерухомості та дзюдоїста, учасника Олімпійських ігор 1972 року Роберта Саллівана. У них немає дітей, у Тайлер трапився викидень, коли їй було 39 років[129].

Починаючи з 1988 року Тайлер і її чоловік володіють будинком з п'ятьма спальнями в Алгарве (Албуфейра в Португалії)[130]. Наприкінці 1970-х років Тайлер записала там один зі своїх альбомів, пара проводить там кращу частину року[131]. 2005 року Тайлер знялася в Алгарве для польського розважального телевізійного шоу «Zacisze gwiazd», в якому досліджуються будинки акторів та музикантів[132].

Тайлер і Салліван інвестують у нерухомість. В інтерв'ю 1999 року вони повідомили, що володіють сільськогосподарськими угіддями в Португалії та в Новій Зеландії, 22 будинками у Беркширі та Лондоні і 65 стайнями, які пропонують послуги кінного пансіонату[133][134]. В інтерв'ю 2013 року Тайлер заявила, що ферму в Новій Зеландії вони перетворили на молочну ферму через дванадцять років після того, як придбали землю. У цьому ж інтерв'ю вона також заявила, що вона і Салліван також володіють кар'єром[135].

Дискографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Дискографія Бонні Тайлер

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]
  1. The World Starts Tonight (1977)
  2. Natural Force (1978)
  3. Diamond Cut (1979)
  4. Goodbye to the Island (1981)
  5. Faster Than the Speed of Night (1983)
  6. Secret Dreams and Forbidden Fire (1986)
  7. Hide Your Heart (1988) також знаний як Notes From America (1988)
  8. Bitterblue (1991)
  9. Angel Heart (1992)
  10. Silhouette in Red (1993)
  11. Free Spirit (1995)
  12. All in One Voice (1999)
  13. Heart Strings (2003) також знаний як Heart & Soul (2002)
  14. Simply Believe (2004)
  15. Wings (2005) також знаний як Celebrate (2006)
  16. Rocks and Honey (2013)
  17. Between the Earth and the Stars (2019)
  18. The Best Is Yet to Come (2021)

Гурт

[ред. | ред. код]

Концертний склад Бонні Тайлер:[136]

  • Кіт Атак — гітара
  • Метт Прайор — гітара
  • Ед Пул — бас-гітара
  • Джон Янг — клавішні
  • Грем Рольф — ударні

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список нагород і номінацій Бонні Тайлер
Бонні Тайлер на Алеї слави парку Бад-Кроцінгена

Продажі «Total Eclipse of the Heart» і «It's Heartache» оцінюються у понад 6 мільйонів екземплярів кожний, вони є одними з найпродаваніших синглів всіх часів[137][138].

Тайлер у 1976 році зробила прорив з синглом «Lost in France», який призвів її до номінації Brit Awards на кращий британський жіночий дебют 1977 року. У 1980-х роках вона отримала номінації ще на дві Brit Awards, і три премії Греммі[139]. 2013 року її нагородили Золотим значком Британської академії піснярів, композиторів і авторів (BASCA)[140].

У 1979 році Тайлер виграла 10-й Всесвітній фестиваль популярної пісні з піснею «Sitting on The Edge Of The Ocean», представляючи Велику Британію. 2013 року Тайлер також стала першим і єдиним представником Великої Британії, лауреатом премії «Радіо Євробачення»[141]. Вона також стала однією з перших західних артисток, які гастролювали в Радянському Союзі[142].

На додаток до її музичних нагород, Тайлер отримала місцеві нагороди в Уельсі; у тому числі названа почесною громадянкою Ніт-Порт-Толбота у 2011 році, і отримала почесний ступінь та докторантуру Університету Суонсі у 2013 році[143]. Вона також є почесним членом Королівського валлійського коледжу музики і драми[144]. 2016 року її удостоїли відзнаки Лорда-мера Суонсі За заслуги перед музикою[145].

