Перейти до вмісту

Борщевський Валентин Якович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Борщевський Валентин Якович
Народився20 квітня 1910(1910-04-20) Редагувати інформацію у Вікіданих
Валегоцулове, Валегоцулівська волость, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер3 квітня 1989(1989-04-03) (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія і краєзнавство Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1964)
Аспіранти, докторантиViktor Sharapad Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня

Валенти́н Я́кович Борще́вський (нар. 20 квітня 1910(19100420), Валегоцулівка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 3 квітня 1989, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український джерелознавець, історіограф, краєзнавець. Доктор історичних наук (1964), професор (1967).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в теперішньому селі Долинське Ананьївського району Одеської області в родині ветеринарного лікаря.

У 1930 вступив, а у 1933 році закінчив сільськогосподарський технікум, працював дільничним агрономом. З 1935 по 1940 роки навчався на історичному факультеті Одеського університету. Після закінчення університету працював викладачем Кременецького вчительського інституту (Тернопільська область).

Учасник німецько-радянської війни. Від 1946 року працював старшим викладачем, доцентом, деканом історичного факультету Дніпропетровського університету, завідував кафедрами: історії СРСР (1952—1955), загальної історії (1966—1972), історіографії та джерелознавства (1972—1978), останні роки був професором кафедри історіографії та джерелознавства.

Помер у м. Дніпропетровськ.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У 1949 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Перемога радянської влади в Катеринославі», у 1964 році — докторську дисертацію на тему: «Історія робітничого класу і Рад Донецько-Криворізького басейну в Жовтневій революції».

Автор та співавтор понад 50 праць.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і медалями.

Джерела та література

[ред. | ред. код]