Перейти до вмісту

Збірна Австралії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Австралія
Емблема Австралія
Асоціація Федерація футболу Австралії
Тренер Австралія Анге Постекоглу
Найбільше виступів Марк Шварцер (109)
Найкращий бомбардир Тім Кегілл (50)
Код ФІФА AUS
Місце в рейтингу ФІФА 26 2 (28 листопада 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Нова Зеландія Нова Зеландія 3 — 1 Австралія Австралія
(Данідін, Нова Зеландія, 17 червня 1922)
Найбільша перемога
Австралія Австралія 31 — 0 Американське Самоа Американське Самоа
(Кофс-Гарбор, Австралія; 11 квітня 2001)

(Світовий рекорд для міжнародних матчів)

Найбільша поразка
Австралія Австралія 0 — 8 ПАР ПАР
(Аделаїда, Австралія, 17 вересня 1955)
Чемпіонат світу
Виступів 6 (вперше у 1974)
Найвище досягнення 1/8 фіналу (2006, 2022)
Кубок Азії
Виступів 4 (вперше у 2007)
Найвище досягнення Переможець (2015)

Збірна Австралії з футболу — національна футбольна збірна, якою керує федерація футболу Австралії.

Станом на 28 листопада 2024 посідає 26-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша австралійська збірна була сформована для змагань в Новій Зеландії в 1922 році. Австралія провела три матчі з збірними Нової Зеландії, Китаю та ПАР. В результаті цих змагань збірна Австралії програла 2 матчі й здобула одну нічию. Ці команди були основними суперниками в товариських матчах протягом наступних 25 років. З появою дешевших авіаперельотів була збільшена кількість суперників, але ізоляція країни, що спричинена її географічним положенням відігравала велику роль у розвитку футболу протягом наступних 80 років.

Історична перемога

[ред. | ред. код]

11 квітня 2001 року у відбірковому матчі на Чемпіонат світу 2002 року, збірна Австралії перемогла збірну Американського Самоа з несподіваним рахунком 31:0, що є найбільшим футбольним рахунком за всю історію. Австралійський нападник Арчі Томпсон забив у тому матчі 13 голів, що є також світовим рекордом за кількістю забитих голів в одному матчі. Девід Здріліч у тому ж матчі забив 8 голів.

Східна Німеччина проти Австралії

Австралія потрапила у першу групу, де її суперниками були господарі турніру Західна та Східна Німеччина, а також Чилі. Проходили далі тільки дві команди з групи. Австралія у перших двох матчах поступилась командам Західної та Східної Німеччини з рахунками 3:0 і 2:0 відповідно, а також у нічию 0:0 з Чилі. Австралія посіла четверте місце у групі маючи у своєму пасиві 1 очко і вилетіла з цього турніру.

Команда М Пер Н Пор + - Оч
НДР НДР 3 2 1 0 4 1 5
ФРН ФРН 3 2 0 1 4 1 4
Чилі Чилі 3 0 2 1 1 2 2
Австралія Австралія 3 0 1 2 0 5 1

Кваліфікація до чемпіонату світу 2006

[ред. | ред. код]
Австралія на Кубку Конфедерацій 2005

Після невдалого виступу на Кубку Конфедерацій 2005 року був звільнений тренер збірної Франко Фаріна і до керма збірної прийшов відомий голландський спеціаліст Гус Хіддінк. Після коротких занять в Нідерландах, збірна виграла фінал кваліфікаційного турніру Океанії в двох матчах в команди Соломонових островів з загальним рахунком 11:1. У наступному раунді команда мала зустрітись з п'ятою командою Південної Америки за право виходу на Чемпіонат світу. У жовтні 2005 року у Лондоні Австралія виграла у вищої за рейтингом Ямайки з рахунком 5:0. Наступні два матчі Австралії випало грати проти Уругваю. Австралія перемогла Уругвай 1-0 в Монтевідео 12 листопада 2005, після завдяки голу Даріо Родрігеса. У матчі відповіді Уругвай в основний час переміг 1:0 і матч перейшов у додатковий час де ні одна з команд не змогла забити. У серії післяматчевих пенальті Марк Шварцер відбив два пенальті, а Джон Алоїзі забив переможний пенальті. Вся країна раділа другому виходу країни на чемпіонат світу у Німеччині.

