Перейти до вмісту

Борисівка (колонія, Новоград-Волинська міська рада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
колонія Борисівка
Країна Українська РСР
Область Житомирська область
Район/міськрада Новоград-Волинський повіт
Новоград-Волинський район
Соколовський район
Новоград-Волинська міська рада
Громада Романівецька волость
Кам'яномайданська сільська рада
Марушівська сільська рада
Миколаївська сільська рада
Основні дані
Населення 307 (1923)
Зняте з обліку до 1 жовтня 1941 року
Географічні дані
Географічні координати 50°31′46″ пн. ш. 27°52′50″ сх. д.H G O
Карта
Борисівка. Карта розташування: Україна
Борисівка
Борисівка
Борисівка. Карта розташування: Житомирська область
Борисівка
Борисівка
Мапа
Мапа

Борисівка (Борисівка Броницька, Березівка, пол. Borisówka Bronicka, рос. Борисовка Броницкая) — колишня колонія у Романівецькій волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії та Кам'яномайданській, Марушівській і Миколаївській сільських радах Новоград-Волинського, Соколовського районів, Новоград-Волинської міської ради Волинської округи і Київської області. Розміщувалася за 22 км від Новограда-Волинського (Звягеля)[1].

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття в колонії нараховувалося 155 мешканців та 24 двори[2], за іншими даними — 153 мешканці та 12 дворів[1].

У 1906 році в поселенні налічувалося 183 жителів, дворів — 17[3], у 1911 році — 203 мешканці[1].

Станом на 1923 рік нараховано 54 двори та 307 мешканців[4].

Історія

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття — колонія Романівецької волості Новоград-Волинського повіту, за 20 верст від повітового міста[2].

У 1906 році — колонія Романівецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, міста Новоград-Волинський, становила 20 верст, до волосного центру, с. Романівка — 10 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Новограді-Волинському[3].

У 1911 році в колонії був паровий млин, Пулавським належало 618 десятин землі[1].

У 1923 році увійшла до складу новоствореної Кам'яномайданської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[5]. Розміщувалося за 16 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський, та 1 версту — від центру сільської ради, с. Кам'яний Майдан[4].

23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про зміни меж округів, районів та сільрад» (протокол № 7/2), колонію включено до складу новоствореної Марушівської німецької національної сільської ради Новоград-Волинського району. 28 березня 1928 року передана до складу Миколаївської сільської ради Новоград-Волинського району. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, включена до Соколовського німецького району, 15 вересня 1930 року — до складу Новоград-Волинського району Волинської округи, 1 червня 1935 року — до складу Новоград-Волинської міської ради Київської області.

Знята з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Цинкаловський О. Борисівка Броницька // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 126.
  2. а б Borisówka Bronicka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 220. (пол.)
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 серпня 2022.
  4. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 серпня 2022.
  5. а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 208, 518. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 10 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]