У 2022 році під час церемонії нагродження в рамках святкування дня народження Єлизавети II Тайлер нагродили Орденом Британської імперії (MBE) за заслуги перед музикою.[146]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bonnie Tyler to represent United Kingdom. Eurovision.tv. 7 березня 2013. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  2. ↑ Lewis, Roz (17 листопада 2012). Bonnie Tyler: My family values. The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  3. ↑ Bruce, Ken; Tyler, Bonnie (13 вересня 2013). Bonnie Tyler - Tracks of My Years. London: BBC. Подія сталася на 06:32. Процитовано 26 серпня 2018. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 30 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Singing roots to Total Eclipse. BBC News. BBC. 23 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  5. ↑ Saner, Emine (13 травня 2013). Bonnie Tyler: 'I'm not part of the 80s, I'm part of now'. The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  6. ↑ Bonnie Tyler: 'Forget being a star - do it for the love of it'. The Guardian. Guardian Media Group. 10 травня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  7. ↑ Bonnie Tyler biography. BBC. 17 листопада 2008. Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  8. ↑ BBC - Bonnie Tyler biography. www.bbc.co.uk (брит.). Архів оригіналу за 16 вересня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  9. ↑ McLaren, James (5 червня 2012). Talent show top five. BBC. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  10. ↑ а б Hendricks, Phil (2009). Album notes for The World Starts Tonight, p. 2. London: Cherry Red Records.
  11. ↑ а б в Bonnie Tyler – Full Official Charts History. Official Charts Company. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 26 серпня 2018.
  12. ↑ Peter Powell, Top of the Pops, BBC — BBC1, London, 31 березня 1977. Процитовано 8 січня 2015
  13. ↑ Bonnie Tyler – The World Starts Tonight. Swedishcharts.com. Hung Medien. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 26 серпня 2018.
  14. ↑ Bonnie Tyler – It's a Heartache. billboard.com. Hung Medien. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  15. ↑ American certifications – Tyler, Bonnie. GOLD & PLATINUM. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2015.
  16. ↑ Mureika, Tomas. Bonnie Tyler – Diamond Cut Album Review. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  17. ↑ а б в г Hendriks, Phil (2009). «Diamond Cut.» In Diamond Cut (pp. 3–13) [CD booklet]. London: Cherry Red Records.
  18. ↑ Married Men – Bonnie Tyler. Official Charts Company. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  19. ↑ а б Hendriks, Phil (2009). «Goodbye to the Island.» In Goodbye to the Island (pp. 3–13) [CD booklet]. London: Cherry Red Records.
  20. ↑ Guarisco, Donald A. Bonnie Tyler – Faster Than The Speed of Night Album Review. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  21. ↑ Hilburn, Robert (23 лютого 1985). Here's one critic's picks for Grammys. Ottawa Citizen. Canwest. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 26 серпня 2018.
  22. ↑ Ford, Tom (12 червня 1986). Recordings – Reviews by Blade Staff Writers. Toledo Blade. Block Communications. Процитовано 26 серпня 2018.
  23. ↑ Child, Curtis (15 серпня 2013). Desmond Child Special. YouTube. Google Inc. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 січня 2014.
  24. ↑ а б The 26th Reading Rock Festival. Richfield Avenue. August 26-28th 1988. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  25. ↑ Bohlen, Bonnie. Oder: Keiner singt geiler als die Tyler, p. 204.
  26. ↑ а б Bonnie Tyler – Bitterblue. AllMusic. All Media Network. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  27. ↑ Billboard Vol. 104. Nielsen Business Media, Inc. 1992. с. 102. ISSN 0006-2510.
  28. ↑ Bonnie Tyler to represent United Kingdom. eurovision.tv. 15 лютого 1992. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  29. ↑ а б в Norwegian certifications – Bonnie Tyler (Норвезька) . IFPI Норвегія. Процитовано 26 серпня 2018.
  30. ↑ а б в Gold-/Platin-Datenbank (Bonnie Tyler) (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie. Процитовано 26 серпня 2018.
  31. ↑ а б Austrian certifications – Bonnie Tyler (Німецька) . IFPI Австрія. Процитовано 26 серпня 2018.
  32. ↑ Guld- och Platinacertifikat − År 1987−1998 (PDF) (Шведська) . IFPI Швеція. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2011. Процитовано 26 серпня 2018.