Багато фанів та спеціалістів розуміли що єдиний шлях до прогресу збірної було відмовитись від Конфедерації Футболу Океанії. Все більшого значення набували сильні турніри ніж товариські матчі. У Австралії було мало практики з конкурентно спроможними командами. Минулі спроби об'єднати Австралію з Азією завершувались невдало. У березні 2005 року ФІФА вступило в таємні переговори з АФК по цій проблемі. 23 березня виконавчий комітет АФК прийняв одноголосне рішення запросити Австралію до АФК.Президента АФК, Мухаммед бен Хаммам виклав причини такого рішення: Крім того, що це розвинена футбольна нація, Австралії приносить розвинену економіку, і це насправді те, що ми хочемо у футболі. Крім Японії, Кореї, Китаю і Саудівської Аравії, якщо Австралія приєднується переваги є величезними, так це те, що нам потрібно.

Підготовка до чемпіонату світу 2006

[ред. | ред. код]

На чемпіонаті світу 2006 у Німеччині Австралія потрапила до групи F з командами Японії, Хорватії та командою, що захищала титул, Бразилії. Наприкінці грудня 2005 завершились останні зміни у тренерському штабі. У команді відбулося 5 змін напередодні фіналу чемпіонату світу. Джоель Гріффітс, Ахмад Елріч, Любо Мілішевіч, Тоні Відмар і Майкл Твайт були замінені Джошуа Кеннеді, Миле Стерьовскі, Майкл Бошам, Крейг Мур і Марк Мілліган відповідно. 25 травня 2006 року Австралія зіграла товариський матч проти чемпіонів Європи Греції. Матч завершися з рахунком 1:0 на користь Австралії. Єдиний гол забив Йозеф Скоко на початку матчу. Наступний товариський матч Австралія зіграла 4 червня у Роттердамі. Рахунок у матчі на 9-й хвилині відкрив Руд Ван Ністельрой, на 53-й хвилині рахунок зрівняв Тім Кехілл. Матч завершився з рахунком 1:1. 7 червня свій останній матч перед чемпіонатом світу Австралія зіграла проти Ліхтенштейну. Матч завершився з рахунком 3:1.

Чемпіонат світу 2006

[ред. | ред. код]
Склад команд у матчі Австралія-Японія

Перший свій матч на цьому чемпіонаті світу Австралія зіграла 12 червня проти Японії. Матч завершився з рахунком 3:1 на користь Австралії. У матчі було декілька спірних моментів, одним з яких є гол на 26-й хвилині забитий Накамурою. Наприкінці матчу Тім Кехілл на 84-й та 89-й хвилині зробив дубль, а Джон Алоїзі на 92-й хвилині забив останній м'яч. Цією перемогою Австралія ввійшла в історію чемпіонатів світу як перша і єдина команда, що забила три переможні м'ячі в останні 7 хвилин матчу. 18 червня за декілька годин до матчу з Бразилією вибухнув букмекерський скандал за участю збірної. Було з'ясовано що декілька гравців зробили ставки на те, коли і ким буде забитий перший гол збірної Австралії на чемпіонаті світу, а це суперечило правилам ФІФА. У Мюнхені Бразилія виграла з рахунком 2:0. На 49-й хвилині вивів вперед Бразилію Адріано, а на 90-й хвилині забив Фред. Для виходу в наступний раунд Австралії було потрібно не програти Хорватії. 22 червня в Штутгарті команда зіграла в нічию з Хорватією з рахунком 2:2. Рахунок в матчі відкрив Дарійо Срна на 2-й хвилині, зрівняв його на 38-й хвилині з пенальті Крейг Мур. Після перерви за Хорватію відзначився Ніко Ковач,а на 79-й хвилині поставив крапку в матчі Гарі Кюелл. Японія програла Бразилії з рахунком 1:4. Тим самим Австралія вийшла у плей-оф перший раз у своїй історії, зайнявши друге місце у групі, набравши 4 очки. 26 червня в Кайзерслаутерні Австралія зустрілась з збірною Італії. Кьюелл у цьому матчі не зміг допомогти збірній у зв'язку з септичним артритом. Після першого тайму рахунок був 0:0. На 51-й хвилині вилучили Марко Матерацці. На 95-й хвилині був назначений дуже спірний пенальті, після експертизи якого було встановлено, що порушення правил не було. На 95-й хвилині Франческо Тотті реалізував це пенальті. Австралія вилетіла з чемпіонату світу. Тренер збірної пішов у відставку і зайнявся роботою з збірною Росії.

