Очікує на перевірку

Борисов Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Борисов
рос. Олег Борисов
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвостого
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвостого
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвостого
Ім'я при народженніАльберт Іванович Борисов
Народився8 листопада 1929(1929-11-08)
Приволзьк, РРФСР
Помер28 квітня 1994(1994-04-28) (64 роки)
Москва, Російська Федерація
  • хронічний лімфолейкоз
  • ПохованняНоводівичий цвинтар
    Національністьросіянин
    ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
    ДіяльністьАктор, режисер
    Alma materШкола-студія МХАТ
    ЗакладНаціональний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
    Роки діяльності19511994
    ДітиYury Borisovd
    Брати / сестриЛев Борисов
    IMDbnm0096846
    Нагороди та премії
    Народний артист СРСР (1978)
    Державна премія України імені Олександра Довженка (1999, посмертно)

    Олег (Альберт) Іванович Борисов (рос. Оле́г Ива́нович Бори́сов; нар. 8 листопада 1929, Приволзьк (тоді Яковлевський), Івановська область, Російська РФСР — пом. 28 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Заслужений артист УРСР (1963). Народний артист РРФСР (1974). Народний артист СРСР (1978).

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    По закінченні МХАТ у 1951-го року, приїжджає до Києва, де працював у 1951—1963 роках актором Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки.

    З 1955 року почав зніматися у кіно, де всесоюзну славу та звання Заслуженого артиста УРСР приніс йому фільм «За двома зайцями» за п'єсою українського драматурга Михайла Старицького, знятий у Києві на кіностудії ім. О.Довженка у 1961 році.

    У 1963 працював актором у Московському драматичному театрі ім. О. С. Пушкіна, але через деякий час він переходить до трупи Ленінградського БДТ ім. Горького, головним режисером якого був Георгій Товстоногов.

    У 1983 році Олег Іванович знов переїжджає з Ленінграда до Москви, де працює у відомому на весь Радянський Союз МХАТі, під керівництвом Олега Єфремова. Проте новий театр розчарував Борисова своїми правилами та поведінкою акторів.

    У 1989 році Олег Іванович йде з МХАТу та переходить до Центрального театру Радянської армії, де з успіхом зіграв Павла І. В 1991 році Борисов організовує свій власний театр — «Антреприза Олега Борисова».

    Мав сина Юрія.

    Брат Борисова — це нині відомий російський актор Лев Борисов.

    Відомо, що Олег Іванович багато років дружив з Валерієм Лобановським та Олегом Базилевичем[1].

    Помер у 1994 році, від лейкемії, на 65 році життя. Похований на Новодівочому кладовищі.

    Нагороди

    [ред. | ред. код]

