Бортничук Степан Карпович

Бортничук Степан Карпович
Бортничук Степан Карпович
	Зображення
Народився	14 листопада 1950 (74 роки); Городнє, Хмельницький район, Хмельницька область
Національність	українець
Громадянство	Україна
	Нагороди та премії
	Заслужений артист України

Степан Карпович Бортничу́к (нар. 14 листопада 1950(19501114), Городнє, Любомльський район, Волинська область, УРСР) — український актор театру. Заслужений артист України (2002).

Життєпис

Народився 14 листопада 1950 року в селі Городнє Любомльського району Волинської області. Невдовзі батька родини звинуватили як «ворога народу», і сім'ї довелося переїхати до Дніпропетровської області^[1].

1973 року закінчив Харківський інститут мистецтв ім. Івана Котляревського. Акторську діяльність почав 1973 року в Ужгородському обласному драматичному театрі. Разом із дружиною в 1981—1983 роках працював у Росії — в Борисоглєбському театрі Воронезької області та Волгоградському обласному театрі. У 1986—1992 роках – у Мукачівському російському драматичному театрі. З 1992-го — актор Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького^[2]. Паралельно з акторською діяльністю обіймав посаду завідувача трупи театру, виступав в ролі ведучого різноманітних культурно-мистецьких програм та музично-поетичних театральних вечорів.

Творчість

Ужгородський обласний драматичний театр

«Наталка Полтавка» за п'єсою Івана Котляревського — Возний
«Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя — Йосип
«Пізня любов» Олександра Островського — Микола
«Федра» Ж. Расіна — Тесей
«Бояриня» за драматичною поемою Лесі Українки — Степан

Волгоградський обласний театр

Мукачівський російський драматичний театр

Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького

«На людному місці» Олександра Островського — Миловидов
«Біла хвороба» Карела Чапека — Гален
«Зона» Миколи Куліша за п'єсою Тілетіда — Овдій Пут
«Камінний господар» драматичною поемою Лесі Українки — Дон Жуан
«За зачиненими дверима» Жана-Поля Сартра — Гарсен
«Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького — Іван Непокритий
«Дами і гусари» Александра Фредро — Ротмістр
«Все в саду» Едварда Олбі — Джек
«Дерева вмирають стоячи» Алехандро Касони — Директор
«Сто тисяч» за п'єсою Івана Карпенка-Карого — Бонавентура
«Вовчиха» А. Ананьєва — Савка
«Євангеліє від Івана» Анатолія Крима — Макухович
«Шельменко-денщик» за п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка — Шельменко
«В день весілля» Віктора Розова — Михайло Заболотний
«Кохання у стилі барокко» Ярослава Стельмаха — Степан
«Ханума» Оксентія Цагарелі — Акоп
«Моя дружина – брехуха» Мейо та Еннекен — Джиммі
«Трон і корона» за повістю «Миньковецька держава» Б. Грищука — Блазень
«Хижачка» Е. Фабра за О. Бальзаком — Макс Жиле
«Майська ніч» Михайла Старицького за Миколою Гоголем — Писар
«Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка — Микола Задорожний
«Не такий, як усі» О. Слаповського — Чоловік
«Великодушний рогоносець» Фернана Кроммелінка — Граф
«Як наші діди парубкували» В. Канівця — Северин
«По щучому велінню» Марка Кропивницького — Батько
«Наречений із Єрусалиму» Йосефа Бар-Йосефа — Саймон
«Отель двох світів» Лариси Курманової за п'єсою Еріка-Емманюеля Шмітта — Президент Дальбек
«Ніч перед Різдвом» Олега Мосійчука за Миколою Гоголем; реж. Олег Мосійчук — Чуб
«Устим Кармелюк» О. Топоринського за романом «Кармелюк» Михайла Старицького — Янчевський
«Житейське море» Івана Карпенка-Карого — Хвиля
«Метод Грьонхольма, або Терміново потрібен» Жорді Гальсерана — Енріке
«Республіка на колесах» Я. Мамонтова — Санька Хапчук
«Дванадцять місяців» Самуїла Маршака — Солдат
«Назар Стодоля» за п'єсою Тараса Шевченка — Кобзар
«За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького — Прокіп Сірко
«Одруження по-англійськи» за п’єсою «Сватання по-сільському» Бернарда Шоу — Він
«Тев′є Тевель» Григорія Горіна — Ребе
«Ревізор» за п'єсою Миколи Гоголя — Артемій Пилипович Земляника
«Приборкання норовливої» за п'єсою Вільяма Шекспіра — Учитель
«Собака на сіні» за п'єсою Лопе де Веги — Маркіз Рікардо
«Сватання на Гончарівці» за п'єсою Григорія Квітки-Основ’яненка — Скорик
«Одруження» за п'єсою^[ru] Миколи Гоголя — Кочкарьов
«Божевільна ніч, або номер 13» Рея Куні — Джордж Пігден
«Лускунчик» за повістю Ернста Гофмана — Скарбник
«Снігова королева» Євгена Шварца — Казкар
«Кайдаші» за мотивами повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуй-Левицького — Омелько Кайдаш
«Мауглі» Редьярда Кіплінга — Вовк Акела
«Вій 2.0» Наталії Ворожбит — Дід Явтух
2023 — «SENIOR_на_МІЛЬЙОН» Джуліо Скараччі та Ренцо Тарабузі; реж. Євген Курман — Дідусь
2023 — «Борщ. Мій рецепт виживання» Марини Смілянець; реж. Артем Вусик — Тяпа
2023 — «Васьок Go» Лєни Лягушонкової; реж. Борис Кривець — Тато

Нагороди

Закарпатська обласна премія ім. Вакарова — лауреат премії за роль Дмитра у виставі «Повінь» Василя Руснака^[1]
2002 — Заслужений артист України^[2]
2010, 25 вересня — Хмельницька міська премія імені Богдана Хмельницького^[3]

Примітки

↑ ^а ^б Олена КОВАЛЬЧУК (15 грудня 2023). Улюбленець публіки – чим зачаровує глядача актор Степан Бортнічук? (укр.). Khmelnytskyi trend. Процитовано 30 січня 2024.
↑ ^а ^б М. Й. Нелюба. Бортничук Степан Карпович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
↑ З нагоди дня міста віншували лауреатів премії імені Богдана Хмельницького 1995 – 2014 років (укр.). Блог Управління культури і туризму Хмельницької міської ради. 23 вересня 2015. Процитовано 31 січня 2024.

Джерела

Степан Бортничук на сайті Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. Михайла Старицького
М. Й. Нелюба. Бортничук Степан Карпович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
Степан Бортнічук // Історія театру імені М. Старицького в спогадах: спогади / Хмельниц. обл. держадмін, Хмельниц. ОНМЦ, Хмельниц. обл. акад. муз.-драм. театр ім. М. Старицького ; авт. ідеї М. Бортник-Гулевата. — Житомир: Євенок О. О., 2020. — С. 17 : фото

[khmelnytskyi-trend.in.ua-1] а ^б Олена КОВАЛЬЧУК (15 грудня 2023). Улюбленець публіки – чим зачаровує глядача актор Степан Бортнічук? (укр.). Khmelnytskyi trend. Процитовано 30 січня 2024.

[ЕСУ-2] а ^б М. Й. Нелюба. Бортничук Степан Карпович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.

[KULTURAXM-3] З нагоди дня міста віншували лауреатів премії імені Богдана Хмельницького 1995 – 2014 років (укр.). Блог Управління культури і туризму Хмельницької міської ради. 23 вересня 2015. Процитовано 31 січня 2024.

[1]

[2]

[3]