Команда М Пер Н Пор + - Оч
Бразилія Бразилія 3 3 0 0 7 1 9
Австралія Австралія 3 1 1 1 5 5 4
Хорватія Хорватія 3 0 2 1 2 3 2
Японія Японія 3 0 1 2 2 7 1

Кубок Азії 2007

[ред. | ред. код]
Матч Австралія-Оман

Збірну Австралії очолив Грем Арнольд. На перший свій кубок Азії вирушила команда, у складі якої було 15 гравців з чемпіонату світу. Австралія потрапила в групу А, де крім неї були ще й одні з господарів Таїланд, а також Оман і Ірак. У своєму першому матчі команда зіграла в нічию 1:1 з Оманом. Австралія грала погано, Бадар Аль-Маімані відкрив рахунок на 32-й хвилині. Лише наприкінці матчу на 92-й хвилині Тім Кехілл, який вийшов після другої половини, зрівняв рахунок. У другому матчі збірна програла з рахунком 3:1 майбутньому переможцю турніру Іраку. Єдиний гол австралійців на 47-й хвилині забив Марк Відука. В останньому матчі Австралія перемогла Таїланд з рахунком 4:0. Дублем відзначився Марк Відука, а також по одному голу забили Майкл Бошам і Гарі Кьюелл. Ця перемога забезпечила вихід збірній в чвертьфінал кубка Азії. В чвертьфіналі в основний час Австралія зіграла в нічию з Японією 1:1. В серії післяматчевих пенальті команда програла з рахунком 4:3. Австралія покинула турнір. В товариському матчі проти аргентини збірна грала в останнє на чолі з Гремом Арнольдом. Ходили чутки, що збірну очолить Дік Адвокат, але він вирішив зайнятись тренерською діяльністю в санкт-петербурзькому «Зеніті». 6 грудня 2007 року тренером збірної був призначений Пім Вербеек.

Кваліфікація до чемпіонату світу 2010

[ред. | ред. код]

У першому раунді Австралія потрапила в азійську «групу смерті», де крім неї були ще Ірак, Катар та Китай. У першому матчі Австралія перемогла в Мельбурні Катар з рахунком 3:0. У наступному матчі збірна грає в нічию 0:0 з Китаєм. У Брисбені команда виграє у збірної Іраку з рахунком 1:0. У матчі відповіді Ірак виграв 1:0 у Дубаї. Потім Австралія виграла в Катара з рахунком 3:1. А в останньому матчі виграли в Китаю з рахунком 1:0. За право вийти на чемпіонат світу Австралія мала грати з Японією, Бахрейном, Катаром і Узбекистаном. У першому матчі вони перемогли Узбекистан в Ташкенті з рахунком 1:0. У наступному матчі Австралія розбила Катар з рахунком 4:0. Збірна перемогла Бахрейн 1:0. І після нічиєї з Японією 0:0 Австралія займала верхню частину турнірної таблиці, маючи 10 очок. Шанси пройти далі збільшились після переконливої перемоги над Узбекистаном з рахунком 2:0. Австралія забезпечила собі вихід в фінальну стадію чемпіонату світу, зігравши в нічию 0:0 з Катаром. Потім була перемога над Бахрейном 2:0 та перемога над Японією 2:1. Австралія зайняля перше місце в групі, випереджаючи Японію на 5 очок.

За результатами жеребкування Австралія потрапила в одну групу з збірною Гани, збірною Німеччини та збірною Сербії. Свій перший матч збірна Австралії грала 14 червня в Дурбані проти збірної Німеччини, який завершився поразкою австралійців з рахунком 4:0. У першій половині гри забитими м'ячами відзначились Клозе та Лукас Подольські. У другому таймі у складі збірної Австралії був вилучений з гри Тім Кехілл у спірному моменті гри. Збірна Німеччини завершила перемогу над австралійцями двома точними ударами Томас Мюллера та Какау. Свій наступний матч збірна Австралії мала провести 19 червня у Рустенбурзі проти Збірної Гани. Вже на 11-й хвилині матчу відкрив рахунок у матчі Бретт Холман, який скористався помилкою воротаря. Але вже на 24-й хвилині за гру рукою в штрафному майданчику був вилучений з поля Гаррі К'юелл та призначений пенальті в ворота Марка Шварцера. Пенальті реалізував Асамоа Г'ян, матч так і завершився з рахунком 1:1. Свій останній матч у груповому етапі збірна Австралії провела проти Збірної Сербії в Мбомблені 23 червня. Матч завершився з рахунком 2:1 на користь австралійців. За збірну Австралії відзначились Тім Кехілл та Бретт Холман, а за Сербію Марко Пантеліч. Австралія за різницею м'ячів посіла 3-місце в групі і вирушила додому.

