Перейти до вмісту

Борщагівка (село)

Координати: 49°29′32″ пн. ш. 29°32′41″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.54472° сх. д. / 49.49222; 29.54472
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Борщагівка.
село Борщагівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210070025220 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1643
Населення ▼ 347 (01.01.2021)
Площа 0,209 км²
Густота населення 2430,62 осіб/км²
Поштовий індекс 22233
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°29′32″ пн. ш. 29°32′41″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.54472° сх. д. / 49.49222; 29.54472
Середня висота
над рівнем моря 		204 м
Водойми річки Рось, Оріховатка
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Борщагівка. Карта розташування: Україна
Борщагівка
Борщагівка
Борщагівка. Карта розташування: Вінницька область
Борщагівка
Борщагівка
Мапа
Мапа

CMNS: Борщагівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Борщагі́вка — село в Україні, в Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області біля місця злиття річок Рось та Оріховатка. Село розташоване за 25 км від центру громади та за 22 км від залізничної станції Ржевуська.[1] Населення становить 347 осіб (станом на 1 січня 2021 р.).[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Село Борщагівка розташоване на лівому березі річки Рось й правому березі річки Оріховатка. На східному краї села річка Оріховатка впадає в Рось. Площа села 0,209 км².

Адміністративна приналежність

[ред. | ред. код]

У другій половині XIX століття село входило до складу Бабинецької волості Сквирського повіту Київської губернії, знаходячись на самісінькому його кордоні з Таращанським повітом.[3][4]

Історія

[ред. | ред. код]

Перші поселенці тут з'явилися після монголо-татарської навали.[1]

Перша писемна згадка про Борщагівку датована 1643 роком. Село належало Янушу Вишневецькому. Вважається, що село було заселене переселенням людей з села Борщівка біля Кременця, звідси й назва.

Борщагівка (Borsczowka) на мапі Боплана (1650).
Примітка. На данній карті північ розташована знизу, а південь на верху.

Влітку 1708 року під час російсько-шведської Північної війни Петра І та Карла ХІІ неподалік від села стояв військовий табір українського гетьмана Івана Мазепи. Тут прилюдно були страчені високопоставлені особи того часу — Василь Кочубей та Іван Іскра, тіла яких пізніше, за наказом Петра І, були перепоховані на території Києво-Печерської лаври. Через 200 років у центрі села їм встановлено пам'ятний знак.

На початку XVIII століття Борщагівка вважалася містечком. Однак, у 1741 році в селі Борщагівці було лише 65 дворів. Вона належала князю М. Вишневецькому, якому окрім Борщагівки належали ще Скибинці, Кур'янці й Мармуліївка.[3]

В середині XIX століття Борщагівка мала статус містечка. У 1864 році в ній проживало 935 осіб православного віросповідання, 125 осіб римо-католицького віросповідання і 1628 євреїв. Тут була дерев'яна Успенська церква, 6 класу, що мала землі 54 десятини. Церква була побудована у 1736 році після пожежі в давнішій церкві. До борщагівської церкви відносилося й село Княже (тепер Травневе).[3]

У 1900 році в селі був 361 двір, тут мешкало 2414 осіб, з яких 1178 — чоловіків й 1236 — жінок.[4] У 1900 році тут жило 1853 євреї.[5] Головним зайняттям мешканців було землеробство. У містечку лічилося землі 1395 десятин, з них належало поміщикам 612 десятин, церкві — 84 десятини, селянам — 669 десятин і чиншовикам — 30 десятин. Містечко відносилося до категорії власницьких містечок, належало графу Л. А. Ржевуському. Господарство в маєтку вів орендар А. Г. Аврамчук за трипільною системою, як й інші селяни. В містечку були 1 православна церква, 1 римо-католицький костел, 1 єврейська синагога, 1 двокласна міністерська школа, 1 богадільня, 1 лікар, 1 аптека, 2 заїжджих двори, 1 вальцьовий млин, 2 водяних млина, що належали поміщику, 8 кузень. Пожежний обоз складався з 9 бочок й 9 багрів. У містечку проводилися базари по понеділках кожні два тижні.[4]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 308 жителів села[6]. Встановлені імена жертв голодомору згадані в «Національній книзі пам'яті жертв Голодомору».[7]

