Перейти до вмісту

Бред Джонс (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонс.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Бред Джонс.
Ф
Бред Джонс
Бред Джонс
Бред Джонс
Особисті дані
Повне ім'я Бредлі Скотт Джонс
Народження 19 березня 1982(1982-03-19) (42 роки)
  Перт, Австралія Австралія
Зріст 191 см
Вага 85 кг
Громадянство  Австралія
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Австралія «Перт Глорі»
Номер 1
Юнацькі клуби
1997–1999 Австралія «Бейсвотер Сіті»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2001–2010 Англія «Мідлсбро» 58 (-75)
2001 →  Ірландія «Шелбурн» 4 (-?)
2002–2003 →  Англія «Стокпорт Каунті» 1 (-4)
2003 →  Англія «Ротергем Юнайтед» 0 (0)
2003 →  Англія «Блекпул» 5 (-2)
2004–2005 →  Англія «Блекпул» 12 (-11)
2006 →  Англія «Шеффілд Венсдей» 15 (-19)
2010–2015 Англія «Ліверпуль» 11 (-16)
2011 →  Англія «Дербі Каунті» 7 (-16)
2015–2016 Англія «Бредфорд Сіті» 3 (-6)
2016 Нідерланди «Неймеген» 17 (-23)
2016–2018 Нідерланди «Феєнорд» 63 (-60)
2018–2021 Саудівська Аравія «Ан-Наср» 78 (-75)
2021– Австралія «Перт Глорі» 5 (-8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2001 Австралія Австралія U-20 1 (0)
2003–2004 Австралія Австралія U-23 6 (0)
2007–2018 Австралія Австралія 6 (-6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 лютого 2023.

Бре́длі Скотт Джонс (англ. Bradley Scott Jones), відоміший як Бред Джонс (англ. Brad Jones; нар. 19 березня 1982 року, Перт, Австралія) — австралійський футболіст, воротар клубу «Перт Глорі».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

«Мідлсбро»

[ред. | ред. код]

Джонс народився в Західній Австралії. Там же він підписав контракт з місцевим клубом «Бейсвотер Сіті»[1]. У 1999 році Джонса запросили в англійський «Мідлсбро», за молодіжну команду якого він став виступати. 26 березня 1999 він підписав з «Боро» професійний контракт[2]. Бред був частиною молодіжної команди «Боро», яка дійшла до півфіналу молодіжного кубка Англії в 2000 році, де програла «Арсеналу», майбутньому володарю трофея. В основній команді вже стояв у воротах співвітчизник Джонса Марк Шварцер, тому вибратися з-за спини такого майстра для молодого воротаря було надважким завданням і він здавався в оренду в ірландський «Шелбурн», де провів першу половину сезону 2001/02, дебютувавши на професійному рівні 5 жовтня в матчі проти «Богеміана», в якому пропустив чотири м'ячі, втім його команда все ж перемогла 6:4.

У січні 2002 року Джонс опинився в першій команді «Боро» і відразу ж відправився з командою на матч проти «Фулгема». Незважаючи на те, що він не брав участі в матчах першої команди, він залишався регулярним запасним воротарем протягом чотирьох матчів. У нього склалися хороші відносини з тодішнім тренером воротарів Полом Берроном і головним тренером Стівом Маклареном. Втім за основну команду Джонс знову такі не дебютував і згодом був відданий в оренду в «Стокпорт Каунті».

У сезоні 2003/04 він був єдиним запасним воротарем клубу через відсутність основного резервного голкіпера Карло Неша. Дебютною грою Джонса став матч кубка Англії проти «Ноттс Каунті». Основний воротар клубу — Марк Шварцер — травмувався, і Бред зберіг місце в воротах на матч Прем'єр-Ліги проти «Фулгема», який завершився перемогою «Міддлсбро» з рахунком 2-1. Ці два матчі так і залишились єдиним для воротаря у тому сезоні, оскільки в подальшому знову грав в оренді в клубах «Ротергем Юнайтед» та «Блекпул».

У сезоні 2005/06 Джонс отримав більше ігрової практики, він взяв участь в декількох матчах Кубка УЄФА, а також в 9 іграх Прем'єр-ліги. Особливо вдалою видалася гра з «Манчестер Юнайтед», коли Бред відстояв на нуль, до того ж парирувавши пенальті від Руда ван Ністелроя[3]. В кінці сезону 2005/06, коли Бред повернувся «на батьківщину», Шварцер отримав чергове пошкодження, і Джонс знову став основним голкіпером. Протягом того сезону Бред провів 4 гри в Кубку УЄФА, включаючи тріумфальний півфінальний матч зі «Стяуа».