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Німеччина Німеччина
3 2 0 1 5 1 +4 6
2. Гана Гана
3 1 1 1 2 2 0 4
3. Австралія Австралія
3 1 1 1 3 5 −2 4
4. Сербія Сербія
3 1 0 2 2 3 −1 3

Кваліфікація до Кубка Азії 2011

[ред. | ред. код]

У відбірковому груповому етапі Австралія потрапила в групу В, де разом з нею були команди: Оману, Кувейту та Індонезії. Право брати участь у фінальній частині кубка здобували 2 найкращі команди з групи. У підсумку збірна Австралії набрала 11 очок та посіла перше місце в групі.

Австралія потрапила в одну групу зі збірними: Бахрейну, Індії та Південної Кореї. Перший матч збірної Австралії відбувся 10 січня проти збірної Індії. Матч завершився з рахунком 4:0 на користь австралійців. Голами відзначились: Тім Кехілл на 11-й та 65-й хвилині, Гаррі К'юелл на 25-й та Бретт Холмен на 45-й хвилині. У протилежному матчі групи Південна Корея обіграла збірну Бахрейну з рахунком 2:1. У другому матчі групового етапу зустрілись фаворити групи — збірна Австралії та збірна Південної Кореї. Матч завершився з рахунком 1:1, голами відзначились Джачхоль Ку на 23-й хвилині та Єдинак на 62-й хвилині. Останньою грою групового етапу для австралійців став матч проти збірної Бахрейну. Матч завершився з рахунком 1:0, єдиний гол в матчі був забитий Єдинаком на 37-й хвилині. Збірна Австралії з першого місця в групі вийшла в чвертьфінал, де зустрілась з збірною Іраку, матч завершився з рахунком 1:0, єдиний гол забив на 117-й хвилині Гаррі К'юелл. Завдяки цій перемозі Австралія вперше в своїй історії вийшла у півфінал кубка Азії. В півфіналі австралійці зустрічались зі збірною Узбекистану. Матч завершився з рахунком 6:0. У цьому матчі забитими м'ячами відзначились: Гаррі К'юелл на 5-й хвилині, Огненовські на 34-й, Карні на 65-й, Емертон на 74-й, Валері на 82-й та Круз на 83-й. Австралія вийшла в фінал де зустрілась з збірною Японії. Австралія володіла перевагою протягом майже всього матчу, але пропустила під час другого екстра тайму. Таким чином збірна Австралії стала срібним призером кубка Азії, й автоматично зарахована на домашній кубок Азії 2015.

М Команда І В Н П МЗ МП РМ О
1. Австралія Австралія 3 2 1 0 6 1 +5 7
2. Південна Корея Південна Корея 3 2 1 0 7 3 +4 7
3. Бахрейн Бахрейн 3 1 0 2 6 5 +1 3
4. Індія Індія 3 0 0 3 3 13 −10 0

Чемпіонат світу 2014

[ред. | ред. код]

Відбірковий цикл до чемпіонату світу 2014 року Австралія починала, провівши перед цим ряд товариських матчів: нульова нічия проти збірних ОАЕ та Сербії, а також перемоги над Німеччиною (2:1), Новою Зеландією (3:0) і Уельсом (2:1)[2]. У третьому раунді у групі D Австралія впевнено посіла перше місце, а у фінальній частині в групі B з другого місця вийшла у фінальний раунд 18 червня 2013 року[3]. Після кваліфікації Австралія провела ряд товариських матчів, зігравши проти Бразилії та Франції та зазнавши двох поразок із загальним рахунком 0:6. Це змусило австралійців зажадати від Осієка відставки, в яку він пішов, розірвавши достроково свій контракт[4]. Через два тижні новим тренером був призначений Анге Постекоглу[5], який дебютував з перемоги над збірною Коста-Рики з рахунком 1:0 (гол забив Джошуа Кеннеді[6]). В фінальній частини збірна зіграла з Іспанією, Нідерландами та Чилі. У першому матчі Австралія програла чилійцям (1:3), у другому — Нідерландам (2:3) і через це втратила шанси на вихід у плей-оф. В останньому матчі Австралія програла Іспанцям (0:3).

