Борелівська сигма-алгебра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Борелівська сигма-алгебра — це мінімальна сигма-алгебра, така, що містить всі відкриті підмножини топологічного простору (відповідно, вона містить і всі замкнуті). Елементи даної сигма-алгебри називаються борелівськими множинами.

Якщо не обумовлене протилежне, як топологічний простір виступає множина дійсних чисел.

Борелівська сигма-алгебра зазвичай виступає в ролі сигма-алгебри випадкових подій ймовірнісного простору.

У борелівській сигма-алгебрі на прямій або на відрізку міститься велика кількість «простих» множин: всі інтервали, напівінтервали, відрізки і їх злічені об'єднання. Алгебра була названа на честь Бореля.

Спорідненні поняття

[ред. | ред. код]
  • Функція Борелявідображення одного топологічного простору в інший (зазвичай обидва є просторами дійсних чисел, для якого прообраз будь-якої борелівської множини є борелівська множина).

Властивості

[ред. | ред. код]

Приклад вимірної за Лебегом, але не борелівської множини

[ред. | ред. код]

Розглянемо функцію на відрізку , де функція Кантора. Міра образу множини Кантора рівна , а значить, міра образу її доповнення також рівна . Функція монотонна, значить, вона вимірна і існує обернена до неї функція. Оскільки міра образу канторової множини ненульова, в ній можна знайти невимірну множину . Тоді образ при відображенні буде вимірним (оскільки він лежить в канторовій множині, міра якої нульова), але не буде борелівською (оскільки інакше була б вимірною як прообраз борелівської множини при вимірному відображенні).

Джерела

[ред. | ред. код]