Втім, у Джонса не вийшло витиснути з воріт Шварцера, і в серпні 2006 року він знову відправився в оренду, на цей раз в «Шеффілд Венсдей». Після хорошого старту, в подальшому Джонс став демонструвати невпевнену гру, заробивши, зокрема, пенальті і видалення в матчі з «Лідсом». Кульмінацією став матч проти «Квінз Парк Рейнджерс», коли австралійського голкіпера закидали монетами власні вболівальники «Венсдей»[4]. Всього у складі «Сов» Бредлі провів 15 ігор у Чемпіоншипі за три місяці. Повернувшись з оренди, Джонс епізодично виступав за «Мідлсбро» в сезонах 2006/07 і 2007/08, провівши в сумі 7 ігор у всіх змаганнях.

Влітку 2008 року Шварцер перейшов у «Фулгем». Джонс виграв конкуренцію у Росса Тернбулла і зайняв місце у воротах в першій грі сезону проти «Тоттенгем Готспур». Але вже в другому матчі «Міддлсбро», який проходив на «Енфілді», Бред сильно пошкодив палець на розминці і втратив місце в воротах. У підсумку, Бред повернувся тільки до січня 2009 року. Однак відразу після повернення Джонс зайняв місце у воротах. У січні 2009 року він підписав новий трирічний контракт, втім врятувати команду від вильоту у сезоні 2008/09 не зумів[5].

Через травму, отриману влітку 2009 року, Бред пропустив початок сезону. У той же час новачок Боро Денні Койн непогано себе проявляв, і Джонсу довелося почекати, перш ніж він став першим номером команди під керівництвом Гордона Стракана, після того як Койн пропустив 5 м'ячів у матчі проти «Вест-Бромвіч Альбіон».

«Ліверпуль»

[ред. | ред. код]

17 серпня 2011 року за 2,3 млн фунтів стерлінгів був проданий до «Ліверпуля»[6]. Важливу роль в переході австралійця зіграв той факт, що відповідно до нових правил Прем'єр-ліги Джонс вважався доморощеним гравцем[6]. Після відходу Дієго Кавальєрі в кінці серпня Джонс отримав в команді перший номер, втім основним воротарем не був.

Бред Джонс під час виступів за «Ліверпуль». 2014 рік.

Дебютував за «Ліверпуль» Джонс в матчі третього раунду Кубка ліги 23 вересня проти «Нортемптона» — гра закінчилася 2: 2 в основний час, а потім мерсисайдці програли по пенальті. Другий раз він з'явився на полі 15 грудня в матчі Ліги Європи проти голландського «Утрехта». З 24 березня по 7 травня 2011 року голкіпер перебував у короткостроковій оренді в «Дербі Каунті»[7]. У 7 матчах за «баранів» Джонс пропустив 15 голів.

У сезоні 2011/12 Джонсу підкорилося унікальне досягнення. 10 квітня 2012 року він втретє вийшов на поле за «Ліверпуль», на цей раз в Прем'єр-лізі проти «Блекберн Роверз» — на 26 хвилині він вийшов замість Джона Фленагана, після того як воротар команди Доні отримав червону картку. У грі одразу після виходу воротар відбив пенальті від Якубу Аєгбені і здобути перемогу 3:2.[8] Четвертим матчем Джонса за «червоних» став 14 квітня півфінал Кубка Англії проти «Евертона» (2:1), оскільки Доні був дискваліфікований за червону картку, отриману чотирма днями раніше. Таким чином Джонс став першим гравцем в історії «Ліверпуля», який в перших своїх чотирьох матчах за клуб дебютував в чотирьох різних турнірах[9].

Травма основного воротаря Пепе Рейни на початку сезону 2012/13 надала Джонсу можливість ще раз проявити себе в першій команді. Згодом в грудні 2012 року гравець підписав новий контракт з клубом[10].

Через рік на місце Рейни, що пішов в «Баварію», в Ліверпуль прийшов Сімон Міньйоле, що означало закріплення за австралійцем місця запасного воротаря. У першому сезоні бельгійця Бред провів лише три матчі в кубку Англії. У сезоні 2014/15, останньому для Джонса в складі «Ліверпуля», австралієць отримав шанс зайняти місце в основі, оскільки Міньйоле часто допускав помилки у матчах[11][12]. Джонс зіграв у п'яти матчах чемпіонату, в одному з яких отримав травму, яка вибила його з ладу. До кінця року він записав на свій рахунок ще два матчі в Кубку ліги. 10 червня 2015 року було оголошено, що «Ліверпуль» розриває з Джонсом контракт[13]. Всього за п'ять сезонів з «червоними» Джонс зіграв в 27 матчах (11 з них — в Прем'єр-лізі).