Команда І
В
Н
П
ЗМ
ПМ
РМ
О
Нідерланди Нідерланди 3 3 0 0 10 3 +7 9
Чилі Чилі 3 2 0 1 5 3 +2 6
Іспанія Іспанія 3 1 0 2 4 7 −3 3
Австралія Австралія 3 0 0 3 3 9 −6 0
  • 1930 — не брала участі
  • 1934 — не брала участі
  • 1938 — не брала участі
  • 1950 — не брала участі
  • 1954 — не брала участі
  • 1958 — не брала участі
  • 1962 — не брала участі
  • 1966 — не пройшла кваліфікацію
  • 1970 — не пройшла кваліфікацію
  • 1974 — груповий турнір
  • 1978 — не пройшла кваліфікацію
  • 1982 — не пройшла кваліфікацію
  • 1986 — не пройшла кваліфікацію
  • 1990 — не пройшла кваліфікацію
  • 1994 — не пройшла кваліфікацію
  • 1998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — не пройшла кваліфікацію
  • 2006 — 1/8 фіналу
  • 2010 — груповий турнір
  • 2014 — груповий турнір
  • 2018 — груповий турнір
  • 2022 — 1/8 фіналу

Досягнення

[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу з футболу

[ред. | ред. код]

Кубок Конфедерацій

[ред. | ред. код]
  • Фіналісти (срібна медаль): 1997
  • 3 місце (бронзова медаль): 2001
  • Груповий етап: 2005

Кубок націй ОФК

[ред. | ред. код]
  • Переможці: 1980, 1996, 2000, 2004
  • Фіналіст: 1998, 2002

Кубок Азії з футболу

[ред. | ред. код]
  • Переможці: 2015
  • Фіналісти: 2011
  • Чвертьфіналісти: 2007

Поточний склад

[ред. | ред. код]

Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (3 червня 2018 року).

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Метью Раян (1992-04-08)8 квітня 1992 (вік 26 років) 43 0 Англія «Брайтон енд Гоув»
12 1ВР Бред Джонс (1982-03-19)19 березня 1982 (вік 36 років) 5 0 Нідерланди «Феєнорд»
18 1ВР Денні Вукович (1985-03-27)27 березня 1985 (вік 33 роки) 1 0 Бельгія «Генк»
2 2ЗХ Мілош Дегенек (1994-04-28)28 квітня 1994 (вік 24 роки) 18 0 Японія «Йокогама Ф. Марінос»
3 2ЗХ Джеймс Мередіт (1988-04-04)4 квітня 1988 (вік 30 років) 2 0 Англія «Міллволл»
5 2ЗХ Марк Мілліган (1985-08-04)4 серпня 1985 (вік 32 роки) 70 6 Саудівська Аравія «Аль-Аглі» (Джидда)
6 2ЗХ Меттью Юрман (1989-12-08)8 грудня 1989 (вік 28 років) 4 0 Південна Корея «Сувон Самсунг Блювінгз»
16 2ЗХ Азіз Бегич (1990-10-16)16 жовтня 1990 (вік 27 років) 22 2 Туреччина «Бурсаспор»
19 2ЗХ Джошуа Рісдон (1992-07-27)27 липня 1992 (вік 25 років) 7 0 Австралія «Вестерн Сідней Вондерерз»
20 2ЗХ Трент Сейнсбері (1992-01-05)5 січня 1992 (вік 26 років) 34 3 Швейцарія «Грассгоппер»
8 3ПЗ Массімо Луонго (1992-09-25)25 вересня 1992 (вік 25 років) 35 5 Англія «Квінз Парк Рейнджерс»
13 3ПЗ Аарон Муй (1990-09-15)15 вересня 1990 (вік 27 років) 33 5 Англія «Гаддерсфілд Таун»
15 3ПЗ Міле Єдинак (капітан) (1984-08-03)3 серпня 1984 (вік 33 роки) 75 18 Англія «Астон Вілла»
22 3ПЗ Джексон Ірвін (1993-03-07)7 березня 1993 (вік 25 років) 18 2 Англія «Галл Сіті»
23 3ПЗ Том Рогич (1992-12-16)16 грудня 1992 (вік 25 років) 36 7 Шотландія «Селтік»
4 4НП Тім Кегілл (1979-12-06)6 грудня 1979 (вік 38 років) 105 50 Англія «Міллволл»
7 4НП Метью Лекі (1991-02-04)4 лютого 1991 (вік 27 років) 52 8 Німеччина «Герта» (Берлін)
9 4НП Томі Юріч (1991-07-22)22 липня 1991 (вік 26 років) 34 8 Швейцарія «Люцерн»
10 3ПЗ Роббі Круз (1988-10-05)5 жовтня 1988 (вік 29 років) 63 5 Німеччина «Бохум»
11 4НП Ендрю Наббут (1992-12-17)17 грудня 1992 (вік 25 років) 3 1 Японія «Урава Ред Даймондс»
14 4НП Джеймі Макларен (1993-07-29)29 липня 1993 (вік 24 роки) 6 0 Шотландія «Гіберніан»
17 4НП Даніель Арзані (1999-01-04)4 січня 1999 (вік 19 років) 1 0 Австралія «Мельбурн Сіті»
21 4НП Димітрій Петратос (1992-11-10)10 листопада 1992 (вік 25 років) 2 0 Австралія «Ньюкасл Юнайтед Джетс»