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]
    1. 1955 — Мати (Київська кіностудія) — робітник-підпільник
    2. 1956 — Головний проспект
    3. 1956 — Діти сонця (фільм-спектакль) — Михайло
    4. 1957 — Коли співають солов'ї (Київська кіностудія) — Кузя
    5. 1958 — Місто запалює вогні — Сергій Ерошін
    6. 1959 — Сьогодні звільнення не буде ... (к/м фільм) — капітан Галич
    7. 1959 — Олекса Довбуш (Київська кіностудія) — Юзеф
    8. 1959 — Чорноморочка (Одеська кіностудія) — Юрко Фарасюк
    9. 1960 — Люблю тебе, життя! — морячок з гітарою
    10. 1960 — Спадкоємці — Фімка Воронька
    11. 1961 — Балтійське небо — Ілля Татаренко
    12. 1961 — За двома зайцями (Київська кіностудія) — Свирид Петрович Голохвостий
    13. 1962 — Велика дорога — Митька, дорученець комбрига
    14. 1963 — Стежки-доріжки (Київська кіностудія, режисер у співавт.) — Роман Степанович Калинка
    15. 1963 — Приборкувачі велосипедів — Лео Валик, молодий ветеринар
    16. 1965 — Дайте книгу скарг — Юрій Нікітін
    17. 1965 — Обіцянка щастя (фільм-спектакль)
    18. 1965 — Життя Галілея (фільм-спектакль) — кардинал Барберіні, потім — папа Урбан VIII
    19. 1965 — Ніс (фільм-спектакль) — майор Ковальов
    20. 1965 — Робоче селище — Леонід Плещеєв
    21. 1966 — На дикому березі — Петрович
    22. 1966 — Марнотрат (фільм-спектакль) — Бонифатий Минутка
    23. 1967 — Бунтівна застава — Микола
    24. 1968 — Віринея — Василь
    25. 1968 — На війні як на війні — Мишка Домешек
    26. 1968 — Живий труп — слідчий
    27. 1969 — Правду! Нічого, крім правди! (Фільм-спектакль) — Максиміліан Робесп'єр
    28. 1970 — Потоп (фільм-спектакль) — адвокат
    29. 1970 — Крадіжка — Орефьев, полковник міліції
    30. 1972 — Перевірка на дорогах — розвідник Соломін
    31. 1972 — Принц і жебрак — Гуго, ватажок злодійської зграї
    32. 1973 — Крах інженера Гаріна — Петро Петрович Гарін
    33. 1975 — Розповідь про просту річ
    34. 1975 — Гамлет Щигровського повіту
    35. 1975 — Щоденник директора школи — Борис Миколайович Свєшніков
    36. 1977 — Друга спроба Віктора Крохіна — Степан
    37. 1977 — Життєва справа — демобілізований солдат
    38. 1977 — Одруження — Кочкарьов
    39. 1978 — Заручини у Боготолі (Київська кіностудія)
    40. 1979 — Останнє полювання — капітан Хорсфілд
    41. 1979 — Сьогодні і завтра — Кадишев
    42. 1980 — Ендшпіль (к/м фільм) — Федір
    43. 1980 — Рафферті — Джек Рафферті
    44. 1981 — Други ігрищ та забав — Свиридов
    45. 1981 — Історія одного кохання — Шаліков
    46. 1981 — Два рядки дрібним шрифтом / нім. Zwei Zeilen, kleingedruckt — Ташков
    47. 1981 — Росія молода — Ларс Дес Фонтейнес
    48. 1982 — Острів скарбів — Джон Сільвер
    49. 1982 — Зупинився потяг — слідчий Єрмаков
    50. 1982 — Прозоре сонце осені (к/м фільм) — Аркадій Галецький
    51. 1982 — Крадіжка — Хаббард
    52. 1983 — Підліток — Версілов
    53. 1983 — Рецепт її молодості — Прус
    54. 1984 — Макар-слідопит — штабс-капітан Чорний
    55. 1984 — Парад планет — вчений Герман Костін
    56. 1985 — Контракт століття — Бессонов, голова делегації
    57. 1985 — Аткінс/нім. Atkins (НДР) — Аткінс
    58. 1985 — Перед самим собою — Воробйов
    59. 1986 — По головній вулиці з оркестром — Муравін
    60. 1986 — Прорив — Полуектов, начальник Ленметростроя
    61. 1987 — Садівник — Льоша Глазов
    62. 1987 — Запам'ятайте мене такою — Андрій Петрович
    63. 1987 — Лагідна (фільм-спектакль)
    64. 1987 — Дні і роки Миколи Батигіна — Пальцєв
    65. 1988 — Батьки — Дронов
    66. 1988 — Слуга — Андрій Андрійович Гудіонов
    67. 1990 — Спокуса Б. — Магістр
    68. 1990 — Лебедина пісня (фільм-спектакль)
    69. 1990 — Єдиний свідок (Болгарія) — Христо Панов, літній робітник
    70. 1992 — Луна-парк — Наум Хейфіц
    71. 1992 — Гроза над Руссю (Україна) — цар Іван Грозний
    72. 1993 — Мені нудно, бісе — Мефістофель/Бог та ін.

    Дубляж, озвучування

    [ред. | ред. код]

    Ролі в театрі

    [ред. | ред. код]
    • 1951 — «Ходіння по муках» за О. М. Толстим — матрос Шаригін
    • 1951 — «Учитель танців» Л. де Веги — Белардо
    • 1951 — «Вороги» М. Горького — відставний солдат Кінь
    • 1952 — «Мертві душі» по М. В. Гоголю в інсценуванні М. О. Булгакова — слуга Порфирій
    • 1952 — «Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Арлекін
    • 1952 — «Овід» за Е. Л. Войнич — Жебрак, Солдат
    • 1953 — «Весна в Москві» В. М. Гусєва — Яша
    • 1954 — «Стрекоза» М. Г. Бараташвілі — Кохта
    • 1954 — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Грігоріо
    • 1954 — «Живий труп» Л. М. Толстого — Коротков
    • 1955 — «В добрий час!» В. С. Розова — Андрій Аверін
    • 1956 — «Діти сонця» М. Горького — Міша
    • 1956 — «Коли цвіте акація» Н. Г. Віннікова — Борис Пріщепін
    • 1956 — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Гільєрмо Капуто
    • 1957 — «Двадцять років потому» М. А. Свєтлова — Ліворуч
    • 1957 — «Світанок над морем» "В. Суходольського по Ю. К. Смолича — Сашко Птаха
    • 1958 — «В пошуках радості» В. С. Розова — Олег Савін
    • 1959 — «Товариші-романтики» М. А. Соболя — Альоша Березів
    • 1959 — «Комедія помилок» В. Шекспіра — слуги близнюки Дроміо [7]
    • 1959 — «Куховарка» А. В. Софронова — Бджілка
    • 1960 — «Останні» М. Горького — Петро
    • 1961 — «Проводи білих ночей» В. Ф. Панової — Костя
    • 1961 — «Океан» А. П. Штейна — Часословів
    • 1961 — «Четвертий» К. М. Симонова — Другий пілот
    • 1961 — «Ліс» О. М. Островського — Аркадій Щасливцев

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. «Обозреватель». Стаття про Олега Борисова.[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]