У серпні Бред підписав однорічний контракт з «Бредфорд Сіті»[14], втім провівши за клуб лише три матчі вже 27 жовтня 2015 року угоду було розірвано за взаємною згодою[15].

Виступи у Нідерландах

[ред. | ред. код]

5 січня 2016 року Джонс приєднався до голландського клубу «Неймеген», підписавши 6-місячну угоду[16]. Після сильного сезону, в якому у 17 матчах він провів 4 «сухих» гри, незважаючи на те, що клуб хотів утримати Джонса, 3 червня 2016 року він покинув «Неймеген» на користь пропозицій від інших команд[17].

7 липня 2016 року Джонс приєднався одного з грандів місцевого футболу «Феєнорда», підписавши угоду на один рік[18][19]. Дебютував 7 серпня 2016 року у матчі проти «Гронінгена» (5:0)[20]. У лютому 2017 року Джонс провів свій 14-й сухий матч у сезоні, ставши першим воротарем Феєнорда, якому вдалося це досягнення з часів Еда де Гуя двадцять років тому[21]. Незважаючи на повернення основного воротаря Кеннета Вермера, хороша форма Джонса дозволила йому зберегти місце в основі на решту сезону 2016/17[22]. За сезон Джонс провів 17 «сухих» матчів і допоміг клубу виграти чемпіонство вперше за 18 років[23].

22 травня 2017 року Джонс підписав новий дворічний контракт з клубом[24] і вже наступного сезону допоміг клубу виграти Кубок та Суперкубок Нідерландів, будучи основним воротарем команди. Станом на 27 червня 2018 року відіграв за команду з Роттердама 63 матчі в національному чемпіонаті.[джерело?]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 2001—2004 років залучався до складу молодіжної збірної Австралії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, пропустив 2 голи. У складі збірної Австралії U-20 він брав участь в Східно-Азійських іграх в Осаці. Також Джонс грав за команду U-23 на Олімпіаді-2004 в Афінах, і допоміг своїй команді досягти чвертьфіналу.

У складі національної збірної Австралії був у заявці на переможному домашньому Кубку націй ОФК 2004 року, однак за збірну довго не міг дебютувати і після того як не потрапив у заявку на чемпіонат світу 2006 року, заявив, що розглядатиме можливість виступу за збірну Англії або Франції, оскільки сам Джонс має англійське громадянство, а його дружина — французьке[25].

Втім 2 червня 2007 року в матчі проти збірної Уругваю Бред все ж дебютував у збірній Австралії. За рахунку 1:1 Джонс невдало вийшов на перехоплення навісу і пропустив м'яч між рук, дозволивши Альваро Рекобі забити переможний гол[26][27]. Наступного місяця поїхав як резервний воротар на Кубок Азії 2007 року, але на поле не виходив. Надалі Джонс продовжував викликатися в збірну Австралії, однак до травня 2010 року так і не провів за неї свою другу гру.

Зігравши 24 травня 2010 року свою другу гру зі збірну, він потрапив до складу збірної на чемпіонат світу 2010 року[28], проте перед початком турніру покинув стан збірної через важку хворобу сина[29]. Замість Джонса австралійці заявили Юджина Галековича[30]. Натомість на початку наступного року знову як запасний воротар поїхав на Кубок Азії 2011 року у Катарі, де разом з командою здобув «срібло».