  33. ↑ а б The Official Swiss Charts and Music Community: Awards (Bonnie Tyler). IFPI Switzerland. Hung Medien. Процитовано 26 серпня 2018.
  34. ↑ Norwegiancharts.com – Bonnie Tyler – Fools Lullaby [Архівовано 11 листопада 2017 у Wayback Machine.]". VG-lista. Процитовано 26 серпня 2018.
  35. ↑ а б Roxburgh, Gordon (7 березня 2013). Bonnie Tyler to represent United Kingdom. European Broadcasting Union. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 26 серпня 2018.
  36. ↑ а б в г Champion, Edward (12 вересня 2008). The Bat Segundo Show: Bonnie Tyler. The Bat Segundo Show. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  37. ↑ Dillon, Charlotte. Bonnie Tyler – Sihouette in Red Album Review. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  38. ↑ Bonnie Tyler – Comeback: Single Collection '90-'94 Album Review. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  39. ↑ Bohlen, Bonnie. Oder: Keiner singt geiler als die Tyler, p. 205.
  40. ↑ а б в Promis, Jose F. Bonnie Tyler – Free Spirit Album Review. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 26 серпня 2013.
  41. ↑ а б Bonnie Tyler UK Singles & Albums chart. Official Charts Company. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  42. ↑ "Free Spirit" (1995) CD booklet, Atlantic Records.
  43. ↑ The history of The Alan Parsons Project – 1996 [Архівовано 3 листопада 2011 у Wayback Machine.], The Alan Parsons Project official website.
  44. ↑ а б Bonnie Tyler European single charts. Hit Parade. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  45. ↑ Certifications Singles Platine – année 2004 (French) . Syndicat National de l'Édition Phonographique. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 26 серпня 2018.
  46. ↑ Platine (French) . Березень 2004: 73.
  47. ↑ Vannier, Christophe (26 лютого 2004). Kareen Antonn et Bonnie Tyler au sommet (French) . Music Actu. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  48. ↑ а б Mureika, Tomas. Wings review. AllMusic. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  49. ↑ Bonnie Tyler in pictures. The Daily Telegraph. Telegraph Media Group. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  50. ↑ Lucy Lawless and Bonnie Tyler. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 26 серпня 2018. [Архівовано 2015-04-19 у Wayback Machine.]
  51. ↑ Total Eclipse of the Heart - EP by BabyPinkStar vs. Bonnie Tyler. iTunes Store. Apple, Inc. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  52. ↑ Ireland Albums Top 75 [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.], week Thursday 22 March 2007. Процитовано 26 серпня 2018
  53. ↑ а б Singing roots to Total Eclipse. British Broadcasting Corporation. 23 вересня 2009. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  54. ↑ Famous faces in south west Wales. BBC News. 22 січня 2010. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  55. ↑ Benedictus, Leo (21 квітня 2010). A word on our sponsors: Total eclipse of the card. The Guardian. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  56. ↑ Sweetman, Simon (26 серпня 2018). Gig review: Bonnie Tyler in Wellington. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 24 травня 2014. Процитовано 26 липня 2013.
  57. ↑ Niklas Paulström överraskades - sjöng med Bonnie Tyler i tv [Архівовано 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] expressen.se TV4 Play. Процитовано 26 серпня 2018
  58. ↑ BMI London Awards: Press Release and Winners List [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] bmi.com Процитовано 26 серпня 2018
  59. ↑ Bonnie Tyler by Rolf Harris – a £50,000 painting is found [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.], The Telegraph newspaper, 3 December 2011 Процитовано 26 серпня 2018
