Бордо-Бегль (регбійний клуб)
| Повна назва | Юньон Бордо-Бегль фр. Union Bordeaux Bègles | |||
| Засновано | 2006 | |||
| Населений пункт | Бордо, Франція | |||
| Стадіон | Шабан-Дельмас Новий стадіон | |||
| Вміщує | 34 694 40 000 | |||
| Президент | Лорент Марті | |||
| Головний тренер | Рафаель Ібанез | |||
| Ліга | Топ 14 | |||
| 2015—2016 | 7 | |||
| ||||
Юньон Бордо-Бегль (фр. Union Bordeaux Bègles) — французький регбійний клуб, який виступає у вищому дивізіоні національного чемпіонату. Команда стала учасником елітного дивізіону за підсумками сезону 2010/2011, ставши переможцем другої ліги. Крім того, жирондінській колектив грає у другому за значумістю міжнародному європейському змаганні — Європейському кубку з регбі.
Клуб був створений в 2006 році в результаті об'єднання команд Стад Бордле і СК Бордо-Бегль Жиронда. Домашні матчі Юньон проводить на стадіоні Стад Андре-Мога, здатному прийняти 10 тисяч вболівальників. Деякі зустрічі, на які приходить значно більше людей, переносяться на велику арену Стад Жак-Шабан-Дельма, інфраструктура якого придатна прийняти майже 35 тисяч вболівальників. Стад Бордле ставав чемпіоном Франції сім разів, Жиронда — двічі. Таким чином, Юньон Бордо-Бегль, успадкував дев'ять титулів національного чемпіона. Команда грає в біло-бордовій формі.
Вболівальники Бордо довгий час відчували відсутність в місті провідного клубу: за право вважатися флагманом жирондінського регбі боролися Стад Бордле та СК Бордо-Бегль Жиронда. Стад Бордле був одним з найкращих клубів Франції на стику XIX і XX століть (в 1899—1911 роках клуб виграв сім чемпіонатів), але потім команда вступила в кризовий період і продовжила виступи в аматорських турнірах. Бегль не досягав особливих успіхів в період до Першої світової війни, і свій перший титул команда отримала тільки в 1969 році. Наступну перемогу команда здобула лишень через два десятиліття, в 1991 році, а в 1995 клуб дебютував у новому європейському турнірі — кубку Хайнекен. Перехід в нове тисячоліття виявився для клубу скрутним. Бегль вилетів у другий дивізіон за підсумками сезону 2002/2003, а через деякий час опинився ще на рівень нижче — в лізі Федераль 1. Стад Бордле, в свою чергу, рухався в зворотному напрямку: команда завоювала право грати у другій лізі.
У 2005 році почались розмови про об'єднання клубів, проте уболівальники обох команд гнівно їх сприйняли. З іншого боку, злиття підтримувалося низкою впливових гравців минулих років, зокрема, Сержом Сімоном і Бернардом Лапорт. Одним з основних аргументів на користь об'єднання активів був той факт, що місцеві компанії постали перед складним вибором інвестувати в одну чи в іншу команду. 10 березня 2006 було оголошено інформацію про створення організації Бордо Регбі Метрополі, яка об'єднала ряд місцевих підприємств, які бажали взяти участь у створенні великого жирондінського клубу.
Презентацію Метрополі відвідало 25 тисяч городян і 100 компаній. За сприяння юніоністів історичні розбіжності між клубами були частково згладжені. Був підписаний договір про об'єднання, в супутнім комітеті були обрані представники як Бордо-Бегль (Мішель Мога, Албан Мога, Реймонд Шатенет), так і Стад Бордле (Жан-П'єр Ламарк, Ерв Аргу, Філіпп Мулья). Договір мав на увазі об'єднання тільки професійних секцій клубів, молодіжні ж команди продовжили незалежне існування.
Нова команда з турнірної точки зору стала правонаступницею Бордле і зайняла місце в другій лізі. Першим президентом клубу став Фредерік Мартіні. Потім, на старті сезону в 2006 році, повноваження перейшли до підприємця Лорент Марті. Марті сприяв прийняттю рішення про використання командою арени Стад Андре-Мога де Бегль. Крім того, навесні 2008 року президент змінив складну назву клубу Юньон Стад Бордо — Спортивний клуб Бордо-Бегль Жиронда (фр. Union Stade bordelais - Club athlétique Bordeaux-Bègles Gironde) на більш просте Юньон Бордо-Бегль (фр. Union Bordeaux Bègles). Не менш помітним стала і фінансову участь Марті. Якщо в сезоні 2007/2008 бюджет клубу становив 3,8 млн євро, то в наступному сезоні команда мала у своєму розпорядженні вже 4,2 млн євро.