Під час роботи головним тренером Анге Постекоглу Джонс перестав потрапляти до складу збірної, зігравши за весь час лише половину товариського матчу проти Еквадору (3:4). Лише після приходу нового головного тренера Берта ван Марвейка на початку 2018 року Джонс повернутися до національної команди[31] і у травні потрапив у заявку команди на чемпіонат світу 2018 року у Росії[32]. Втім і на цьому турнірі Бред не зіграв жодної хвилини.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2003–04 Англія «Блекпул» 1Л (ІІІ) 5 -2 КА+КЛ 0 -0 - - - ТФЛ 2 -0 7 -2
2003–04 Англія «Мідлсбро» ПЛ 1 -1 КА+КЛ 1+0 -0 - - - - - - 2 -1
2004–05 Англія «Блекпул» 1Л (ІІІ) 12 -11 КА+КЛ 0 -0 - - - ТФЛ 0 -0 12 -11
Усього за «Блекпул» 17 -13 0 -0 - - 2 -0 19 -13
2004–05 Англія «Мідлсбро» ПЛ 5 -3 КА+КЛ 0 -0 КУЄФА 0 -0 - - - 5 -3
2005–06 ПЛ 9 -18 КА+КЛ 3+0 -4 КУЄФА 4 -2 - - - 16 -24
2006–07 Англія «Шеффілд Венсдей» Ч (ІІ) 15 – КА+КЛ 0 -0 - - - - - - 15 –
2006–07 Англія «Мідлсбро» ПЛ 2 -1 КА+КЛ 2+0 -2 - - - - - - 4 -3
2007–08 ПЛ 1 -3 КА+КЛ 0+2 -2 - - - - - - 3 -5
2008–09 ПЛ 16 -23 КА+КЛ 5+1 -5 + -3 - - - - - - 22 -31
2009–10 Ч (ІІ) 24 -26 КА+КЛ 0 -0 - - - - - - 24 -26
Усього за «Мідлсбро» 58 -75 13 -16 - - - - 71 -91
2010–11 Англія «Ліверпуль» ПЛ 0 -0 КА+КЛ 0+1 -2 ЛЄ 1 -0 - - - 2 -2
2010–11 Англія «Дербі Каунті» Ч (ІІ) 7 -16 КА+КЛ - - - - - - - - 7 -16
2011–12 Англія «Ліверпуль» ПЛ 1 -2 КА+КЛ 1+0 -1 - - - - - - 2 -3
2012–13 ПЛ 7 -9 КА+КЛ 2+2 -4 + -4 ЛЄ 4 -4 - - - 15 -21
2013–14 ПЛ 0 -0 КА+КЛ 3+0 -2 - - - - - - 3 -2
2014–15 ПЛ 3 -5 КА+КЛ 0+2 -2 ЛЧ+ЛЄ 0 -0 - - - 5 -7
Усього за «Ліверпуль» 11 -16 11 -15 5 -4 - - 27 -35
2015–16 Англія «Бредфорд Сіті» 1Л (ІІІ) 3 -6 КА+КЛ 0 -0 - - - - - - 3 -6
2015–16 Нідерланди «Неймеген» E 8 -10 КН 0 -0 - - - - - - 8 -10
Усього за кар'єру 119 -155 24 -31 5 -4 2 -0 150 –0

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Австралія Австралія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
2-6-2007 Сідней Австралія Австралія 1 – 2 Уругвай Уругвай товариський матч -2
24-5-2010 Мельбурн Австралія Австралія 2 – 1 Нова Зеландія Нова Зеландія товариський матч - Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
5-1-2011 Ель-Айн ОАЕ ОАЕ 0 – 0 Австралія Австралія товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
5-3-2014 Лондон Австралія Австралія 3 – 4 Еквадор Еквадор товариський матч -3 Вийшов на заміну на 60-ій хвилині 60'
27-3-2018 Лондон Колумбія Колумбія 0 – 0 Австралія Австралія товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
9-6-2018 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 2 Австралія Австралія товариський матч -1 Вийшов на заміну на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 6 Голів -6

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Мідлсбро»: 2003-04
«Феєнорд»: 2016-17
«Феєнорд»: 2017-18
«Феєнорд»: 2017
«Ан-Наср»: 2018-19
«Ан-Наср»: 2019, 2020
Збірні

Особисте життя

[ред. | ред. код]

18 листопада 2011 року після багаторічної битви з лейкемією у віці 5 років помер син Бреда Джонса Лука[33]. Гравці «Ліверпуля» одягли чорні пов'язки як знак поваги у своїй наступній грі проти «Челсі» (2:1); його старі товариші по «Мідлсбро» також носили пов'язки в знак поваги[34].