  60. ↑ Bonnie Tyler European album charts. Hit Parade. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  61. ↑ Bonnie Tyler est de retour : elle reprend le hit "Eternal Flame" [Bonnie Tyler is back: it takes the hit "Eternal Flame"] (French) . Pure Charts. 29 серпня 2011. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  62. ↑ MacAuley, Fred; Tyler, Bonnie (7 травня 2013). Bonnie Tyler: Celebrity Interview. London: BBC. Подія сталася на 02:02. Процитовано 26 серпня 2018. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 грудня 2018. Процитовано 30 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  63. ↑ Reviews – Bonnie Tyler – Believe in Me. UKMIX. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  64. ↑ Gripper, Ann (19 квітня 2013). Eurovision 2013 preview: Is UK entry by Bonnie Tyler Believe In Me a song contest winner?. Daily Mirror. DMG Media. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  65. ↑ Copsey, Robert (17 травня 2013). Bonnie Tyler: 'Believe In Me' – Single review. Digital Spy. Hearst Magazines UK. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  66. ↑ Lane, Dan. Bonnie Tyler beats Denmark in Eurovision chart race. Official Charts Company. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  67. ↑ Royston, Benny. The Big Five’s Karma: The Eurovision 2017 parody that explains why Italy could still lose. Metro.co.uk. Metro. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  68. ↑ Siddique, Haroon (19 травня 2013). Eurovision performance was best I could do, says Bonnie Tyler. The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  69. ↑ Mourinho, Daniel (1 липня 2013). Bonnie Tyler receives ESC Radio Award trophies. Eurovision Song Contest Radio. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  70. ↑ One Day Like This – Rhydian Roberts. Rhydian Roberts Official. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  71. ↑ Deville, Louella (26 серпня 2018). Spike – 100% Pure Frankie Miller. PlanetMosh. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  72. ↑ Die schönsten Disney Songs aller Zeiten präsentiert von Oliver Geissen. Die schönsten Disney Songs aller Zeiten. 19 червня 2015. RTL.
  73. ↑ Neil Patrick Harris explains how he plans to improve Best Time Ever. Entertainment Weekly. Time Inc. 22 вересня 2015. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  74. ↑ Williams, Kathryn (29 жовтня 2016). Bonnie Tyler is recording a new album with Johnny Cash's son. Wales Online. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2018.
  75. ↑ Bonnie Tyler spielt Hits in speziellen Versionen. Westdeutsche Zeitung (German) . 12 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  76. ↑ Axel Rudi Pell's 'The Ballads V' to Include Guest Appearance by Bonnie Tyler. Blabbermouth.net. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  77. ↑ Bruner, Raisa (16 серпня 2017). Bonnie Tyler Will Sing ‘Total Eclipse of the Heart’ During the Actual Eclipse. Time. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  78. ↑ Rutherford, Kevin (30 серпня 2017). Bonnie Tyler Leads Post-Eclipse Sales, Streaming Gains. Billboard. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 26 серпня 2018.
  79. ↑ Jones, Alan (17 листопада 2017). Reissues (Nov 17): Various 90s, Bonnie Tyler, Phil Seymour. Music Week. Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  80. ↑ Neusser, Frank (12 березня 2018). "40 Years – It’s a heartache-Tour" Drei Generationen feiern Bonnie Tyler in Köln. Express. Процитовано 26 серпня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  81. ↑ Papadatos, Markos (14 лютого 2019). Review: Bonnie Tyler rocks on new song 'Hold On,' to release new album. digitaljournal.com. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  82. ↑ Between the Earth and the Stars by Bonnie Tyler. iTunes Store. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  83. ↑ Payne, Helen (15 березня 2019). Bonnie Tyler Announces First London Show in Four Years. stereoboard.com. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  84. ↑ а б O'Connor, Rory (4 березня 2020). Bonnie Tyler wants Sir Tom Jones collaboration as singer confirms new album. mygoldmusic.co.uk. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  85. ↑ Ben Zucker: MDR sendet Doku und Konzert des Shooting-Stars am Samstag. blick.de (German) . 15 травня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  86. ↑ Earls, John (Жовтень, 2019). Review: Bonnie Tyler – The RCA Years. Classic Pop. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  87. ↑ Walker, Emily (2 грудня 2019). Bonnie Tyler records song ahead of homeless sleep out at Hove Lagoon. The Argus. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  88. ↑ Benson, Nick (21 жовтня 2019). Susan Boyle, Lionel Richie and Bonnie Tyler to sing at Vatican. The Universe. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020. [Архівовано 2020-05-18 у Wayback Machine.]
  89. ↑ Roger Daltrey calls for ‘vital lifeline’ as he launches charity cancer single. gazetteseries.co.uk. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
