Перейти до вмісту

Малинки

Координати: 49°26′47″ пн. ш. 29°11′3″ сх. д. / 49.44639° пн. ш. 29.18417° сх. д. / 49.44639; 29.18417
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Малинки
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210260054643
Облікова картка Малинки 
Основні дані
Населення 350
Площа 1,62 км²
Густота населення 216,049 осіб/км²
Поштовий індекс 22209
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°26′47″ пн. ш. 29°11′3″ сх. д. / 49.44639° пн. ш. 29.18417° сх. д. / 49.44639; 29.18417
Середня висота
над рівнем моря 		260 м
Водойми р. Рось
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Малинки. Карта розташування: Україна
Малинки
Малинки
Малинки. Карта розташування: Вінницька область
Малинки
Малинки
Мапа
Мапа

Мали́нки — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Розташовані за 7 км від центру громади, за 8 км від залізничної станції Погребище Перше.[1] Населення становить 350 осіб. В минулому, — у другій половині 20 століття — село було центром сільської ради.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Росі.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкала 442 особи, налічувалось 65 дворових господарств, існували православна церква та постоялий будинок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (400 чоловічої статі та 402 — жіночої), з яких 626 — православної віри, 171 — римо-католицької[3].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[4]

На початку 1970-х років в селі була розміщена бригада колгоспу ім. Щорса, за якою було закріплено 1570 га землі, у тому числі 1060 га орної. Провідними галузями виробництва були рільництво й тваринництво. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека.[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[5]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[6].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 349 особи,[7] із них 99,71 % зазначили рідною мову українську, 0,29 % — російську.[8]

Населення Малинок в різні роки
Рік 1897[3] ~1900 ~1902 ~1972[1] 1989[9] 2001[7]
Кількість осіб 802 622 328 349

Видатні уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Малинки. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 529.
  2. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. ↑ а б Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  5. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
  8. ↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.
  9. ↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мали́нки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Малинки&oldid=42031082