За підсумками розіграшу другої ліги в сезоні 2010/2011 клуб зайняв п'яте місце в турнірній таблиці і отримав право зіграти в підсумкових плей-офф. У півфіналі команда обіграла команду Гренобль (19:12), а у вирішальному матчі зустрілася зі збірною Альбі. Матч відбувся в Ажен, на арені Стад Арманді і завершився перемогою колективу з Бордо з рахунком 21:14. Таким чином, жирондиньці вперше в об'єднаному форматі стали учасниками вищого дивізіону.
Незважаючи на заклики спростити назву клубу, президент клубу затвердив назву клубу Юньон Стад Бордо — Спортивний клуб Бордо-Бегль Жиронда (фр. Union Stade bordelais - Club athlétique Bordeaux-Bègles Gironde). Команда СК Бордо-Бегль відмовилась від того, щоб клуб носив просту назву Бордо (наприклад, Бордо Регбі). «Ми помітили, що важко знайти назву для клубу, яка підійшла би і сподобалась двом командам. Вибрана нами назва ім'я поважає поняття рівності і рівноваги» (Філіпп Мулья — президент)
Навесні 2008 року було змінено назву на більш просту Юньон Бордо-Бегль (фр. Union Bordeaux Bègles).
Топ 14
- 2014—2015 — 7-ме місце[1]
- 2013—2014 — 8-ме місце
- 2012—2013 — 11-те місце
- 2011—2012 — 8-ме місце
Про Д2
- 2010—2011 — 5-те місце
- 2009—2010 — 9-те місце
- 2008—2009 — 11-те місце
- 2007—2008 — 12-те місце
- 2006—2007 — 12-те місце
- 2005—2006 — 7-те місце
| |||||||||||||||||
| Клуб | Розіграних | Виграних | Нічия | Програш | Бали за | Бали проти | Різниця балів Diff. | Проби за | Проби проти | Здобуті бонуси | Втрачені бонуси | Бали | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Атлантик Стад Рошель | 17 | 10 | 3 | 4 | 439 | 313 | +126 | 42 | 24 | 5 | 3 | 54 | ||||
| 2 | АСМ Клермон Овернь | 17 | 10 | 3 | 4 | 497 | 351 | +146 | 52 | 36 | 5 | 2 | 53 | ||||
| 3 | Монпельє Еро | 17 | 10 | 0 | 7 | 434 | 378 | +56 | 38 | 33 | 3 | 3 | 46 | ||||
| 4 | Кастр | 17 | 9 | 1 | 7 | 438 | 347 | +91 | 42 | 27 | 3 | 2 | 43 | ||||
| 5 | Тулон | 17 | 8 | 1 | 8 | 408 | 363 | +45 | 37 | 35 | 4 | 4 | 42 | ||||
| 6 | Тулуза | 17 | 9 | 0 | 8 | 348 | 333 | +15 | 32 | 24 | 2 | 4 | 42 | ||||
| 7 | Бордо-Бегль | 17 | 8 | 1 | 8 | 397 | 388 | +9 | 33 | 34 | 1 | 4 | 39 | ||||
| 8 | Сексьйон Палуаз | 16 | 8 | 0 | 8 | 366 | 395 | –29 | 35 | 36 | 1 | 4 | 37 | ||||
| 9 | Брів Коррез | 17 | 8 | 1 | 8 | 366 | 414 | -48 | 24 | 37 | 0 | 2 | 36 | ||||
| 10 | Рейсінг | 16 | 8 | 1 | 7 | 350 | 349 | –1 | 34 | 30 | 2 | 0 | 36 | ||||
| 11 | Стад Франсе | 17 | 7 | 1 | 9 | 397 | 431 | –34 | 38 | 39 | 2 | 2 | 34 | ||||
| 12 | Ліон | 16 | 6 | 2 | 8 | 325 | 361 | –36 | 24 | 26 | 2 | 3 | 33 | ||||
| 13 | Гренобль | 16 | 4 | 0 | 13 | 392 | 537 | –145 | 37 | 49 | 1 | 6 | 23 | ||||
| 14 | Авірон Байонне | 16 | 4 | 2 | 10 | 256 | 453 | –197 | 18 | 47 | 0 | 0 | 16 | ||||
|
Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:
| |||||||||||||||||
| Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі. Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів. Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі. Червоний фон (13 і 14 рядки) - команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця
| |||||||||||||||||
- ↑ Top 14 : Les dix équipes ayant les meilleures affluences en 2014-15 - Rugby 365. 14 червня 2016. Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 31 січня 2017.
- Офіційний вебсайт [Архівовано 1 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Офіційний вебсайт (Бегль)
- Офіційний вебсайт Стад Бордле [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.]