  90. ↑ Official Singles Downloads Chart Top 100 - 22 May 2020 - 28 May 2020. Official Charts Company. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  91. ↑ Mike Batt & Bonnie Tyler release "Lost" single 'Into The Sunset' out now. rocknloadmag.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
  92. ↑ Klein, Martina (14 жовтня 2022). Musical "Tanz der Vampire" wird 25 - Stuttgart feiert Jubiläum. Südwestrundfunk (нім.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2022. [Архівовано 2022-10-17 у Wayback Machine.]
  93. ↑ Borges, Caroline (6 листопада 2022). Bonnie Tyler começa turnê no Brasil por SC, relembra clássicos e esbanja vitalidade aos 71 anos. g1 (порт.). Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 7 листопада 2022.
  94. ↑ Lauber, Nicolás (6 листопада 2022). Bonnie Tyler con El País antes de llegar a Uruguay: "Espero que estén listos para rockear". El País (ісп.). Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 7 листопада 2022.
  95. ↑ а б в г д Bruce, Ken (13 вересня 2013). Bonnie Tyler - Tracks of My Years. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  96. ↑ Singing roots to Total Eclipse. British Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  97. ↑ Interviu Exclusiv Cu Bonnie Tyler (Romanian) . andreipartos.ro. 15 листопада 2014. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  98. ↑ EMS Music / Locomotive Music, Rock For Asia – Das Charity-Konzert Open Air 2005 DVD (2006).
  99. ↑ Brown, Mick. 2001 radio interview. Capital Gold. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 26 серпня 2018.
  100. ↑ Raubenheimer, Graeme (17 серпня 2013). Tyler on Adele, marriage and music. Eye Witness News. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  101. ↑ BBC announces Bonnie Tyler as United Kingdom representative at Eurovision 2013. BBC News. 7 березня 2013. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  102. ↑ Walentis, Al (23 липня 1983). Bonnie Tyler doesn't loaf on her comeback album. Reading Eagle. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  103. ↑ Bonnie Tyler: 'Forget being a star - do it for the love of it'. The Guardian. 10 травня 2009. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  104. ↑ а б DeGagne, Mike. Bonnie Tyler – Total Eclipse of the Heart – Song Review. AllMusic. All Media Network. Процитовано 26 серпня 2018.
  105. ↑ Huey, Steve. Bonnie Tyler Biography. AllMusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  106. ↑ Ingham, Thomas (6 травня 2013). Album Reviews Bonnie Tyler – Rocks And Honey. OMH Media. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  107. ↑ Williams, Jeremy (6 травня 2013). Bonnie Tyler - Rocks and Honey. The Yorkshire Times. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 26 серпня 2018.
  108. ↑ Beviglia, Jim (24 лютого 2014). Bonnie Tyler, "Total Eclipse of the Heart". American Songwriter. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  109. ↑ Bonnie Tyler "The Collection" CD booklet, Sony Music, 2013.
  110. ↑ Gary Pickford-Hopkins "GPH" CD booklet, Angel Air Records, 2001
  111. ↑ Bonnie Tyler "Wings" CD booklet, Stick Music, 2005.
  112. ↑ Mayo, Simon (29 жовтня 1986). Do they mean him? I surely hope not. Reading Evening Post. Reading, Berkshire: Reach plc. с. 2. Процитовано 13 червня 2022 — через Newspapers.com.
  113. ↑ MM's sequined swimsuit fetches $5,810 at auction. Daily Herald-Tribune. Grande Prairie, Alberta, Canada: Sun Media. 5 березня 1990. с. 15. Процитовано 13 червня 2022 — через Newspapers.com.
  114. ↑ Official Singles Chart Top 100 - 25 February 1990 - 3 March 1990. Official Charts Company. Процитовано 13 червня 2022.
  115. ↑ Thomas, Dean (11 червня 2013). Bonnie Tyler makes her local hero nomination. ITV News. Процитовано 11 червня 2013.
  116. ↑ Our People at Noah's Ark Charity. Noah's Ark Children's Hospital for Wales. Процитовано 13 червня 2022.
  117. ↑ Rock for Asia - German Tsunami Relief Show Released on DVD. bravewords.com. Процитовано 13 червня 2022.
  118. ↑ Bonnie Tyler warming up for comeback album in 2009. Today's Zaman. 1 липня 2008. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 26 серпня 2018. [Архівовано 2013-11-12 у Wayback Machine.]