У липні 2015 року Джонс одружився зі своєю дівчиною Дані Роуз Лоуренс, у замку Пекфортон, Чешир[35], з якою давно мав відносини. У них є двоє дітей, син Ніко, що народився в квітні 2012 року[36], та донька Ромі, що народилася в січні 2014 року[37].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Middlesbrough reveal no deal agreed for Brad Jones. BBC Sport. 12 серпня 2010. Процитовано 5 липня 2011.
  2. ↑ Hugman, Barry J., ред. (2010). The PFA Footballers' Who's Who 2010–11. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 224. ISBN 978-1-84596-601-0.
  3. ↑ Man Utd 0–0 Middlesbrough. BBC. 1 травня 2006. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2016.
  4. ↑ Fans turn against Jones [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.] Vitalfootball.com.uk (23 October 2006).
  5. ↑ Бред Джонс — liverpoolfc.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018. [Архівовано 2018-06-27 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Middlesbrough agree Brad Jones transfer to Liverpool. BBC Sport. 17 серпня 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 17 серпня 2010.
  7. ↑ Jones set to join Derby on loan, Dean may leave. This is Derbyshire. 24 березня 2011. Архів оригіналу за 15 May 2011. Процитовано 24 березня 2011. [Архівовано 2011-05-15 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Ten-man Liverpool stopped Blackburn climbing out of the Premier League relegation zone with Andy Carroll's last-gasp header [Архівовано 10 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. ↑ Бред Джонс — liverbird.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  10. ↑ Jones extends Anfield stay. Liverpool FC Official Website. 21 грудня 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 9 січня 2013.
  11. ↑ David De Gea has developed into one of the Premier League's best keepers – ESPN FC. ESPNFC.com. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  12. ↑ Manchester United 3 Liverpool 0, match report: David de Gea the Old Trafford hero as rivals are swept aside. The Telegraph. 14 грудня 2014. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2014.
  13. ↑ Retained and released lists submitted by Premier League clubs. Premier League. Архів оригіналу за 10 June 2015. Процитовано 10 червня 2015. [Архівовано 2015-06-13 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Brad Jones: Bradford City sign ex-Liverpool goalkeeper. BBC Sport. 18 серпня 2015. Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
  15. ↑ Brad Jones: Bradford City keeper leaves club by mutual consent. BBC Sport. 27 жовтня 2015. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
  16. ↑ Australia and former Liverpool keeper Brad Jones signs for Dutch side Nijmegen. The Guardian. 5 січня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  17. ↑ Brad Jones leaving NEC. Goal.com. 3 червня 2016. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  18. ↑ Feyenoord Reached Agreement In Principle With Goalkeeper Brad Jones. Feyenoord. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  19. ↑ Former Liverpool goalkeeper Brad Jones joins Feyenoord. Sky Sports. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  20. ↑ Huguenin, Michael; Bellemore, Damien (8 серпня 2016). Aussies Abroad: Luongo, Jones shine in season-openers. Goal.com. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  21. ↑ Lusby, Jack (21 лютого 2017). Ex-Liverpool goalkeeper Brad Jones hits impressive record with Feyenoord. This is Anfield. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
  22. ↑ Jones blijft ondanks terugkeer Vermeer eerste keeper Feyenoord [Jones continues despite returning first goalkeeper Vermeer at Feyenoord] (Dutch) . NU.nl. 17 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  23. ↑ Aussie Jones helps Feyenoord to first Eredivisie title in 18 years. The World Game. 15 травня 2017. Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
  24. ↑ Brad Jones twee jaar langer bij Feyenoord. www.feyenoord.nl. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  25. ↑ Aussie Jones considers country switch. The Age. 8 травня 2006. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 27 червня 2018.
  26. ↑ Jones fumble can't stifle the feelgood factor. The Sydney Morning Herald. 3 червня 2007. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 1 вересня 2012.
  27. ↑ Jones blunder hands Uruguay victory. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 1 вересня 2012.
  28. ↑ Richard Bailey (2 червня 2010). Socceroos name final squad. Sky Sports. Архів оригіналу за 6 June 2010. Процитовано 3 травня 2012.
  29. ↑ Австралийский голкипер покинул расположение сборной. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 серпня 2011. [Архівовано 2012-01-18 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Брэд Джонс: «Чемпионат Мира пройдёт без меня»
  31. ↑ Lewis, Dave (21 лютого 2018). Van Marwijk reveals Socceroos recall on cards for jilted Jones. The World Game. SBS. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  32. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 27 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  33. ↑ Rest in Peace Luca Jones. Liverpool F.C. 19 листопада 2011. Архів оригіналу за 21 November 2011. Процитовано 20 листопада 2011.
  34. ↑ Liverpool players dedicate win over Chelsea to team-mate Brad Jones after losing young son to leukaemia. Goal.com. 20 листопада 2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 21 листопада 2011.
  35. ↑ Former Liverpool man Brad Jones marries Dani Lawrence. Mail Online. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 27 червня 2018.
  36. ↑ Liverpool's keeper crisis deepens as Doni's red card leaves No 3 Jones set for Wembley. Daily Mail. London. 11 квітня 2012. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  37. ↑ Georgia Morgan (27 січня 2015). Brad Jones and Dani Lawrence celebrate daughters first birthday. liverpoolecho. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бред Джонс (футболіст)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бред_Джонс_(футболіст)&oldid=44097645