СК Брів Коррез
Повна назва | Club Athlétique Brive Corrèze Limousin | ||
Коротка назва | Брів | ||
Засновано | 1910 | ||
Населений пункт | Брив-ла-Гаярд, франція | ||
Стадіон | Стад Амеде-Домінік | ||
Вміщує | 13 979 | ||
Президент | Жан-Жак Бертран | ||
Головний тренер | Ніколя Годіньйон | ||
Ліга | Топ 14 | ||
2015—2016 | 8 | ||
|
Спортивний клуб Брів Коррез Лімузен (фр. Club Atletic Briva Corresa Lemosin), Брів — французький регбійний клуб, який виступає у другому дивізіоні національного чемпіонату. Створена в 1910 році команда грала в чотирьох фіналах французького чемпіонату, але жодного разу не вигравала. З іншого боку, клуб ставав переможцем і срібним призером найпрестижнішого європейського трофея — кубка Хайнекен. Колектив розташовується в місті Брив-ла-Гаярд (департамент Коррез, регіон Лімузен) і проводить домашні матчі на стадіоні Стад Амеде-Домінік вміщає 15 тисяч глядачів. Традиційні кольори Брів — чорний і білий.
Клуб було створено 15 березня 1910 року. У міжвоєнний період команда розпочала виступи в лізі регбі, проте після Другої світової війни Брів повернувся в регбі-15. Значна частина історії клубу співвідноситься з виступами у вищій лізі чемпіонату. Незважаючи на те, що команда вважалася однією з найсильніших у Лімузене, на рахунку регбістів був всього один приз — трофей Другого дивізіону за 1957 рік. Лише в 1965 році колектив вперше зіграв у фіналі чемпіонату Франції. 23 травня на стадіоні Стад де Жерлан у Ліоні команда зустрілася з суперниками з Ажена і програла з невеликим розривом (8:15). Наступна спроба Брів виграти щит Бреннуса була у 1972 році. 21 травня, також у Ліоні гравці провели фінальний матч проти Безьє Еро. Чорно-білі знову виявилися переможеними, і на цей раз команда не заробила жодного балу (0:9). Опоненти провели ще одну фінальну зустріч у 1975 році. До того моменту регбісти Безьє Еро вже утвердилися в ранзі найсильніших гравців десятиліття: в 70-х команда здобула три титули. У підсумку клуб виграв і четвертий чемпіонат, хоча в цей раз перевага переможця була мінімальним (12:13). Гра пройшла в Парижі на стадіоні Парк де Пренс.
У середині 90-х клуб вернувся у вищий дивізіон і зіграв у фіналі 1996 року. Команда не змогла виграти і в четвертий раз — титул дістався Тулузі (13:20). На той час тільки два клуби (Дакс і АСМ Клермон Овернь) програли в багатьох фіналах, не перемогли в жодному. На втіху вболівальникам Брів виграв знаменитий французький турнір Шаленж Ів дю Мануар, здолавши у вирішальній зустрічі Сексьйон Палуаз (12:6). Через рік команда зіграла у фіналі кубка Хайнекен з англійським Лестер. Матч проходив на валлійській арені Кардіфф Армс Парк і завершився тріумфом французів (28:9)[1]. Зараз Брів є одним з двох клубів (поряд з Нортгемптон Сейнтс з Англії), який виграв кубок Хайнекен і ні разу не став чемпіоном на батьківщині.
22 лютого 1997 роки команда зустрілася з новозеландським колективом Окленд Блюз добився успіху в головному чемпіонаті Південної півкулі. Європейці виявилися не готові до натиску південьців і поступилися з рахунком (11:47)[2]. У новому сезоні кубка Хайнекен — Брів знову вийшов у фінал, однак тепер кубок перейшов Бат (6:19). Гра пройшла у Франції, на жирондінському Парк Лескюр.
Потім команда опинилася в складній фінансовій ситуації, яка призвела до рішення адміністрації про переведення клубу до другої ліги. Виступи в нижчій лізі Брів почав у 2000 році, проте після двох сезонів успішних ігор він повернувся в еліту. Команда з трудом витримувала конкуренцію провідною ліги і займала місця переважно в нижній половині турнірної таблиці. Лише у 2004 році регбісти досягли ігор плей-офф. У сезоні 2005 року французи досягли успіху в Європі, дійшовши до півфіналу Європейського кубка з регбі — другого за значимістю турніру. Там команда поступилася гравцям Сексьйон Палуаз, які вийшли у фінал. У 2009 році колектив посів шосте місце в чемпіонаті Франції і отримав право зіграти в кубку Хайнекен. Команда програла у всіх матчах і заробила всього один бал за поразку з невеликим рахунком. Суперниками Брів по групі були ірландський Ленстер та валлійський Лланеллі Скарлетс та англійський Лондон Айріш.
