Бої за Бендери (1992)

Придністровський конфлікт
Бої за Бендери
Дата: 19 червня 1992 – 22 липня 1992 Місце: Бендери Результат: поразка Республіки Молдова
Сторони
Придністров'я  Росія Частини 14-російської армії Донські козаки Кубанське козацьке військо УНА-УНСО	Молдова Збройні сили Молдови Румунські волонтери[джерело?]
Командувачі
Ігор Смирнов Олександр Лебедь Тима Юрій Казимирович	Мірча Снєгур
Військові сили
14,000 регулярні війська 9,000 міліція 5,000+ добровольці	25,000-35,000
Втрати
Вбито: 809, з них 250 українців, з яких 4 унсовці Поранено: 1471	Вбито: 386 Поранено: 1180
Всього: 1200 вбито

Бої у Бендерах — бої між молдовською армією, силами МВС (карабінери і загін поліції спеціального призначення) та місцевими молдовськими паравійськовими формуваннями^{[джерело?]} з одного боку та гвардією ПМР, Чорноморським козацьким військом, волонтерами, місцевими повстанцями та частинами 14-ї армії з іншого під час конфлікту в Придністров'ї у Бендерах з 19 по 21 червня 1992 року. Активні військові дії у місті продовжувалися і після 21 червня, доки через втручання 14-ї армії 7 липня не було укладене перемир'я. З українського боку в боях на боці ПМР брали участь добровольці-націоналісти з Української Народної Самооборони та Чорноморське козацьке військо (місцеве проукраїнське збройне формування ПМР). Зокрема, одним з перших, хто прорвався до Бендер був танковий екіпаж Сергія Цвєткова, члена УНСО. Ось як згадував про місію УНСО в Придністров'ї та бої за Бендери член проводу УНА–УНСО Ігор Мазур («Тополя»).

Ми відчували, що там вершилася історія, тому й поїхали у Придністров'я. Усвідомлювали, що українці борються за свою територію, і ми маємо бути там. Молдавани, відступаючи, намагалися зривати свою злість на мирному населенні. Штурм якраз збігся в часі зі шкільними випускними. На один із таких вечорів увірвалися молдовські терористи й розстріляли хлопців–випускників

Ось, як бендерські бої описуються в Стислому курсі історії УНСО: «В ніч на 21 червня загони УНСО разом з частинами Чорноморського козацького війська з боями прорвалися на територію міста Бендери, окупованого напередодні військами Молдови та ЗПОПом (загін поліції особливого призначення). Ворожі частини понесли важкі втрати і відступили за місто. Відмічено було повальне мародерство (пограбування квартир, комерційних та державних магазинів тощо), що спричинилось до дезорганізації молдовських військ та облегшило визволення міста. У ті дні близько 10 тисяч чоловік, переважно жінки та діти, перейшли державний кордон України, рятуючись від військових дій у ПМР. Більшість з них розмістились на території Одеської області. Після Бендерської операції уряд Молдови зрозумів безперспективність військового вирішення придністровської проблеми на свою користь. Кишинів почав шукати інші засоби впливу. Для реалізації своїх планів було залучено відомого українського політика Чорновола, який 11 липня 1992 року виступив на Молдовському телебаченні з осудом українців Придністров'я. Виступ Чорновола був розцінений українцями ПМР не інакше, як зрада їхніх справедливих прагнень до соборності українських земель. Такого глузування з українців, що борються за свою свободу, не дозволяв собі ніхто в Україні». В інтерв'ю Радіо Свобода в 2020 році колишній фактичний очільник УНА-УНСО Дмитро Корчинський розповів, що фактична кількість підрозділу УНСО у Придністров'ї була близько 150 бійців.

21 липня 1992 року розпочалося мирне врегулювання конфлікту, у м. Бендери було введено миротворчі сили. Того ж дня в Москві президент РФ Борис Єльцин і президент Республіки Молдова Мірча Снєгур в присутності президента самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки» Ігоря Смирнова підписали угоду «Про принципи врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова». Ця угода зупинила активні бойові дії, але жодним чином не врегулювала розв'язання проблеми спірного статусу Придністров'я.

В 2013 році активісти УНА-УНСО проводили на Київщині реконструкцію боїв за Бендери 1992 року, в якій були відтворені ключові моменти тих боїв: «Сценарій бою був максимально наближений до реального перебігу подій, за основу було взято спогади наших ветеранів, які брали безпосередньо в ньому участь. Підбиття танків, використання мінометів замість РСЗО „Алазань“, бій за міст — далеко неповний перелік відіграного сценарію».

Див. також

• Придністровський конфлікт