Бразоль Сергій Євгенович

Сергій Євгенович Бразоль
Народився	27 вересня 1851(1851-09-27) Мала Павлівка, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	невідомо
Країна	Російська імперія
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посада	член Державної ради Російської імперії
Нагороди	Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Білого Орла Орден Святого Станіслава 1 ступеня Орден Святого Володимира 2 ступеня

Сергій Євгенович Бразоль (27.09.1851, с. Мала Павлівка Зіньківського повіту Полтавської губернії — після 1917, Судак?) — громадський діяч, чиновник, гофмейстер Миколи ІІ. У 1892—1904 рр. маршалок шляхти Полтавської губернії.

Біографія

Походив з відомого полтавсько-слобожанського шляхетського роду Бразолів. Син Євгена Бразоля, маршалка шляхти Полтавської губернії; рідний брат Григорія і Лева Бразолів.

Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Поступив на службу в органи юстиції (1-е відділення 3-го департамента урядуючого сенату). Служив у Департаменті землеробства й сільського господарства, 1875 році — столоначальник цього департаменту.

1876 року — у відрядженні на міжнародну виставку в Філадельфії.

У 1877—1879 роках — уповноважений Головного управління Червоного Хреста на Балканській війні (нагороджений орденом св. Володимира). Після цього залишив службу.

В 1879 році вибраний депутатом в Охтирське Дворянське зібрання, мировий суддя Охтирського повіту. З 1880 року — гласний Зіньківського повітового Дворянського зібрання, Голова Зіньківської повітової управи. У 1886—1892 роках — Зіньківський повітовий Предводитель Дворянства. Надвірний, потім, статський радник.

В 1892—1907 роках полтавський губернський маршалок шляхти. В цей час колезький, дійсний статський радник. Володів великими земельними площами на території Полтавської та Харківської губерній.

Із 1906 року — член Державної Ради від Полтавського дворянства. Гофмейстер Двору.

Нагороди

• Орден святого Володимира IV ступеня (1879)
• Орден святого Станіслава І ступеня (1901)
• Найвища милість (1902)
• Орден святої Анни І ступеня (1904)
• Орден святого Володимира ІІ степеня (1912)
• Орден Білого Орла (1916)
• Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років»
• Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»
• Медаль «У пам'ять коронації Імператора Миколи II»
• Медаль «За працю у першому загальному переписі населення»
• Медаль «В пам'ять 300-річчя царювання дому Романових»

Джерела та література

• Білокінь С. І. Бразоль Сергій Євгенович // Енциклопедія сучасної України. Т.3. — К.: Національна академія наук України, 2004. — С. 418.
• Павловский И. Ф. Полтавцы. Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.]. — Полтава: Т-во Печати. Дела (тип. бывш. Дохмана), 1914. — С. 104—105.
• Сірий О. Пани Бразолі — від грунського сотника до придворних чинів // Роксолана. Всеукраинская газета для женщин. — 6 июня 2011. Опубліковано також тут [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.].