Перейти до вмісту

Бражник Олена Владиславівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бражник Олена Владиславівна
Народження18 червня 1953(1953-06-18) (71 рік)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж, портрет і натюрморт
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1972) і Київський державний художній інститут (1979)
Діяльністьхудожниця, викладачка
ВчительКоштелянчук Леонтій Пилипович, Подерв'янський Сергій Павлович і Лідер Данило Данилович
ПрацівникКиївський державний художній ліцей імені Тараса Шевченка, КНУКіМ, НАКККіМ і Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка
ЧленСпілка радянських художників України
Вчене званнядоцент
Нагороди

Олена Владиславівна Бра́жник (нар. 18 червня 1953, Кривий Ріг) — українська художниця і педагог; член Київської організації Спілки радянських художників України з 1989 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 18 червня 1953 року в місті Кривому Розі Дніпропетровської області (нині Україна). З 1961 року мешкає у Києві. 1972 року закінчила Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка; протягом 1973—1979 років навчалася на живописному факультеті Київського художнього інституту у Леонтія Коштелянчука, Сергія Подерв'янського, Данила Лідера. Здобула спеціальність — «художник театру, педагог»[1][2].

З травня 1980 року по серпень 2006 року — викладач вищої категорії фахових дисциплін у Державній художній середній школі імені Тараса Шевченка; з вересня 2005 року — доцент кафедри дизайну, з серпня 2009 року по жовтень 2012 року — завідувач кафедри рисунка і живопису Київського національного університету культури і мистецтв[2]; протягом 2013—2021 років — доцент кафедри рисунку, живопису і скульптури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Нині доцент кафедри дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, викладає дисципліни — орнаментика та етнодизайн (модуль Колористика), рисунок, живопис, колористика в дизайні[3].

Мешкає у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 16[4].

Творчість

[ред. | ред. код]

Працює в галузі станкового живопису, створює натюрморти, пейзажі, портрети. Схиляється до постімпресіонізму. Автор близько 1000 творів[2], серед них:

  • «Крим. Квіти і море» (1986);
  • «Паски та димківська іграшка» (1990);
  • «Щедра осінь» (1991);
  • «Великоднє свято» (1992);
  • «Кримський виноград» (1992);
  • «Алупка. Кримська вуличка» (1993);
  • «Соняшники» (1993);
  • «Бузок» (1994);
  • «Польові квіти в косівському кухлі» (1998);
  • «Айстри в китайських вазах» (2001);
  • «Біло-рожеві півонії» (2008);
  • «Різнокольорові дзвіночки» (2009).

З 1979 року взяла участь у понад 100 республіканських, міжнародних, закордонних виставках[3].

Роботи художниці є в приватних зібраннях і музейних фондах України, Росії, Канади, Швейцарії, Норвегії, США, Японії, Польщі та Китаю[1].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Автор наукових праць з мистецької педагогіки та літературних творів, зокрема:

  • «Психологічні аспекти взаємовідносин художник-учитель-учень» / Українська академія мистецтва. Науковий збірник. Випуск 10, 2003, С. 199—203;
  • «Посвящение» / Видавництво «Досконалий друк», 2004;
  • «Закономірності існування творчої особистості» / Вісник Львівської національної академії мистецтв. Наукове видання. Випуск 21, 2010, С. 63-71;
  • «Стилізація та образність у візуальному мистецтві» / Національна академія мистецтв України, Інститут проблем сучасного мистецтва. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. Наукове видання. Випуск 3, 2010, С. 113—118;
  • «Психологічні аспекти мистецької освіти» / Вісник КНУКіМ. Педагогіка. Збірник наукових праць. Випуск 22, 2010, С. 18—24;
  • «Виразні можливості кольору» / Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Наукове видання. Випуск 7, 2010, С. 92—96;
  • «Самостійна робота з академічного курсу „Рисунок“ як засіб формування творчого потенціалу дизайнера» / Міністерство культури України. Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв. Мистецтвознавчі записки. Збірник наукових праць. Випуск 31, 2017. С. 180—190.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Бражник Елена Владиславовна / Арт-галерея «Nostalgie».(рос.)
  2. а б в г Бражнік Олена Владиславівна / Київська організація Національної спілки художників України.
  3. а б в г д е ж и Бражнік Олена Владиславівна / Інститут мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка. Архів оригіналу за 23 листопада 2023. Процитовано 23 листопада 2023. [Архівовано 2023-11-23 у Wayback Machine.]
  4. Художники Києва, 2000, с. 33.
  5. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»

Література

[ред. | ред. код]