Перейти до вмісту

Ващенко Володимир Володимирович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Володимирович Ващенко
Народився29 серпня 1971(1971-08-29) (53 роки)
м. Новомосковськ
Місце проживанням. Новомосковськ
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузьісторія, історіографія
ЗакладДніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникПідгаєцький Віталій Васильович, Колесник Ірина Іванівна
Відомий завдяки:дослідження історії України, теорії та психології історичних досліджень, наукової спадщини М. С. Грушевського

Володимир Володимирович Ващенко (нар. 29 серпня 1971, м. Новомосковськ) — український історик, історіограф, джерелознавець, дослідник історії України другої половини XIX — початку XX століть, теоретик історіографії та джерелознавства, україніст, доктор історичних наук (2009)[1]. Професор кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (2011-2014), професор кафедри історії України (з 2014 р.).

Наукова спадщина

[ред. | ред. код]

У своїй науковій дисертації, присвяченній становленню української історіографії у XVIII - XIX ст. професор ДНУ Олег Журба так оцінював якість наукового внеску Ващенка:

Однак, звернемо увагу, хоча б на те, що основні археографічні та

дослідницькі здобутки головних персонажів праці В.В. Ващенка були реалізовані в інституціональних межах російського історіографічного поля. І тут знову не залишається нічого іншого як щиро поділити наївну авторську розгубленість і здивування з приводу поставленого ним “оригінального” запитання: “...в силу яких причин було можливе не лише існування української історичної науки в інституційних межах російської історичної науки наприкінці ХІХ ст., але й підтримка на індивідуальному рівні високої творчої продуктивності українських істориків, що знайшло вираження у досить швидких темпах розвитку української історіографії у зазначений період”

[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ващенко, Володимир Володимирович. Стратегії конструювання М. Грушевським українських метанаративів: методи та їх функції [Текст]: автореф. дис. докт. іст. наук : 07.00.06 / В. В. Ващенко; керівник роботи І. І. Колесник ; Дніпропетровський нац. ун-т. — Дніпропетровськ, 2009. — 36 с. ; 21 см. — (в м. обкл.)
  2. Журба, Олег Іванович (2004). СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ПРОЦЕС ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ. с. 35.

Посилання

[ред. | ред. код]