Під час Другої світової війни наприкінці липня 1941 року село було зайняте німецькими військами. У лютому 1943 року окупаційна влада наклала на Борщагівку штраф у розмірі 80 тис. крб. за продаж сільськогосподарських продуктів. Червоною армією село було знову зайняте 31 грудня 1943 року.[8]

На початку 1970-х років в селі була розташована центральна садиба колгоспу «Заповіт Ілліча». В користуванні його було 3396 га землі, у тому числі 2697 га орної. Колгоспу належав кам'яний кар'єр. Господарство було рільничо-тваринницького напряму. У Борщагівці була середня школа, клуб, бібліотека, пологовий будинок, медичний пункт.[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[9]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[10].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 510 осіб,[11] із них 98,23 % зазначили рідною мову українську, 1,28 % — російську, 0,39 % — румунську.[12]

Населення Борщагівки в різні роки
Рік ~1864[3] 1897[13] ~1900[4] ~1972[1] 1989[14] 2001[11]
Кількість осіб 2688 3196 2414 1025 617 510

Замок

[ред. | ред. код]

Вишневецькими у 1640-1650-х рр. було засновано замок. Замок остаточно припинив існування у кінці ХІХ ст.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На вулиці Івана Мазепи є колишній костел Непорочного Зачаття Діви Марії, побудований у 1786 році й 1856 році, що в ньому нині розташований сільський будинок культури. Будівля є пам'яткою архітектури.[15]

В селі також є Братська могила радянських воїнів 1943 р. та пам'ятний знак на честь загиблих воїнів-земляків, встановлений 1968 року. Обидва пам'ятники є пам'ятками історії.[15]

Пам'ятник В. Кочубею та І. Іскрі, встановлений 1908 року, належить до пам'яток мистецтва.[15]

У східній частині кладовища у 1993 році на місці могил жертв Голодомору 1932—1933 років споруджено пам'ятний знак.[15]

На північ від села виявлено поселення епохи пізньої бронзи, ХІІ–ІХ ст. до н. е.[15]

  • Пам'ятник 71 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни
    Пам'ятник 71 воїну-односельчанину, загиблому на фронтах Великої Вітчизняної війни
  • Братська могила 3 партизан та 4 воїнів радянської армії
    Братська могила 3 партизан та 4 воїнів радянської армії
  • Пам'ятник у пам'ять 200 років страти Іскри і Кочубея, встановлений у 1908 р.
    Пам'ятник у пам'ять 200 років страти Іскри і Кочубея, встановлений у 1908 р.
  • Фрагмент пам'ятника
    Фрагмент пам'ятника
  • Фрагмент пам'ятника
    Фрагмент пам'ятника
  • Пам'ятник жертвам Голодомору
    Пам'ятник жертвам Голодомору

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Борщагівка. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С.528.
  2. ↑ Державна служба статистики України. Чисельність наявного населення (за оцінкою) по регіонах, районах, територіальних громадах та населених пунктах на 1 січня 2021 року. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022 року.
  3. ↑ а б в г Л. Похилевич. Сказанія о населенныхъ мѣсностях Кіевской губерніи. — Кіевъ, въ тіпографіи Кіевопечерской лавры. — 1864. — С. 204. (рос. дореф.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Киевской губернии [Архівовано 10 вересня 2018 у Wayback Machine.]. / Издание Киевского губернского статистического комитета. — К., 1900. — 1976 с. — С. 1303—1304. (рос. дореф.)
  5. ↑ Borshchagovka, Ukraine(англ.)
  6. ↑ Борщагівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Вінницька область. — Вінниця. — ДП «ДФК». — 2008. — 1360 с.: карта, фото. — С. 545—548. ISBN 978-966-7151-87-4
  8. ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 35, 46.
  9. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  11. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область. // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення). // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Борщаговка. // Еврейская энциклопедія. — т. 4: Бе-Абидан — Брес, стлб. 834. (рос.)
  14. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область. // Кількість та територіальне розміщення населення. ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018. [Архівовано 31 липня 2014 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б в г д Каталог-довідник: Пам'ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. — К., 2015. — 482 с. — С. 333—334. [Електронний ресурс]

Література

[ред. | ред. код]
  • Борщагі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.528

Посилання

[ред. | ред. код]
Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борщагівка_(село)&oldid=44634512