За підсумками сезону 2011/2012 Брів знову вибув з вищої ліги, на цей раз — за спортивним принципом[3].
Дата | Переможець | Фіналіст | Рахунок | Стадіон | Вболівальники |
23 травня 1965 | Ажен | Брів | 15:8 | Стад де Жерлан, Ліон | 28 758 |
21 травня 1972 | Безьє Еро" | Брів | 9:0 | Стад де Жерлан, Ліон | 31 161 |
18 травня 1975 | Безьє Еро" | Брів | 13:12 | Парк де Пренс, Париж | 39 991 |
1 червня 1996 | Тулуза | Брів | 20:13 | Парк де Пренс, Париж | 48 162 |
| |||||||||||||||||
Клуб | Розіграних | Виграних | Нічия | Програш | Бали за | Бали проти | Різниця балів Diff. | Проби за | Проби проти | Здобуті бонуси | Втрачені бонуси | Бали | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Атлантик Стад Рошель | 17 | 10 | 3 | 4 | 439 | 313 | +126 | 42 | 24 | 5 | 3 | 54 | ||||
2 | АСМ Клермон Овернь | 17 | 10 | 3 | 4 | 497 | 351 | +146 | 52 | 36 | 5 | 2 | 53 | ||||
3 | Монпельє Еро | 17 | 10 | 0 | 7 | 434 | 378 | +56 | 38 | 33 | 3 | 3 | 46 | ||||
4 | Кастр | 17 | 9 | 1 | 7 | 438 | 347 | +91 | 42 | 27 | 3 | 2 | 43 | ||||
5 | Тулон | 17 | 8 | 1 | 8 | 408 | 363 | +45 | 37 | 35 | 4 | 4 | 42 | ||||
6 | Тулуза | 17 | 9 | 0 | 8 | 348 | 333 | +15 | 32 | 24 | 2 | 4 | 42 | ||||
7 | Бордо-Бегль | 17 | 8 | 1 | 8 | 397 | 388 | +9 | 33 | 34 | 1 | 4 | 39 | ||||
8 | Сексьйон Палуаз | 16 | 8 | 0 | 8 | 366 | 395 | –29 | 35 | 36 | 1 | 4 | 37 | ||||
9 | Брів Коррез | 17 | 8 | 1 | 8 | 366 | 414 | -48 | 24 | 37 | 0 | 2 | 36 | ||||
10 | Рейсінг | 16 | 8 | 1 | 7 | 350 | 349 | –1 | 34 | 30 | 2 | 0 | 36 | ||||
11 | Стад Франсе | 17 | 7 | 1 | 9 | 397 | 431 | –34 | 38 | 39 | 2 | 2 | 34 | ||||
12 | Ліон | 16 | 6 | 2 | 8 | 325 | 361 | –36 | 24 | 26 | 2 | 3 | 33 | ||||
13 | Гренобль | 16 | 4 | 0 | 13 | 392 | 537 | –145 | 37 | 49 | 1 | 6 | 23 | ||||
14 | Авірон Байонне | 16 | 4 | 2 | 10 | 256 | 453 | –197 | 18 | 47 | 0 | 0 | 16 | ||||
Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:
| |||||||||||||||||
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі. Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись у Кубку чемпіонів. Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі. Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця
|
- ↑ Mick Cleary and John Griffiths, ред. (1997). Rothmans Rugby Union Yearbook 1997–98. London: Headline Book Publishing. ISBN 0 7472 7732 X.
- ↑ Pope, Bruce (23 лютого 1997). Brive out with the washing. The Independent. London: INM. ISSN 0951-9467. OCLC 185201487. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- ↑ Imakhoukhene, Hamid (19 травня 2013). Brive ne l'a pas volée. L'Équipe (фр.). Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- CA Brive [Архівовано 29 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Офіційний вебсайт
- Неофіційний вебсайт фанів клубу
- CA Brive профіль на Rugby15