Найбільше виступів за збірну

[ред. | ред. код]

станом на 23 червня 2010, жирним шрифтом позначені гравці які ще не завершили кар'єру

# Ім'я Кар'єра Матчі Голи
1 Марк Шварцер 1993 - 88 0
2 Алекс Тобін 1988 — 1998 87 2
3 Пол Вайд 1986 — 1996 84 10
4 Бретт Емертон 1998 - 83 18
5 Тоні Відмар 1991 — 2006 76 3
6 Лукас Ніл 1996 - 70 0
7 Скотт Чіпперфілд 1998 — 2010 68 12
8 Пітер Вілсон 1970 — 1979 64 3
9 Аттіла Абонуї 1967 — 1977 61 25
10 Джон Косміна 1976 — 1988 60 25
10 Стен Лазарідіс 1993 — 2006 60 0
11 Мілан Івановіч 1991 — 1998 59 0

Найбільше голів за збірну

[ред. | ред. код]

жирним шрифтом позначені гравці які ще не завершили кар'єру

Місце Гравець Кар'єра Голи (Матчі)
1 Даміан Морі 1992 — 2002 29 (45)
2 Джон Алоїзі 1997 — 2008 27 (55)
3 Джон Косміна 1976 — 1988 25 (60)
4 Аттіла Абонуї 1967 — 1977 25 (61)
5 Тім Кехілл 2004 — 2010 23 (50)
6 Арчі Томпсон 2001 — 2010 21 (33)
7 Девід Здріліч 1997 — 2005 20 (30)
8 Грем Арнольд 1985 — 1997 19 (56)
9 Рей Бартс 1967 — 1974 18 (48)
9 Бретт Емертон 1998 — 2010 18 (82)
10 Гері Коул 1978 — 1982 17 (19)
10 Ауреліо Відмар 1991 — 2001 17 (44)

Найбільші перемоги

[ред. | ред. код]
Місце Рахунок Суперник Змагання Дата
1 31:0 Американське Самоа кваліфікація ЧС 2002 11 квітня 2001
2 22:0 Тонга кваліфікація ЧС 2002 9 квітня 2001
3 17:0 Острови Кука Кубок націй ОФК 2000 19 червня 2000
4 16:0 Острови Кука Кубок націй ОФК 1998 28 вересня 1998
5 13:0 Соломонові Острови кваліфікація ЧС 1998 11 червня 1997

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 28 листопада 2024. Процитовано 28 листопада 2024.
  2. Socceroo Internationals for 2011. OzFootball. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 29 квітня 2013.
  3. Super-sub Kennedy sends Australia to Brazil. The World Game. Special Broadcasting Service. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 1 лютого 2015.
  4. Holger Osieck's contract terminated. Football Federation Australia. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
  5. Ange Postecoglou appointed Socceroos coach. Football Federation Australia. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 жовтня 2013.
  6. Positive signs emerge for Socceroos as bold new era begins in earnest. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 23 грудня 2013. Процитовано 8 січня 2014.