  119. ↑ Pinktober presents Women of Rock. Royal Albert Hall Official Website. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  120. ↑ Bonnie Tyler does her bit for Kiwi kids' charity. Television New Zealand. 11 листопада 2010. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  121. ↑ Bonnie Tyler To Headline Celebrity Charity Variety Show in New Zealand. Look to the Stars. 9 листопада 2010. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  122. ↑ Thomas, Dean. Bonnie Tyler makes her local hero nomination. itv News. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  123. ↑ Rowley, Alison (11 жовтня 2013). Bonnie Tyler appears in BBC Children in Need 'Be a Hero' clips. Digital Spy. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 26 серпня 2018.
  124. ↑ Bratley, Carrie-Marie (5 липня 2012). Bonnie Tyler named patron of Guia animal charity. The Portugal News. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018. [Архівовано 2012-07-18 у Wayback Machine.]
  125. ↑ Bonnie Tyler wants to rehome cats and dogs used in testing. Daily Express. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  126. ↑ Bonnie Tyler, Lenny Zakatek, Massimo Numa: "Don't Answer Me" dedicata a Bergamo. Bergamo News. 9 липня 2020. Процитовано 13 червня 2022.
  127. ↑ «Рок-цитати». [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.] Сайт odessa-life.od.ua. Процитовано 22 серпня 2018
  128. ↑ «Рок-цитати». [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] Сайт rockquotes.eugene-home.kiev.ua. Процитовано 20 серпня 2018
  129. ↑ Lewis, Roz (17 листопада 2012). Bonnie Tyler: My family values. The Observer. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 26 серпня 2018.
  130. ↑ Bonnie Tyler Interview Wales 1999 1/4 на YouTube. 5:28 – "What drew you to come back to Swansea and how long have you lived in this house?" Процитовано 26 серпня 2018
  131. ↑ I lost my heart in ... The Algarve [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.], The Guardian, 7 липня 2001. Процитовано 26 серпня 2018
  132. ↑ Virtual Poland [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], Zacisza Bonnie Tyler (Bonnie Tyler seclusion) Процитовано 26 серпня 2018
  133. ↑ Home Truths Bonnie Tyler [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.], thefreelibrary.com, 2001. Процитовано 26 серпня 2018
  134. ↑ Bonnie Tyler Interview Wales 1999 1/4 на YouTube. 7:01 – "Tell us more about your other homes that you live in." Процитовано 26 серпня 2018
  135. ↑ Arcadio, Bernard (1 червня 2013). Bernard Arcadio avec Sylvain Luc, André Ceccarelli et Philippe Chayeb // Passi // L'tarn-et-Saône // Bonnie Tyler. France Inter. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  136. ↑ The Illegal Eagles Keith Atack Profile Page. The Illegal Eagles official website. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 18 жовтня 2013. [Архівовано 2014-12-20 у Wayback Machine.]
  137. ↑ Tyler releases new Total Eclipse. BBC News Online. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  138. ↑ Bonnie Tyler. People. 45 (24). 17 червня 1996. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 26 серпня 2018.
  139. ↑ Bonnie Tyler BRITs Profile. Brit Awards. British Phonographic Industry. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 26 серпня 2018. [Архівовано 2014-10-25 у Wayback Machine.]
  140. ↑ Turner, Robin (24 вересня 2013). Bonnie Tyler wins major music award. Wales Online. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 26 серпня 2018.
  141. ↑ Mourinho, Daniel (17 червня 2013). ESC Radio Awards 2013 – The Winners. Eurovision Song Contest Radio. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  142. ↑ Saner, Emine (13 травня 2013). Bonnie Tyler: 'I'm not part of the 80s, I'm part of now'. The Guardian. London. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  143. ↑ Turner, Robin (10 липня 2013). Bonnie Tyler and Gareth Edwards receive honorary degrees. Wales Online. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  144. ↑ Turner, Robin. Honorary Fellows. Royal Welsh College of Music & Drama. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 26 серпня 2018. [Архівовано 2012-03-28 у Wayback Machine.]
  145. ↑ Thomas, Geraint (21 липня 2016). Look who is about to be honoured by the Lord Mayor of Swansea. South Wales Evening Post. Процитовано 26 серпня 2018.
  146. ↑ The London Gazette thegazette.co.uk Процитовано 1 листопада 2022

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бонні Тайлер
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бонні Тайлер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бонні_Тайлер&oldid=44093998